Як розрахувати теперішню вартість довгострокової заборгованості?
У НП(С)БО жодних приписів щодо цього немає, тож кожне підприємство на власний розсуд розробляє методику такого розрахунку і фіксує її у наказі про облікову політику.
На практиці якоїсь однієї методики, загальної для всіх, немає, але найпоширенішою є ось ця формула дисконтування заборгованості, яка погашається одноразово наприкінці строку:
PV = FV : (1 + i)n,
де:
PV — теперішня вартість заборгованості (present value);
FV — майбутня вартість заборгованості, тобто та сума, яку слід повернути у майбутньому (future value);
і — ставка дисконтування за певний період — день, місяць, рік тощо (interest). Ставка у цій формулі зазначається у частках одиниці: наприклад не 4,6635%, а 0,046635;
n — число періодів до дати погашення заборгованості, за які визначалася ставка, — днів, місяців, років (number of periods). Період може визначатися у роках, кварталах, місяцях, днях. Якщо число періодів — це роки до повернення боргу, то береться річна ставка відсотка, або якщо кварталів, тоді і ставка — квартальна; або місяців, — тоді й ставка — місячна; або днів, тоді і ставка — денна.
Якщо за умовами договору заборгованість погашається не одноразово наприкінці строку, а частинами у різні строки, то дисконтувати потрібно кожний окремий платіж протягом строку його погашення.
Ставка дисконтування згідно з п. 14 П(С)БО 28 базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.
На практиці багато запитань виникає якраз щодо вибору ставки дисконтування. Жодних офіційних рекомендацій від Мінфіну так і не з’явилося.
Отже, підприємство самостійно визначає ставку дисконтування на підставі даних ринку. Ставкою дисконту, як варіант, може бути й середньозважена процентна ставка за кредитами у національній валюті чи в інвалюті залежно від валюти заборгованості.
Статистику Нацбанку за процентними ставками можна завантажити на його сайті.
На скільки періодів ділити строк дисконтування?
Що менший буде цей період, тим точніший буде розрахунок. В ідеалі треба брати кількість днів і денну ставку дисконтування. Для потреб фінансової звітності можна розрахувати місячну або квартальну ставку на основі річної ставки. Просте ділення річної ставки на 4 квартали, 12 місяців або 365 днів не враховує механізму складних відсотків, тому нам для цього потрібна спеціальна формула:
де:
in — ставка відсотка за період — квартал, місяць, день, у відсотках;
n — кількість періодів у році.
Для кварталу n = 4, для місяця n = 12, для дня n = 365.
Розрахунок дисконту та його амортизації
Покроково розгляньмо механізм дисконтування на прикладі поворотної фіндопомоги. Нагадаємо, що так само дисконтуватимуть будь-яку іншу довгострокову заборгованість, зокрема відсоткову. У разі дисконтування відсоткової довгострокової заборгованості дисконтують і довгострокові відсотки. Проте найчастіше відсотки не є довгостроковою заборгованістю, якщо їх регулярно нараховують і погашають.
Приклад Одне підприємство надало іншому не пов’язаному з ним підприємству ПФД у сумі 1 млн грн. Для спрощення прикладу припустімо, що обидва підприємства використовують одну й ту саму ставку дисконтування 20% річних, яку вони визначили на підставі статистичної інформації Нацбанку про середні ставки кредитування у квітні 2024 р. На практиці кожне підприємство самостійно обирає ставку дисконтування. ПФД надано 1 травня 2024 на 3,5 року, або на 14 кварталів. Строк повернення ПФД — 1 листопада 2027.
Крок 1. Визначаємо річну ставку дисконтування. Як ми вже зазначили, правил для цього немає, тож варто якось обґрунтувати свій вибір. За умовами прикладу дисконтуємо за ставкою 20% річних.
Крок 2. Позаяк строк повернення ПФД визначено у кварталах, для дисконтування нам потрібно буде розрахувати квартальну ставку на основі ставки 20% річних:
Крок 3. Дисконтуємо заборгованість за ставкою 4,6635% протягом 14 кварталів за формулою дисконтування — див. таблицю 1. Наступні дії робимо для кожного кварталу:
— теперішня вартість ПФД у першому кварталі користування нею: PV = 1 000 000 грн : (1 + 0,046635)14 = 1 000 000 грн : (1,04663514) = 1 000 000 грн : 1,89292563 = 528 282,77 грн (графа 3 таблиці 1, перший квартальний період);
— дисконт у першому кварталі користування ПФД — це різниця між її майбутньою вартістю і теперішньою: 1 000 000 грн - 528 282,77 грн = 471 717,23 грн (графа 4 таблиці 1, перший квартальний період);
— амортизація дисконту — це різниця між дисконтом на початок поточного і наступного кварталів: 471 717,23 грн - 447 080,76 грн = 24 636,47 грн (графа 5 таблиці 1, перший квартальний період);
— аналогічно розраховуються показники граф 3, 4 та 5 для всіх наступних рядків таблиці 1;
— загальна сума амортизації дисконту у всіх рядках графи 5 таблиці 1 має дорівнювати сумі дисконту, визначеній у першому періоді в графі 4. За даними таблиці 1 це 471 717,23 грн.
