Зміни у декларації з ПДВ

Як ми повідомляли в «ДК» №6/2023, Мінфін вніс зміни до податкової декларації з ПДВ.

Зміни набирають чинності з 1 квітня 2023 року, тож уперше за новою формою звітуватимемо у травні 2023 року — за звітний період квітень.

Зміни пов’язані з двома моментами:

1) бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам вже не надається з 1 січня 2022 року. А саме: платники ПДВ — сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за операціями з постачання власновиробленої сільськогосподарської продукції, здійсненими з 1 січня 2022 року, складають податкові накладні у загальному порядку (без зазначення у другій частині порядкового номера коду «2») та починаючи з податкової декларації за січень 2022 року не подають у складі декларації додаток 8 (ДС8). Це спричинило зміни у додатку 1 та скасування додатка 8;

2) з 1 січня 2022 року діє звільнення щодо імпортного ПДВ, передбачене пп. 68.2 п. 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ для підприємств, зареєстрованих після 1 січня 2022 року у певних населених пунктах Волинської, Донецької, Луганської, Львівської областей. Звільнення стосується імпорту товарів такими підприємствами виключно для використання у власній виробничій діяльності, при цьому товари належать до товарних категорій з УКТ ЗЕД, перелічених у пп. 68.2 п. 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Це спричинило появу нової таблиці у додатку 5.

Зміни в самій декларації з ПДВ є суто технічними та не змінюють порядку її складання.

Зміни у додатку 1 до декларації з ПДВ

У додатку 1 наводять відомості про суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, не зареєстрованих в ЄРПН, та відомості про податковий кредит (усі вхідні ПН та РК). Відповідно, він містить два розділи про податкові зобов’язання та про податковий кредит, у кожному з яких по дві таблиці. З усіх чотирьох таблиць додатка 1 змінено назву графи 5 — раніше вона називалася «ознака здійснення с/г операцій».

Таблиці 1.1 та 1.2 — незареєстровані ПЗ (ПН та РК на збільшення)

У таблицях 1.1 та 1.2 (про незареєстровані в ЄРПН ПН/РК) замість назви графи 5 «ознака здійснення с/г операцій» з’явилася назва «ознака здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V Кодексу» з приміткою про те, що у цій графі проставляють «+» у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 та 199.1 ПКУ.

Тобто, якщо платник ПДВ склав ПН/РК на підставах, передбачених п. 198.5 ПКУ та 199.1 ПКУ і не зареєстрував їх в ЄРПН, він відображає ці документи у таблицях 1.1 та 1.2 з позначками у графі 5.

Ця зміна потягнула за собою зміни у горизонтальній структурі таблиць 1.1 та 1.2. Ці зміни показано у таблиці.

Таблиця

Зміни у горизонтальній структурі таблиць 1.1 та 1.2 додатка 1 до декларації з ПДВ

Таблиці 2.1 та 2.2 — ПК та його коригування

Назву графи 5 в таблиці 2.1 «ознака здійснення с/г операцій» замінили на нову — «ознака здійснення операцій з придбання необоротних активів» і водночас із таблиці 2.1 видалили рядок, в якому отримувачі сільгоспдотації окремо наводили підсумок за ПН/РК, отриманими для здійснення с/г операцій.

Тепер у підсумку таблиці 2.1 потрібно окремо визначати два проміжні підсумки за отриманими ПН:

— придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів — відповідно до позначок у графі 5;

— усього за касовим методом згідно з п. 187.10 ПКУ — відповідно до позначок у графі 4.

Загальний підсумок таблиці 2.1 має відповідати сумі показників рядків декларації 10.1, 10.2, 10.3, а також рядків 13.1, 13.2 (тільки в частині ПН, не включаючи коригування податкового кредиту за послугами від нерезидентів, які відображені у таблиці 2.2). Звертаємо увагу, що у таблиці 2.1 немає окремого рядка для проміжного підсумку ПДВ за ПН, складеними платником ПДВ на послуги, отримані ним від нерезидента, а в таблиці 2.2, призначеній для РК, такий рядок є.

