Президент України 11 лютого підписав Закон №2915, яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 19 лютого 2023 року строком на 90 діб (тобто до 20 травня). 14 лютого Закон №2915 офіційно опубліковано в «Голосі України», і того самого дня він набрав чинності.
Продовження воєнного стану безпосередньо впливає на ведення бізнесу та трудові відносини з працівниками.
Тож ми вирішили нагадати, які пільги та правила діють для платників різних податків. А також які нюанси оплати праці працівників під час війни. Але почнемо з головної проблеми населення та бізнесу — вимикання електроенергії.
Працюємо попри все!
Аварійні та планові вимикання електроенергії, на жаль, — реальність сьогодення. Проте це не привід здаватися.
Якщо у вашому місті часто вимикають електроенергію, причому роблять це без зрозумілого графіка, справді, важко побудувати робочий день і якісно надавати послуги або торгувати у магазині.
Ви можете на певний період зупинити діяльність.
Або за можливості працювати й надалі, створивши матеріально-технічну базу для роботи у складних умовах. Ті, хто хотів працювати, вже давно придбали і генератори, і павербанки тощо. Тепер головна умова — щоб це все теж працювало. Про це ми докладно розповіли в «ДК» №48/2022.
І ще кілька корисних нагадувань.
Подавати ДПС за основним місцем ф. №20‑ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособи, щодо яких було подано ф. 20‑ОПП, не потрібно.
А ще уряд постановою від 09.11.2022 №1260 звільнив від сплати ПДВ і ввізного мита товари для енергетики та забезпечення тепла.
І згодом прийняв ще одну важливу постанову — від 16.11.2022 р. №1288, якою передбачено не застосовувати до таких товарів вимоги про наявність декларації про відповідність та маркування знаком відповідності технічним регламентам.
Сплата податків та звітування під час війни
З 1 серпня 2022 року мораторій на штрафи закінчився! І всі платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, реєстрації у певних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, вже не звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, незважаючи на війну та карантин. Про це докладніше ми розповіли у статті «Закон №2260: зміни для ПДВ» у «ДК» №21/2022.
А ті, хто не мав змоги сплачувати і звітувати з податків, повинні були до 30 вересня включно подати до ДПС відповідну заяву з переліком документів. Про це ми написали в «ДК» №37/2022. Але не всі змогли встигнути через бойові дії. Тож податківці вже видали розʼяснення щодо цього.
Консультують податківці
Якщо платник податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, не має можливості подати до контролюючого органу заяву та відповідні документи (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків повинен зробити це одночасно з набуттям можливості виконання одного з податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (абзац 2 пункту 4 Порядку [№225]).
Наприклад, якщо платник податків набув можливості виконання одного з податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) 20 жовтня 2022 року, то заява та відповідні документи мають бути подані таким платником до контролюючого органу протягом періоду починаючи з 20 жовтня 2022 року до 30 грудня 2022 року (включно) (11 календарних днів жовтня (кількість днів до закінчення місяця, в якому відновлено можливість виконання податкових обов’язків) + 30 календарних днів листопада + 30 календарних днів грудня (60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей)).
З 8 лютого — новий порядок реєстрації ПН та РК під час війни
За Законом №2876 (див. «ДК» №7/2023) на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення:
1) продовжено граничні терміни реєстрації податкових накладних — для ПН, складених з 1 до 15 числа місяця, — на 5 календарних днів, а для ПН, складених з 16 до останнього числа місяця, — на 3 календарні дні;
2) зменшено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до 2-5-10-15-25% суми ПДВ замість 10-20-30-40-50% залежно від строку такого порушення;
3) збільшено час роботи електронних сервісів податкових органів — з 8:00 до 20:00 (наразі до 18:00), а операційний день, на який припадатиме граничний строк реєстрації податкових накладних, триватиме з 0:00 до 24:00.
Як зміняться строки реєстрації ПН та РК? Якими будуть штрафи за несвоєчасну реєстрацію? Чи можна буде реєструвати ПН та РК у вихідні? Ці питання ми розглянули в статті «Зміни в реєстрації ПН/РК за Законом №2876» у «ДК» №5/2023.
Чи діє мораторій на перевірки під час війни?
На період воєнного стану (тобто до 20 травня 2023 року) контролюючі органи не проводять планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду. Про це ми розповіли в статті «Податкові перевірки, штрафи та строки давності під час війни: що нового?» в «ДК» №22/2022.
Зверніть увагу, що ДПС не належить до таких органів.
Через зміни до ПКУ за Законом №2260 на час війни податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:
а) камеральних перевірок;
б) документальних позапланових перевірок, що їх проводять на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
в) фактичних перевірок.
Зокрема, камеральні перевірки нині здійснюються у повному обсязі (а не лише щодо декларацій для відшкодування ПДВ). А також проводяться документальні перевірки (наразі не всі, а з конкретних підстав, проте вже офіційно і постійно).
Але скоро ця ситуація зміниться: у ВРУ зареєстровано урядовий законопроєкт №8401 щодо скасування з 1 липня 2023 року мораторію на перевірки ДПС та на фінштрафи за порушення норм ПКУ, спецгрупи ЄП, можливості не сплачувати ЄСВ та ЄП ФОПами тощо.
Сплата ЄП підприємцями
З 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України згідно з абзацом першим пп. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ ФОПи — платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиного податку.