Таблиця 1
Дисконтування ПФД у сумі 1 000 000 грн (це FV у формулі дисконтування), наданої на 14 кварталів за квартальною ставкою і = 4,6635%
| Кількість кварталів до погашення ПФД (n) | Дата закінчення кварталу | Теперішня вартість ПФД на початок кварталу (PV) | Дисконт на початок кварталу | Амортизація дисконту на кінець кварталу |
| PV = FV : (1 + i)n | Дисконт = FV - PV | Різниця між дисконтом на початок поточного і наступного кварталів | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 14 | 31.07.2024 | 528 282,77 | 471 717,23 | 24 636,47 |
| 13 | 31.10.2024 | 552 919,24 | 447 080,76 | 25 785,39 |
| 12 | 31.01.2025 | 578 704,63 | 421 295,37 | 26 987,89 |
| 11 | 30.04.2025 | 605 692,52 | 394 307,48 | 28 246,47 |
| 10 | 31.07.2025 | 633 938,99 | 366 061,01 | 29 563,74 |
| 9 | 31.10.2025 | 663 502,73 | 336 497,27 | 30 942,45 |
| 8 | 31.01.2026 | 694 445,18 | 305 554,82 | 32 385,46 |
| 7 | 30.04.2026 | 726 830,64 | 273 169,36 | 33 895,74 |
| 6 | 31.07.2026 | 760 726,38 | 239 273,62 | 35 476,48 |
| 5 | 31.10.2026 | 796 202,86 | 203 797,14 | 37 130,92 |
| 4 | 31.01.2027 | 833 333,78 | 166 666,22 | 38 862,52 |
| 3 | 30.04.2027 | 872 196,30 | 127 803,70 | 40 674,87 |
| 2 | 31.07.2027 | 912 871,17 | 87 128,83 | 42 571,75 |
| 1 | 31.10.2027 | 955 442,92 | 44 557,08 | 44 557,08 |
| 0 | 1 000 000,00 | — | — |
Бухоблік дисконтування у дебітора та кредитора
При виникненні дебіторської або кредиторської заборгованості її первісно визнають в обліку за дисконтованою сумою. Різницю між номінальною та дисконтованою сумою заборгованості — власне сам дисконт — у дебітора визнають як фінансовий дохід за кредитом субрахунку 733, а у кредитора — як фінансові витрати за дебетом субрахунку 952 у кореспонденції з рахунком обліку самої заборгованості. Саме такий підхід прописано у п. 5.1.1, Б5.1.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».
Дисконт, що був відображений під час визнання заборгованості, починає амортизуватися з першого періоду, наступного після такого визнання. Далі поступово протягом строку погашення визнаний дисконт знівелюється нарахованими витратами у дебітора за дебетом субрахунку 952 та доходами у кредитора за кредитом субрахунку 733 у кореспонденції з рахунком обліку самої заборгованості.
У таблиці 2 показано бухоблік дисконтування дебіторської та кредиторської заборгованості за умовами вищенаведеного прикладу.
Таблиця 2
Бухоблік заборгованості, дисконту й амортизації дисконту
| Дата і зміст господарської операції | У дебітора | У кредитора | Сума, грн | ||
| Д-т | К-т | Д-т | К-т | ||
| 01.05.2024 — первісне визнання заборгованості за теперішньою вартістю | 311 | 55 | 183 | 311 | 528 282,77 |
| 01.05.2024 — визнано дохід (витрати) у вигляді дисконту | 311 | 733 | 952 | 311 | 471 717,23 |
| 31.07.2024 — нараховано амортизацію дисконту за перший квартал користування ПФД (рядок 14, графа 5 таблиці 1) | 952 | 55 | 183 | 733 | 24 636,47 |
| 31.10.2024 — 31.10.2026 — нараховано амортизацію дисконту за наступні 9 кварталів (сума рядків 5 — 13 графи 5 таблиці 1) | 952 | 55 | 183 | 733 | 280 414,54 |
| 31.10.2026 — переведено довгострокову заборгованість у поточну | 55 | 61 | 377 | 183 | 833 333,78 |
| 31.01.2027 — 31.10.2027 — нараховано амортизацію дисконту за останні 4 квартали (сума рядків 1 — 4 графи 5 таблиці 1) | 952 | 61 | 377 | 733 | 166 666,22 |
| 01.11.2027 — повернено ПФД у сумі, що дорівнює її майбутній вартості | 61 | 311 | 311 | 377 | 1 000 000,00 |
Як видно з прикладу, яку суму ПФД підприємство отримало/надало на початку, таку саму воно й повернуло/отримало назад. У дебітора дисконт спочатку визнають фінансовим доходом, адже на отриману суму грошей у період їх отримання можна купити більше цінностей, аніж у періоді їх повернення, а потім поступово у наступних періодах користування грошима визнають фінансові витрати — амортизацію дисконту. У кредитора навпаки: у періоді надання грошей визнають фінансові витрати на всю суму дисконту, а потім поступово у наступних звітних періодах визнають фінансові доходи — амортизацію дисконту.
Коригування фінрезультату для потреб оподаткування
ПКУ не передбачає жодних різниць для коригування фінрезультату до оподаткування за операціями з дисконтування фінансових активів, тож дисконтування впливає на фінрезультат виключно за правилами бухобліку — як у дебітора, так і у кредитора. Податківці писали про це ще в ІПК ДПС від 10.12.2019 №1814/6/99-00-07-02-02-15/ІПК.
У дебітора дохід виникає на всю суму дисконту в періоді виникнення дисконтованої дебіторки, який поступово нівелюється амортизацією дисконту в наступних звітних періодах. У кредитора — все навпаки: спочатку витрати на всю суму дисконту, а потім доходи у вигляді його амортизації.
Таким чином, дисконтування впливає лише на розподіл доходів і витрат між звітними періодами з податку на прибуток — кварталами або роками, і це впливає на суму податку на прибуток кожного звітного періоду.
Чи обов’язково дисконтувати заборгованості тим підприємствам, які не є платниками податку на прибуток?
Всім користувачам фінвітності для ухвалення рішень потрібно надавати повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (ст. 3 Закону про бухоблік). Тому треба дотримуватися всіх вимог стандартів, за якими цю фінзвітність складають.