З набранням чинності Законом №2682 (з 06.11.2022) викладено у новій редакції ст. 19 Закону №875.
У зв’язку з цим скасовано:
— звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю (форму №10-ПОІ) (його подавали щороку до 1 березня, наступного за звітним року);
— реєстрацію роботодавців у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю.
Але внесені зміни не скасовують обов’язку роботодавців створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема спеціальні робочі місця, та створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.
Як і раніше, виконувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю повинні всі роботодавці, а саме: підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізособи, які використовують найману працю. Причому незалежно від їхньої форми власності та системи оподаткування.
Не потрібно виконувати норматив лише:
— роботодавцям із кількістю найманих працівників до 8 осіб (тобто 7 осіб і менше);
— представництвам іноземних компаній, які не є юрособами.
Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено у розмірі:
— одне робоче місце — якщо у роботодавця працює від 8 до 25 осіб включно;
— 4% середньооблікової кількості штатних працівників — якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (тобто 26 і більше).
До внесення змін до ст. 19 Закону №875 про виконання/невиконання роботодавцем нормативу Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю дізнавався зі Звіту (форми №10-ПОІ). Але на сьогодні цю форму звітності скасовано.
Тепер усю необхідну інформацію Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю отримуватиме від Пенсійного фонду, а саме дані:
— про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
— необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу.
Тобто:
— порядок обчислення працівників, які працюють у роботодавця, та нормативу осіб з інвалідністю, яких треба було працевлаштувати у певному році, залишився той самий;
— джерелом інформації для Фонду став уже не звіт роботодавця (де той рахував ці показники самостійно), а отримана в електронній формі інформація від ПФУ.
Як проводився розрахунок (і проводиться й тепер), добре видно з таблиці у формі скасованого звіту.
Як рахується кількість працівників і норматив осіб з інвалідністю?
У рядку 01 табличної частини звіту відображалася середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за звітний рік, яка визначається відповідно до п. 3.2 глави 3 Інструкції №286.
Застосування для обчислення середньооблікової кількості штатних працівників Інструкції №286 — це не новація. Це діяло й раніше і на цю особливість вказували фахівці Мінсоцполітики у листі від 04.05.2016 №108/19/71-16. У ньому наведено і приклади розрахунку середньооблікової кількості працівників.
Середньооблікову кількість штатних працівників за місяць обчислюють шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 числа (для лютого — до 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця (пп. 3.2.1 Інструкції №286).
Не враховуються до облікової кількості штатних працівників такі категорії:
— працівники інших підприємств, прийняті на роботу за сумісництвом (зовнішні сумісники);
— особи, залучені до виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру (п. 2.6 Інструкції №286).
Відповідно до пп. 3.2.2 Інструкції №286 для обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховують усі категорії працівників, крім працівників, які перебувають у відпустках:
— у зв’язку з вагітністю та пологами;
— для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які всиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.
А от штатних (тобто тих, у кого це основне місце роботи) працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (на 0,5, 0,25 ставки), до розрахунку включають як цілу одиницю.
Також, якщо на підприємстві є працівники, які працюють за внутрішнім сумісництвом, їх слід враховувати в обліковій кількості як одну фізособу. Середньооблікову кількість працівників за рік розраховують шляхом підсумовування середньооблікової кількості у кожному місяці роботи підприємства протягом року й ділення отриманої суми на відповідну кількість місяців.
Розраховують норматив працевлаштування осіб з інвалідністю при заповненні рядка 03 звіту. Показник рядка 03 для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, визначався шляхом множення показника рядка 01 на 4%.
Для роботодавців, у яких значення рядка 01 було від 8 до 25 осіб, значення рядка 03 дорівнювало 1.
Приклад від Мінсоцполітики
Підприємство почало працювати в березні. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у березні — 450 осіб, квітні — 660 осіб, травні — 690 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (5 місяців) становить 360 осіб ((450 ос. + 660 ос. + 690 ос.) : 5 міс.).
Висновки
Якщо більшу частину року, наприклад 9 місяців, у роботодавця працювало 7 осіб, то прийняття на роботу 8-го працівника у жовтні не призведе до зростання середньооблікової кількості працівників за рік до 8 осіб. Це очевидно з розрахунків: (7 осіб х 9 місяців + 8 осіб х 3 місяці) : 12 місяців = 7,25 особи.
Округлюють результати обчислень у цьому випадку за правилом парної цифри. І роблять це поступово справа наліво:
— якщо остання значуща цифра менша або дорівнює «4», вона відкидається;
— якщо більша або дорівнює «6», найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значуща цифра «5», найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.
Тобто спочатку округлюємо 7,25 до 7,3. Потім 7,3 округлюємо до 7.
На цьому підприємстві за рік працює 7 осіб (у середньому), а отже, працевлаштовувати особу з інвалідністю у такому році ще не обов’язково. А от про наступний рік треба думати вже тепер: якщо 2024 року на такому підприємстві не планується скорочення, а навпаки, планується збільшувати кількість працівників, то треба буде створити робоче місце для 1 особи з інвалідністю. Це теж не обов’язково буде робити просто з січня, проте більшу частину року на такому підприємстві має працювати особа з інвалідністю, причому за основним місцем роботи.
Нормативна база
- Закон №875 — Закон України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
- Закон №2682 — Закон України від 18.10.2022 №2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю».
- Інструкція №286 — Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286.