Назву графи 3.2 в таблиці 2.2 «ознака здійснення с/г операцій» замінили на нову — «ознака здійснення операцій з придбання необоротних активів» і водночас із таблиці 2.2 видалили рядок, в якому отримувачі сільгоспдотації окремо наводили підсумок за ПН/РК, отриманими для здійснення с/г операцій.

Тепер у підсумку таблиці 2.2 потрібно окремо визначати тільки один проміжний підсумок за отриманими ПН: придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів — відповідно до позначок у графі 3.2.

На відміну від таблиці 2.1, у таблиці 2.2 є окремий рядок для проміжного підсумку сум ПДВ за РК, складеними до ПН на послуги від нерезидента.

Загальний підсумок таблиці 2.2 має відповідати показнику рядка 14 декларації, а також рядків 13.1, 13.2 (тільки в частині РК, не включаючи ПН за послугами від нерезидентів, які відображені у таблиці 2.1).

Зміни у додатку 5 до декларації з ПДВ

У п. 14 розділу ІІІ Порядку №21 уточнено, що додаток 5 подають у разі здійснення таких операцій:

— постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, — підприємства та організації, засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю;

— ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих винятково для використання у власній виробничій діяльності та/або постачання товарів власного виробництва, звільнених від оподаткування ПДВ, — платники податку, які одночасно відповідають критеріям, визначеним у п. 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Ці платники також заповнюватимуть нову таблицю 4 у додатку 5, яка називається «Розрахунок окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу».

У новій таблиці 4 додатка 5 містяться два показники:

— питома вага доходу, отриманого платником податку від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі доходу протягом звітного періоду становить понад 90 відсотків (%). Значення показника наводять із точністю до двох знаків після коми з округленням другого знака за загальновстановленими арифметичними правилами;

— позначка про наявність виробничих потужностей, розташованих виключно на території населених пунктів, зазначених у п. 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Про те, як розрахувати питому вагу доходу від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, ані п. 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, ані Порядок №21 нам нічого не пояснюють, тож з’ясовуємо самостійно.

Отже, нам потрібно визначити питому вагу доходу, отриманого від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі доходу:

Питома вага = Дп / Дз,

де:

Дп — дохід від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки за звітний місяць;

Дз — загальна сума доходу платника за звітний місяць.

Сума Дп — це сума всіх записів Д-т 701 К-т 791 у частині реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, вже очищена від суми ПДВ, яка була нарахована записом Д‑т 701 К-т 641/ПДВ.

Сума Дз — це загальна сума всіх доходів платника ПДВ, списана на рахунок 791 записами Д-т 70, 71, 72, 73, 74 К-т 79, також уже очищена від ПДВ.

Цей розрахунок питомої ваги потрібно буде робити кожного місяця, і кожного місяця він має перевищувати 90%. Якщо платник перестане відповідати всім критеріям п. 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (в тому числі критерію питомої ваги доходу), з наступного місяця він розраховує податки на загальних підставах.

Приклад ТОВ — платник ПДВ зареєстроване 2022 року і працює у Нововолинську Волинської області, має КВЕД 10.71 «Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання». У квітні 2023 року ТОВ відповідає критеріям п. 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ і розраховує питому вагу за цей місяць. Дохід від продажу вищезазначеної продукції у квітні 2023 року становить 256000 грн без ПДВ. У квітні ТОВ також отримало проценти за депозитом у банку (3100 грн), орендну плату за приміщення, яке воно надає в оренду (12000 грн без ПДВ), та списало кредиторську заборгованість у сумі 7600 грн. Загальна сума доходів ТОВ за квітень: 256000 + 3100 + 12000 + 7600 = 278700 грн. Питома вага = 256000 грн : 278700 грн = 91,86% (з двома знаками після коми).