Автомобіль після ДТП: ремонт і відшкодування

Автомобіль як необоротний активу бухобліку й оподаткуванні

Коротко нагадаємо про основні правила бухгалтерського та податкового обліку автомобіля на підприємстві. Якщо підприємство має у власності автомобілі та використовує їх у виробництві або постачанні товарів, наданні послуг, здає їх в оренду іншим особам тощо і при цьому очікуваний строк такого використання перевищує один рік, то такі автомобілі відповідають визначенню основних засобів у п. 4 НП(С)БО 7.

Первісна вартість автомобілів, що перебувають у власності підприємства, обліковують на субрахунку 105 «Транспортні засоби». Різниця між первісною вартістю автомобілів та їх ліквідаційною вартістю — це вартість, що амортизується протягом строку їх корисного використання. Ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість ТМЦ, яку підприємство очікує отримати від продажу або ліквідації автомобіля після закінчення строку його корисного використання після вирахування витрат, пов’язаних із продажем або ліквідацією.

Чи можна не встановлювати ліквідаційну вартість автомобіля? На практиці ніколи не буває так, що автомобіль після закінчення строку його амортизації має нульову вартість. Будь-який автомобіль можна продати — хоч як ТЗ, хоч як запчастини і металобрухт, тому, на думку автора, у нього має бути ліквідаційна вартість. Водночас чіткої формули або методики визначення ліквідаційної вартості немає, тому кожне підприємство на власний розсуд визначає таку вартість. І не несе відповідальності (та не коригуватиме нарахованого зносу), якщо, наприклад, об’єкт ОЗ вдасться продати дорожче, або вартість металобрухту, отриманого від ліквідації такого об’єкта виявиться нижчою.

Нараховують амортизацію протягом строку корисного використання автомобіля, який встановлюється підприємством під час введення його в експлуатацію, за методами, визначеними у п. 26 НП(С)БО 7.

Нараховуючи амортизацію автомобіля для потреб оподаткування, застосовують правила ст. 138 ПКУ (для тих платників податку на прибуток, які коригують фінрезультат). Зокрема, автомобілі належать до групи 5 «Транспортні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 5 років.

Якщо автомобіль було придбано з ПДВ для використання його у господарській діяльності, суму ПДВ включають до податкового кредиту на загальних підставах.

Надалі розглянемо випадок, коли автомобіль використовують у госпдіяльності підприємства, яке є платником податку на прибуток та ПДВ. Платники податку на прибуток, які коригують фінрезультат, повинні взяти до уваги правила податкового обліку ОЗ, передбачені ст. 138 ПКУ, та коригувати фінрезультат за потреби. Платники, які не коригують фінрезультату, формують оподатковуваний прибуток без коригувань на різниці, визначені ст. 138 ПКУ.

Автомобіль потрапив у ДТП

На жаль, з автомобілями іноді стаються дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), і вони мають наслідки в обліку та оподаткуванні. Після ДТП уможливлюються різні варіанти розвитку подій:

1) пошкодження автомобіля виявилися незначними, і після заміни деталей або поточного ремонту підприємство може використовувати його у госпдіяльності так само, як і доти;

2) пошкодження автомобіля потребують капітального ремонту, під час якого підприємство не використовує його у госпдіяльності, а результатом ремонту стане відновлення його первісних характеристик без зміни строку корисного використання;

3) пошкодження автомобіля потребують капітального ремонту, під час якого підприємство не використовує його у госпдіяльності, а результатом ремонту стане не лише відновлення його первісних характеристик, а й поліпшення, тобто або подовження строку корисного використання, або інше збільшення економічних вигід, які можна отримати від автомобіля;

4) пошкодження автомобіля виявилися настільки значними, що підприємство вирішило ліквідувати його, або рішення про ліквідацію прийнято керівником підприємства незалежно від ступеня пошкодження автомобіля;

Будь-яке рішення, яке приймає підприємство щодо автомобіля після ДТП, оформлюють наказами керівника.

Амортизація автомобіля після ДТП

У бухгалтерському обліку нарахування амортизації ОЗ зупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 НП(С)БО 7). Щодо таких випадків, як поточні та капітальні ремонти, у НП(С)БО 7 немає норм, які б говорили, що амортизацію під час ремонтів не нараховують.

