Правові засади операцій з управління майном регламентуються ЦКУ.
За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а інша сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або зазначеної ним особи (вигодонабувача) (ч. 1 ст. 1029 ЦКУ). При цьому предметом договору управління майном можуть бути, зокрема, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (ч. 1 ст. 1030 ЦКУ).
Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведуть окремий облік. Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюють на окремому банківському рахунку (ч. 3 ст. 1030 ЦКУ).
Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном.
Крім того, управитель майна — особа (в розумінні пп. 14.1.139 ПКУ для потреб оподаткування розд. V ПКУ, крім осіб, визначених у другому реченні абз. 2 пп. 5 п. 180.1 ПКУ) веде окремий податковий облік ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних із використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном (пп. 1.7 розд. І Порядку №1588), та при взятті на облік договорів управління майном управителям майна присвоюється реєстраційний (обліковий) номер платника податків (п. 2.4 розд. ІІ Порядку №1588).
Але як щодо ПДФО та ВЗ?
Під час нарахування (виплати) фізособі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних видів такої діяльності, якщо фізособа-підприємець, яка отримує такий дохід, надала копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податкові агенти ПДФО із виплати не утримують (п. 177.8 ПКУ).
Проте саме податковими агентами нарахована та виплачена сума доходу на користь таких фізосіб-підприємців відображається у додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за ознакою доходу «157». На цьому неодноразово наголошують і податківці у роз’ясненнях — наприклад, у роз’ясненні ГУ ДПС у Рівненській області від 21.04.2023.
А хто такі «податкові агенти»? Це визначає пп. 14.1.180 ПКУ — податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (а отже, і щодо військового збору. — Авт.):
— юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ);
— самозайнята особа;
— представництво нерезидента — юридичної особи;
— інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізособи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.
Як бачимо, договори про управління майном у цьому визначенні не згадуються. Проте податківці вважають, що управителі майна є податковими агентами у разі виплати фізособам доходів за договорами управління майном. Зокрема, така позиція викладена у листі Головного управління ДФС у м. Києві від 20.10.2015 №3102/Н/26-15-17-04-14.
Позиція податківців (давня, проте незмінна)
<...>
Зауважимо, що відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ.
Крім того, що згідно з пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.
Для резидента — це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка, визначеною пп. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Враховуючи викладене, при виплаті доходів фізичній особі за операціями за договором управління майном фізичними особами — підприємцями останні є податковими агентами та зобов᾿язані утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у порядку статті 168 ПКУ.
<...>
Лист Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 20.10.2015 №3102/Н/26-15-17-04-14
Наголошуємо на тому, що в цьому листі податковим агентом податківці вважають саме управителя, а не зареєстрований у ДПС договір управління майном. Водночас, як ми зазначили вище, управитель має вести окремий облік операцій за договором управління майном (і навіть оплати за ним проводити з окремого рахунку).
До обов’язків податкового агента входить утримати ПДФО та ВЗ з доходів фізособи, перерахувати їх до бюджету і показати суму доходу та цих податків у податковій звітності.
Коли маємо справу з виплатою доходу ФОПу, то утримувати ПДФО та ВЗ і сплачувати їх до бюджету податковому агенту не потрібно — ФОП самостійно сплачує податки зі своїх підприємницьких доходів. Проте нарахування цього доходу управитель проводить в окремому обліку за ДУМ. І виплату такого доходу він робить не з власного поточного, а з окремого банківського рахунку за ДУМ. Цього вимагає ст. 1030 ЦКУ. Тож, на думку автора, показати таке нарахування і виплату в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ управителя, разом з іншими його операціями, а не окремо, зазначивши, що це здійснюється у межах ДУМ, суперечило б нормам ЦКУ.
Таким чином, вважаємо, що оскільки договір управління майном зареєстровано у податковій, має свій реєстраційний (обліковий) номер платника податків та з його рахунку здійснюється оплата ФОПу за комунальні послуги, управитель буде щодо останнього податковим агентом і зобов’язаний показати за відповідні місяці звітного кварталу в додатку 4ДФ до єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ, складеної за ДУМ, нараховану і сплачену суму комунальних послуг у графах 3а та 3 за ознакою доходу «157» без оподаткування.
Проте, позаяк це питання чітко не врегульовано ПКУ, доцільно, керуючись п. 52.2 ПКУ, звернутися до ДПС за індивідуальною податковою консультацію.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.