Законом №23521 до ст. 9 Закону про відпустки2 внесено зміну, яка діє з 19.07.2022.
1 Закон України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
2 Закон України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки».
Згідно з пп. 2 ст. 9 Закону про відпустки, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не зараховуватиметься час, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову.
Тобто після скасування (з 19.07.2022) нарахування роботодавцем середньої зарплати мобілізований працівник не матиме права на трудовий стаж, що дає право на дні щорічної основної відпустки. А до 18.07.2022 включно матиме таке право.
Аналогічну думку висловила Держпраці.
Тож, на жаль, через внесені зміни, навіть у разі збереження роботодавцем мобілізованому працівникові середнього заробітку, як в описаному випадку до 31.07.2022, останній не матиме права на дні щорічної відпустки починаючи з 19.07.2022.
Але працівник після демобілізації має право на щорічну основну відпустку на підприємстві, на якому він працював на час призову або укладення контракту. Цим правом працівник може скористатися у будь-який зручний для нього час (у тому числі відразу після демобілізації), а в разі звільнення незалежно від підстав — отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.
Тож якщо працівник у грудні хоче піти у відпустку, то розрахунковим періодом буде грудень 2021 — листопад 2022 р. і з цього періоду потрібно вилучити всі дні починаючи з 19.07.2022.
Відпусткові розраховують у звичайному порядку, за нормами Порядку №1001.
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100.
Тобто обчислюють середню заробітну плату для оплати часу відпусток виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше ніж рік, середню заробітну плату обчислюють виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.
До речі, обчислюючи середню заробітну плату для оплати за час відпусток, до фактичного заробітку включають виплати за час, протягом якого працівникові зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. 4 п. 3 Порядку №100).
Отже, за час, коли мобілізованому працівникові виплачувався середній заробіток, включають до розрахункового періоду і дні, і сам заробіток. Окрім, як зазначено вище, періоду, коли за працівником не зберігався середній заробіток.