Отже, якщо підприємство вирішить провести капітальний ремонт і одночасну реконструкцію, модернізацію або дообладнання автомобіля, то на цей час нарахування амортизації зупиняють. Якщо ж підприємство здійснює лише ремонт автомобіля (незалежно від того, поточний це чи капітальний ремонт, головне, що поліпшень при цьому не передбачається), то на час ремонту амортизацію не зупиняють.

Факти початку та завершення ремонту (реконструкції, модернізації) автомобіля мають бути підтверджені документально: наказами, розпорядженнями керівного органу підприємства та відповідними актами, наприклад актом про виведення автомобіля з експлуатації на час ремонту (наприклад, форма №ОЗ-1) й актом введення в експлуатацію після ремонту (форма №ОЗ-2).

Нагадаємо, що типові форми первинного обліку ОЗ були затверджені наказом Мінстату від 29.12.1995 №352, який скасовано 22.10.2021. Тепер можна далі користуватися типовими формами або створити власні форми первинних документів про операції з ОЗ.

Щодо нарахування амортизації у податковому обліку (для тих платників, які коригують фінрезультат), то в пп. 138.3.1 ПКУ передбачено лише одну причину ненарахування амортизації для виробничих ОЗ — це консервація. Якщо автомобіль після ДТП не консервується, його продовжують амортизувати з метою оподаткування.

Зверніть увагу!

До речі, при використанні виробничого методу нарахування амортизації автомобіля вона зупиниться автоматично. Автомобіль, який виведений з експлуатації і перебуває на ремонті, під час ремонту фактично не виконує жодних робіт (немає пробігу або вантажоперевезень), і тому сума амортизації за цей період буде нульова або менша за звичайну суму, яку підприємство нараховувало за умов звичайного використання автомобіля.

Якщо автомобіль списують з балансу, то його бухгалтерську та податкову амортизацію теж припиняють.

Далі розглянемо різні варіанти рішень підприємства щодо подальшої долі автомобіля.

Автомобіль після ДТП вирішили відремонтувати

Автомобіль можна відремонтувати як власними силами, так і з залученням сторонньої організації (СТО). Принципових відмінностей обліку в цих ситуаціях немає, крім того, що у разі ремонту власними силами підприємство несе витрати на оплату праці, амортизує основні засоби, що використовувалися під час ремонту, і витрачає запасні частини й інші запаси, а в разі ремонту на СТО підприємство оплачує загальну вартість виконаних ремонтних робіт (за ціною, про яку домовилося з виконавцем).

Якщо внаслідок ремонту автомобіля після аварії власник отримує лише відновлення його первісних якісних характеристик, витрати на такий ремонт списують до витрат звітного періоду (п. 15 НП(С)БО 7). Позаяк ДТП — це подія, що не є звичайною діяльністю підприємства, то пов’язані з нею витрати обліковують на субрахунку 977 — як інші витрати діяльності. Якщо внаслідок капітального ремонту автомобіля після ДТП відновляться лише його первісні характеристики, без збільшення строку корисного використання та без збільшення очікуваних економічних вигід від використання, то застосовують п. 15 НП(С)БО 7 і списують витрати на капітальний відновлювальний ремонт теж на рахунок 977.

Якщо після ДТП буде зроблено капітальний ремонт, унаслідок якого збільшаться строк корисного використання автомобіля та сума економічних вигід від його використання, тобто вирішено заразом ще й реконструювати та модернізувати автомобіль, то витрати на такий ремонт-поліпшення збільшать первісну вартість автомобіля. Рішення про модернізацію, реконструкцію тощо оформлюють наказом керівника.

Витрати на такий ремонт із модернізацією чи реконструкцією потрібно буде відобразити на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Після введення відремонтованого та поліпшеного автомобіля в експлуатацію витрати на його капітальний ремонт, реконструкцію та модернізацію збільшать його первісну вартість, яку обліковують на субрахунку 105 «Транспортні засоби».

У податковому обліку платників, які коригують фінрезультат відповідно до ст. 138 ПКУ:

— витрати звітного періоду на ремонт автомобіля, віднесені у бухобліку на рахунок 977, зменшать фінрезультат за правилами бухобліку без коригувань;

— збільшення первісної вартості автомобіля збільшить суму податкової амортизації за правилами ст. 138 ПКУ.