ДПС вже погодилася, що всі фізособи-«єдинники» 1 та 2 груп незалежно від отримання доходів під час війни можуть не сплачувати ЄП. Тобто наразі можна не сплачувати за січень — травень 2023 р., адже воєнний стан подовжили. Але всі бажаючі платники можуть цей податок платити. Адже платити не заборонено.
І з 1 липня, найімовірніше, ці пільги скасують, незалежно від продовження дії воєнного стану.
Трудові відносини під час війни
Ще наприкінці березня 2022 року Мінекономіки навело роз’яснення (див. рубрику «Запитання і відповіді» в «ДК» №14/2022) щодо порядку дій роботодавців з 24 березня через набрання чинності новим Законом №2136. Зокрема, про права мобілізованих та тероборони, правила дистанційної роботи у разі переїзду працівників за кордон, надання відпустки за неможливості вийти на роботу, а також про простій.
Також окремо прописано правила виплати зарплати під час війни. За ними роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. І він звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
А з 19 липня 2022 року діють оновлені правила. З метою посилення захисту прав працівників прийнято Закон №2253, яким внесено зміни до КЗпП та інших трудових законів. Ідеться про забезпечення рівності у сфері праці, правового регулювання масового звільнення працівників та колективного-договірного регулювання. Про це ми написали в «ДК» №23/2022, а коментар Мінекономіки дивіться в «ДК» №32/2022.
Наголосимо, що ці правила діють і в 2023 році, принаймні до 20 травня.
Зокрема, до цієї дати і працівники, і роботодавці мають спеціальний інструмент — зупинення трудових відносин. Яких правил при цьому слід дотримуватися? Як оформити та яких наслідків від цього чекати? Докладно про це читайте у статті «Призупинення трудового договору: оформлення та наслідки» в «ДК» №17/2022. Проте зверніть увагу, що з 19 липня діють зміни до цих правил. Про них ми зазначили в «ДК» №30/2022.
З 19 липня мобілізованим можна не нараховувати середній заробіток
За позицією Мінекономіки, з метою уникнення дискримінаційних підходів щодо працівників, які будуть прийняті (призвані) на військову службу після дня набрання чинності Законом №2253, збереження роботодавцем заробітної плати за працівниками, які були прийняті (призвані) на військову службу до 19 липня, слід припинити.
Але Держпраці вважає, що ці зміни не обмежують права суб’єктів господарювання приватної форми власності і надалі робити ці виплати.
Зверніть увагу: для бійців територіальної оборони середній заробіток зберігається! Про це ми написали в «ДК» №33/2022.
Нарахування лікарняних під час війни
З 1 січня 2023 року фінансування лікарняних та декретних вже здійснює ПФУ, але процедура призначення не змінилася. Про це ми писали в «ДК» №1-2/2023.
Водночас, якщо роботодавець через бойові дії не має можливості оформити заяву-розрахунок за лікарняним свого працівника (наприклад, якщо знищено матеріально-технічну базу підприємства тощо), працівник може отримати лікарняні (починаючи з 6-го дня непрацездатності) або декретні самостійно, безпосередньо від ПФУ.
І ще кілька корисних нагадувань
Уряд відтермінував обов’язковий перехід на токени до кінця війни. Ще 24 травня 2022 року на черговому засіданні КМУ ухвалив рішення продовжити на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування можливість застосовувати ЕЦП, некваліфіковані ЕП. Тобто до 20 травня ці норми діють і надалі.
До того ж токени скасувала ВРУ, але Закон від 07.02.2023 №2918-IX, яким це встановлено, почне діяти з 31 грудня 2023 року і на момент написання цієї статті ще не підписаний Президентом і не опублікований.
8 березня, 17 квітня, 1 та 9 травня не будуть святковими днями
У березні, квітні і травні 2023 року мали би бути додаткові вихідні на Міжнародний жіночий день, Великдень та травневі свята.
Проте воєнний стан продовжено, тож наразі діє ст. 6 Закону №2136, якою встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме зупинено дію ст. 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.
Тому 8 березня, 17 квітня, 1 та 9 травня не будуть святковими, а 7 березня та 28 травня будуть звичайними робочими днями, робота в які оплачується у звичайному, а не подвійному розмірі.
Але скасування святкових днів впливає на нарахування відпусткових. Як тепер порахувати стаж, який дає право на щорічну відпустку? А середню зарплату як рахувати? І що робити з тривалістю відпустки? Про це ми розповіли у статті «Надаємо відпустку та рахуємо відпусткові під час війни: поради від редакції» в «ДК» №16/2022.
Зупинення обов’язкового маркування товарів на час війни
До 20 травня 2023 року суб’єкти господарювання, які не спроможні виконати вимоги щодо маркування товарів у зв’язку з воєнними діями, можуть через подовження воєнного стану реалізовувати такі товари без обов’язкового нанесення інформації про них українською мовою. Саме це маркування ми маємо на увазі!
Щодо імпортних продуктів харчування, то їм це дозволяє Постанова №186.
Якщо ж говорити про акцизні марки, то нагадаємо, що дозволяється ввезення на митну територію України тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку, які не є документами суворого обліку та надруковані за межами митної території України на замовлення виробників або імпортерів тютюнових виробів (пп. 69.20 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Закон №2253 — Закон України від 12.05.2022 №2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників».
- Закон №2260 — Закон України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
- Закон №2876 — Закон України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування».
- Закон №2915 — Закон України від 07.02.2023 №2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
- Порядок №225 — Порядок визнання можливості та неможливості виконувати податкові обов’язки під час війни, затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225.
- Постанова №186 — Постанова КМУ від 03.03.2022 №186 «Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану».