Бухгалтерський облік
Відповідно до п. 7 НП(С)БО 10, поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включають до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюють величину резерву сумнівних боргів.
Величину резерву сумнівних боргів визначають за одним із методів (п. 8 НП(С)БО 10):
1) застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
2) застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом абсолютної суми сумнівної заборгованості величину резерву визначають на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
Причому згідно з п. 4 НП(С)БО 10 сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є невпевненість в її погашенні боржником.
Відповідно до п. 10 НП(С)БО 10, нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період показують у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
У бухгалтерському обліку нарахування резерву сумнівних боргів фіксують проведенням: Д-т 944 К-т 38.
У наведеній ситуації на балансі підприємства є дебіторська заборгованість на суму 60 тис. грн покупців, які перебувають на тимчасово окупованій території, зв’язку з ними немає. Проте строк позовної давності не настав, у реєстрах на ліквідацію або визнання банкрутом інформації немає.
Очевидно, що підприємство не впевнене у погашенні цієї заборгованості. Тож така заборгованість є сумнівною, що є підставою для нарахування резерву сумнівних боргів. І підприємство застосувало для визначення величини резерву метод абсолютної суми сумнівної заборгованості.
Цей метод має бути визначено обліковою політикою підприємства.
Тож у ситуації, що розглядається, підприємство вчинило правильно, за умови що зазначений метод визначено його обліковою політикою.
Податок на прибуток
Сума нарахованого резерву зменшує фінрезультат до оподаткування (Д-т 791 К-т 944 — 60000 грн), який є основою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).
Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то має застосувати різницю за пп. 139.2.1 ПКУ — збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованого резерву, у нашій ситуації на 60 тис. грн. Таким чином, унаслідок застосування податкової різниці сума нарахованого резерву не вплине на об’єкт оподаткування.
Суму цієї різниці відображають у рядку 2.1.2 додатка РІ до декларації з податку на прибуток.
Чи може підприємство за рахунок створення резерву сумнівних боргів оптимізувати податок на прибуток?
Якщо підприємство не коригує фінрезультату на податкові різниці, то через нарахування резерву воно зменшує фінрезультат до оподаткування й об’єкт оподаткування податком на прибуток. Тоді можна сказати, що воно оптимізує податок на прибуток, адже об’єкт оподаткування зменшується.
Але якщо підприємство коригує фінрезультат на податкові різниці, то оптимізація не виходить, адже через коригування зменшений на суму нарахованого резерву фінрезультат до оподаткування збільшується на таку саму суму через податкову різницю.