Зміст справи
У 2019 році між покупцем та ФОПом (постачальник) укладено договір поставки на результати переробки соняшнику.
* Постанова ВС від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.
За результатами цієї господарської операції ФОП склав податкову накладну, яку 24.02.2020 надіслав на реєстрацію до ЄРПН.
Комісія ДПС реєстрацію ПН зупинила, позаяк кодів УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 1404 немає в таблиці платника ПДВ як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги й обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
ФОПу запропонували надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН. І ось тут постало воно — одвічне питання неповного пакета документів, що його ФОП подав податківцям.
Знову питання надання неповного обсягу документів!
27.02.2020 ФОП засобами електронного зв’язку надіслав повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо ПН №1 від 06.02.2020, реєстрацію якої зупинено, до якого було додано документи (договір постачання, видаткову накладну, ТТН і платіжне доручення) та пояснення щодо наведеної госпоперації.
Крім того, 28.02.2020 ФОП засобами електронного зв’язку подав Таблицю даних платника ПДВ.
За наслідками їх розгляду рішенням комісії ДПС було відмовлено в реєстрації ПН з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Але їх і не могло бути за першою подією відвантаження товару!
Від редакції
Звісно, ВС цього разу цілком був на боці ФОПа. Проте скільки часу та зусиль змушені докладати платники ПДВ для доведення того, що прямо написано в договорі! Тож, якщо така ситуація все ж таки виникає, можна:
1) наголосити у поясненнях, на яких підставах складається ПН, процитувати умови договору, а також вказати на неможливість надати інформацію про розрахунки через оплату після постачання товару;
2) скористатися висновками ВС у цій справі та наголосити на них у своїх поясненнях (із зазначенням реквізитів постанови на початку цієї статті) у разі подання скарги до ДПС.
Що сказав суд
Суд першої інстанції став на бік ФОПа, зазначивши, що той надав останні пояснення та копії документів для доведення реальності господарських операцій; рішення ДПС скасував.
Проте суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що ФОП не додав розрахункових документів та/або банківських виписок про оплату за товар, подання яких передбачено п. 5 Порядку №520, тож податковий орган не міг надати їм правову оцінку під час прийняття оскаржуваних рішень, і суд став на бік податкової.
Водночас ФОП посилався на те, що контролюючий орган не врахував, що ФОП за результатами госпоперацій склав наведені вище ПН, на виконання вимог п. 187.1 ПКУ, за правилом першої події — дата відвантаження товарів, а покупець оплатив поставлений товар лише після його отримання.
Проте і це не переконало суд апеляційної інстанції — рішення про блокування ПН є правомірним.
Натомість ВС неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Але цього разу йдеться про складення податкової накладної за першою подією (відвантаження товару) ще до завершення самої госпоперації (оплати за отриманий товар), що само по собі унеможливлює подання документів про оплату в разі зупинення реєстрації ПН в ЄПН, складеної за актом постачання товару на умовах післяплати.
Як підтверджує зміст п. 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, не є вичерпним.
Ось і цього разу ВС не відійшов від своїх попередніх висновків та вкотре нагадав: здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, не підтвердженими первинними документами або підтвердженими платником податку копіями документів, складених із порушенням законодавства. Моніторинг не має підміняти за своїм змістом податкові перевірки як спосіб реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Крім того, ВС оцінив дії податкового органу:
1) суб’єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму;
2) обсяг документів, які надаються платниками ПДВ з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено ПН, визначено у Порядку №520, проте він не є вичерпним;
3) контролюючі органи мають виходити з того, що обсяг документів завжди є унікальним та залежить від організації господарських відносин між суб’єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостей законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу;
4) саме за результатами детального дослідження змісту документів (у тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено згідно з відповідною квитанцією.
Інша практика ВС
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 ВС за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Верховний Суд звертає увагу на те, що під час розгляду таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, що обумовлює обов’язок платника податків скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення і відмови у реєстрації податкової накладної, а не реальність і товарність здійснення господарських операцій між ФОП та його контрагентом.
А в коментованій нами справі йдеться саме про податкові накладні, складені у зв’язку з настанням першої події — відвантаження товару. Після чого, за умовами договорів, у покупця наставав обов’язок оплатити вартість такого товару протягом 7 календарних днів. Уже в суді були досліджені судами платіжні доручення, наявні в матеріалах справи, які й підтверджують, що контрагент здійснював оплату після постачання товару.