Нагадаємо, що 09.11.2023 ВРУ прийняла Закон про бюджет-2024 (проєкт закону №10000). Тепер його очікує підписання Президентом та опублікування. Зокрема, цей закон встановлює розміри мінімальної заробітної плати та прожиткових мінімумів, які діятимуть з 1 січня 2024 року. Саме ці показники нас цікавлять і саме про них піде мова у статті.
Нові розміри
У 2024 році розмір мінімальної зарплати становитиме:
— у місячному розмірі: з 1 січня — 7 100 грн, з 1 квітня — 8 000 грн;
— у погодинному розмірі: з 1 січня — 42,60 грн, з 1 квітня — 48 грн.
Зверніть увагу! У грудні 2023 року мінімальна зарплата ще буде менша (у місячному розмірі — 6 700 грн, у погодинному розмірі — 40,46 грн). Це означає дві речі:
— у 2024 році мінімальна місячна зарплата зросте (спочатку на 400 грн, а з другого кварталу вже на 1 300 грн) порівняно з її сьогоднішнім розміром. Погодинна зарплата теж зросте, на 2,14 грн і 7,54 грн відповідно;
— переглядати рівень оплати праці працівників та порівнювати його з мінімальною зарплатою потрібно буде двічі — у січні та квітні. Що це означає, розповімо далі.
Проте мінімальна зарплата — це не єдиний показник, на який треба звернути увагу щодо оплати праці працівників!
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становитиме 3 028 грн. Нагадаємо, що на 1 січня 2023 року цей показник становив 2 684 грн. Тобто маємо зростання на 344 грн за рік, що спричинить зростання мінімального розміру місячного окладу.
Оплата праці з 1 січня 2024 року
Статтею 3-1 Закону про оплату праці встановлено основні вимоги й умови щодо оплати праці працівників.
По-перше, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:
— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз’їзний характер робіт,
— премії до святкових і ювілейних дат.
По-друге, відповідно, решта складових зарплати працівника (крім тих, що згадані у п. 1) — враховуються!
По-третє, працівникові мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана внаслідок цього нарахована заробітна плата (за мінусом винятків з першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.
По-четверте, якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці розраховується пропорційно до виконаної норми праці.
І насамкінець: будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
На оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже згідно зі ст. 6 Закону про оплату праці мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Таким чином, у 2024 році він не може бути меншим за 3 028 грн.
Проте, якщо ви з тих роботодавців, які дотримуються принципу відповідності розміру окладу не прожитковому мінімуму (як цього вимагає закон), а розміру мінімальної зарплати (щоб не робити доплати і спростити роботу бухгалтерів), то переглядати штатний розпис на 2024 рік будете двічі: станом на 1 січня і станом на 1 квітня. І за потреби вноситимете зміни до штатного розпису, встановлюючи оклади, відштовхуючись від розміру мінімальної зарплати як мінімального розміру окладу.
Тобто роботодавці, які не бажають здійснювати обов’язкову доплату, встановлять на 1 січня оклади на рівні мінімальної зарплати 7 100 грн і вище. Їм простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму, а мінімальній зарплаті.
Але при погодинній оплаті праці працює інше правило: погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розмірі. Тобто при такій формі оплати працівникові встановлюється не оклад у розмірі не менше ніж 3 028 грн на місяць, а годинна тарифна ставка не менш ніж 42,60 грн за годину у першому кварталі 2024 року і не менш ніж 48 грн за годину починаючи з другого кварталу.
Нагадаємо, що погодинна оплата праці — це особлива форма оплати, і застосовувати її можуть не всі. Це зовсім не вартість години роботи будь-якого працівника!
Погодинна оплата: роз’яснює Держпраці
Пунктом 2 Постанови КМУ від 05.05.2010 №330 «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі» визначено випадки, в яких застосовується мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі, зокрема:
на підприємствах незалежно від форми власності у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням із профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;
фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці;
в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці.
Отже, для працівників, які працюють з місячними окладами, має дотримуватися мінімальна державна гарантія — мінімальна місячна заробітна плата, а для працівників із погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) — мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі.
Як правильно оформити зміни до штатного розпису і чи треба його затверджувати наново, ми докладно розповіли в «ДК» №47/2023.
Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на відпусткові
Звісно, що зростання розміру зарплати працівника у довгостроковій перспективі збільшить і його відпусткові. Позаяк їх рахують на підставі середньої зарплати, яку визначають за даними за попередні 12 місяців. Але якщо оклад працівника менший за МЗП, а нарахувань у розрахунковому періоді не було, то відпусткові рахують просто з розміру мінімальної зарплати!
Треба пам’ятати правило:
— якщо у розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати, розрахунки проводять з посадового (місячного) окладу;
— якщо розмір посадового окладу менший від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середню зарплату слід розраховувати з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводять з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (п. 4 Порядку №100).
Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на лікарняні та декретні
А ось тут без використання розміру мінімальної зарплати жодному роботодавцю не обійтися.
Правило перше: сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), а також допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105). А вона залежить від розміру мінімальної зарплати.
З 1 січня 2024 року ця база становитиме: 7 100 х 15 = 106 500 грн.
А з 1 квітня 2024 року — вже: 8 000 х 15 = 120 000 грн.
Це треба враховувати вже роботодавцю, який рахуватиме суму лікарняних або декретних — за основним місцем роботи.
Що ж до сумісників, то для них і досі працює обмеження, запроваджене у 2023 році:
— перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
— а от починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності і весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами оплачується лише за основним місцем роботи. Законопроєкт, який мав змінити цю ситуацію, так і не прийнято.
Правило друге: декретні мають мінімальний розмір.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Правило третє. Якщо страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховуються з прив’язкою до мінімальної зарплати.
Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців:
— допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
— допомога у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (ч. 2 ст. 19 Закону №1105).
Відобразимо це у зручній таблиці (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Обмеження лікарняних та декретних, якщо страховий стаж застрахованої особи менший ніж 6 місяців
| Вид виплати | Мінімальна межа | Максимальна межа |
| МЗП : 30,44 | ||
| Січень — березень 2024 | ||
| Лікарняні | 233,25 (7 100 : 30,44) |
|
| Декретні | МЗП : 30,44* | 2 МЗП : 30,44 |
| 233,25 (7 100 : 30,44) |
466,49 (2 х 7 100 : 30,44) |
|
| Квітень — грудень 2024 | ||
| Лікарняні | 262,81 (8 000 : 30,44) |
|
| Декретні | 262,81 (8 000 : 30,44) |
525,62 (2 х 8 000 : 30,44) |
| * 30,44 — що це за величина та коли її застосовувати? Це середньомісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266): якщо страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). | ||
Єдиний соцвнесок у 2024 році
Мінімальний страховий внесок з ЄСВ нерозривно пов’язаний із розміром мінімальної зарплати. Тому з січня 2024 року він становитиме 1 562 грн, а з 1 квітня 2024 року — 1 760 грн. Звісно, що це актуально для ставки ЄСВ 22%, якщо ставка менша, то і платити ЄСВ доведеться менше.
Нагадаємо!
Згідно зі ст. 1 Закону про ЄСВ мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.
Якщо працівник — сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.
У разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників — осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором із нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Максимальна база для нарахування ЄСВ — це вже згадані вище 15 мінімальних зарплат. Тому для першого кварталу 2024 р. це 106 500 грн, а починаючи з 1 квітня 2024 року — 120 000 грн.
Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 110 000 грн, то у першому кварталі 2024 р. на неї слід нараховувати ЄСВ у розмірі 23 430 грн (106 500 х 22%). А вже у другому кварталі сума ЄСВ зросте і становитиме 24 200 грн, адже максимальна база нарахування ЄСВ (120 000 грн) уже буде більша за розмір місячного доходу працівника!
ПДФО та ВЗ у 2024 році
Ось тут ключові показники будуть оновлені. Адже показники, пов’язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так і інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо), прив’язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня.
Податкова соцпільга у 2024 році
Податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ).
Отже, у 2024 році її базовий розмір (100%) становитиме: 3 028 грн х 50% = 1 514 грн.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певного порогу — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ).
Отже, у 2024 році цей поріг становитиме: 3 028 грн х 1,4 = 4 240 грн.
При цьому деякі категорії працівників, як і раніше, матимуть право на застосування ПСП у підвищеному розмірі. Докладніше про все це — у таблиці 2.
Таблиця 2
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2024 році
| Категорії осіб, що можуть скористатися правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) | Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*) | Сума ПСП з ПДФО, грн | Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн** |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 1 514 | 4 240 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) | 100% | 1 514 х кількість дітей | одному з батьків 4 240 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% | 2 271 х кількість дітей | 4 240 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т. ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% | 2 271 | 4 240 |
| Для платника податку, який є (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року |
200% | 3 028 | 4 240 |
Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін.
Розгляньмо на прикладах, як надаватиметься ПСП у 2024 році.
Приклад 1 ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 7 100 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2024 р.?
Розмір військового збору: 710,00 х 1,5% = 106,5 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк зарплата працівника перевищує 4 240,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: 7 100,00 х 18% = 1 278,00 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 7 100,00 - 106,5 - 1 278,00 = 5 715,50 грн.
Приклад 2 Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2024 року становить 3000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 3 000,00 х 1,5% = 45,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк зарплата працівника не перевищує 4 240 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1 514 грн.
ПДФО: (3 000,00 – 1 514) х 18% = 267,48 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 3 000,00 - 45,00 - 267,48 = 2 687,52 грн.
Для застосування ПСП працівникові необхідно подати роботодавцю заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227). Якщо така заява була подана раніше, подавати її наново у січні 2024 року не потрібно.
Приклад 3 Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8 000,00 грн. Працівниця подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід — 8 000,00 грн, що менше ніж 12 720 грн (4 240,00 грн х 3). Але якщо мати скористалася цією пільгою, то батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується (вона надається тільки одному з батьків).
Розмір військового збору: 8 000,00 х 1,5% = 120,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 4 542 грн (по 1 514 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8 000,00 - 4 542,00) х 18% = 622,44 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8 000,00 - 120,00 - 622,44 = 7 257,56 грн.
Подарунки фізособам
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 ПКУ).
Отже, негрошові подарунки у 2024 році не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більше ніж 1 775 грн (25% від 7 100 грн).
Якщо вартість подарунків більша, слід буде оподатковувати лише суму перевищення.
При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (1,21951) за правилами оподаткування негрошових доходів відповідно до п. 164.5 ПКУ.
З метою утримання військового збору таку базу визначати не потрібно. Військовий збір утримуватиметься з оподатковуваної ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.
Вартість навчання
Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізособи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:
— суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
— розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожний місяць навчання.
Отже, у 2024 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 21 300,00 грн за місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк ідеться про негрошовий дохід, — із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2024 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).
Благодійна допомога
Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2024 році становитиме вже 4 240,00 грн.
Добові під час відрядження
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2024 року спричиниться до збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. табл. 3).
Таблиця 3
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2024 році
| Країна відрядження | Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2024 році |
| Україна | Не більше ніж 710,00 грн* |
| Закордон | Не більше ніж 80 євро** |
| * Не більше ніж 0,1 МЗП на 1 січня 2024 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |
|