У разі придбання ТМЦ, робіт або послуг, що пов’язані з ремонтом та/або поліпшенням автомобіля і до вартості яких входять суми ПДВ, підприємство — платник ПДВ обліковує такі суми вхідного ПДВ на загальних підставах і включає їх до податкового кредиту, якщо авто використовує у господарській діяльності.

Приклад 1 Автомобіль, що використовується з адміністративною метою, ремонтується після ДТП. Ремонт проведено частково за власні кошти, а частково на СТО. Вартість послуг СТО становить 45 000 грн (у т. ч. ПДВ — 7 500 грн). Вартість придбаних запасних частин та матеріалів для ремонту — 50 760 грн (у т. ч. ПДВ — 8 460 грн). Заробітна плата, нарахована працівникам підприємства за ремонтні роботи, становить 32 000 грн, ЄСВ 22% — 7 040 грн. Облік такого ремонту див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Бухгалтерський облік ремонту автомобіля після ДТП

Отримання страхового відшкодування КАСКО у разі ДТП

Страховий випадок — це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону про страхування).

На сьогодні українське законодавство передбачає два види страхування транспортних засобів: обов’язкове та добровільне.

Зокрема, страхування КАСКО — це добровільне страхування автомобілів або інших засобів транспорту від ризиків, пов’язаних із фізичним пошкодженням або втратою самого транспортного засобу. У разі настання страхового випадку (ДТП) страхова компанія покриває збитки страхувальникові шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок або самостійно перераховує кошти безпосередньо на СТО.

Отже, якщо автомобіль потрапив у ДТП, за договором страхування КАСКО підприємство-страхувальник отримує суму покриття збитків (за мінусом франшизи — частини збитків, що не відшкодовується страховиком за договором страхування). На практиці до документів, які підтверджують ДТП та визначають розмір отриманого відшкодування, належать висновок експертизи із зазначенням розміру витрат і збитків, довідки про пошкодження транспортних засобів, страхові акти (аварійні сертифікати) тощо. Далі витрати, спричинені пошкодженням автомобіля у ДТП, погашаються страховим відшкодуванням, перерахованим страховою компанією:

1) на рахунок підприємства, яке згодом самостійно оплачує СТО ремонт;

2) на рахунок СТО (оминаючи підприємство).

В обох випадках СТО виконує ремонтні роботи для підприємства за плату з тою відмінністю, що платник коштів є різним, а отримувачем робіт (послуг) буде безпосередньо підприємство-страхувальник.

Приклад 2 Застрахований підприємством автомобіль потрапив у ДТП. Вартість збитків підтверджена експертизою та за мінусом франшизи відшкодовується страховою компанією у розмірі 93 000 грн на поточний рахунок підприємства, яке згодом оплачує СТО ремонт. Вартість ремонтних робіт від СТО становить 120 000 грн, у т. ч. ПДВ. Відображення в обліку див. у таблиці 2.

Таблиця 2

Отримання страхового відшкодування на рахунок підприємства

Приклад 3  Застрахований підприємством автомобіль потрапив у ДТП. Вартість збитків підтверджена експертизою та за мінусом франшизи відшкодовується страховою компанією у розмірі 93 000 грн на поточний рахунок СТО. Вартість ремонтних робіт від СТО становить 120 000 грн, у т. ч. ПДВ. Відображення в обліку див. у таблиці 3.

Таблиця 3

Отримання часткового страхового відшкодування КАСКО на рахунок СТО

Думка ДПС щодо податкового кредиту ПДВ, якщо послуги СТО оплачені страховою компанією, є доволі фіскальною. Зокрема, ще 2016 року в листі ДФСУ від 30.08.2016 №14970/5/99-99-15-03‑02-16, зазначалося: позаяк замовник не здійснює оплату підряднику-виконавцю за виконані роботи, законодавчих підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за такою податковою накладною замовник не має. Така сама думка викладена і в роз’ясненні ГУ ДПС у Чернівецькій області від 01.08.2023.

ДПС — про ПК з ПДВ при виплаті відшкодування

... виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг з ремонту автомобіля), визначає податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості ремонту та зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому самому звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.

Роз’яснення ГУ ДПС у Чернівецькій області від 01.08.2023

Але у самому п. 198.5 ПКУ такої підстави немає, тому з податківцями у цій ситуації можна не погодитися, за умови виконання решти вимог для нарахування податкового кредиту у підприємства-страхувальника. Яку позицію обрати, вирішувати самому платникові.

Ліквідація автомобіля після ДТП

Для визначення непридатності основних засобів та оформлення первинних документів створюється постійно діюча комісія, яка, зокрема, і має скласти і підписати акт на списання автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, за формою №ОЗ-4 (п. 42 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ). У цьому акті зазначають технічний стан автомобіля, а також перелік деталей, вузлів та інших ТМЦ, що підлягають оприбуткуванню внаслідок ліквідації автомобіля. У висновку комісії наприкінці акта уточнюють причину списання та доцільність подальшого використання (продажу) запчастин, що залишаються після ліквідації (розбирання) автівки.

У бухгалтерському обліку списують суму амортизації, що була нарахована на вартість автомобіля до моменту ДТП. Усі доходи та витрати від ліквідації автомобіля, пошкодженого у ДТП, відображають на рахунках доходів і витрат від іншої діяльності, адже ДТП — це надзвичайна подія, яка не вписується в операційну діяльність підприємства (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Бухгалтерський облік ліквідації автомобіля після ДТП

Платники податку на прибуток, які коригують фінрезультат, повинні враховувати вимоги ст. 138 ПКУ — за потреби.

Коли підприємство приймає рішення про ліквідацію автомобіля після ДТП, постає питання про нарахування ПДВ, якщо під час його ліквідації підприємство є платником цього податку. Відповідь залежатиме від того, в якому стані автомобіль: чи уможливлюється його подальше відновлення та використання за призначенням, чи ні. Як уже було сказано вище, стан автомобіля при ліквідації засвідчують в акті на списання автотранспортних засобів за типовою формою №ОЗ-4 або іншою формою, що містить усі необхідні реквізити та інформацію.

У разі прийняття рішення про списання автомобіля, який ще можна використовувати за призначенням, слід враховувати норми п. 189.9 ПКУ. Згідно з цим пунктом потрібно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Базою нарахування буде звичайна ціна автомобіля у тому стані, в якому він ліквідується, але не нижча від його балансової вартості на момент ліквідації.

Ця норма ПКУ покликана зупинити випадки безоплатної передачі вживаних ОЗ іншим особам унаслідок їх списання, без сплати ПДВ. Адже, якщо не буде документів про утилізацію, розбирання, знищення об’єкта ОЗ, найімовірніше, ним хтось і надалі користуватиметься.

Отже, якщо автомобіль ще можна використовувати за призначенням, треба визначити, хто користуватиметься ним. Якщо саме підприємство, то немає сенсу його списувати (навіть якщо автомобіль повністю замортизовано). Якщо є намір передати його іншій особі, наприклад працівникові підприємства, то варто оформити таке рішення наказом і актом про передачу. І тоді застосовувати п. 189.9 ПКУ не потрібно — це буде звичайне постачання необоротного активу, а базою нарахування — балансова вартість такого автомобіля.

Якщо ж ліквідується автомобіль у такому стані, в якому його відновлення та подальше використання унеможливлюються (про що також робиться позначка в акті за формою №ОЗ-4), то на цей випадок норми п. 189.9 ПКУ не поширюються і податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Проте підприємству потрібно подати органу ДПС документ про знищення автомобіля і про те, що внаслідок цього його не можна використовувати за первісним призначенням. Як і коли подавати такі документи, у ПКУ не уточнено. На думку автора, це можна буде зробити під час податкової перевірки, коли це питання постане під час перевірки операцій з основними засобами.

Якщо під час ліквідації автомобіля отримано запасні частини, які ще можна використати у госпдіяльності, то на вартість цих запчастин ПДВ не нараховують (п. 189.10 ПКУ).

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
• Закон про страхування — Закон України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування».
• Методрекомендації з бухобліку ОЗ — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561.
• НП(С)БО 7 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92.