Банківський рахунок «подвійного призначення»
Нагадаємо, що відповідно до вимог п. 118.3 ПКУ неповідомлення фізособами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі під час відкриття рахунку тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн за кожний випадок неповідомлення (з 2020 р. за Законом №466).
* Коментар до Постанови ВС від 24.11.2022 у справі №520/11879/18.
Ідеться про те порушення, коли під час відкриття рахунку в банку фізична особа не уточнює фінансовій установі, що цей рахунок відкривається для здійснення підприємницької діяльності.
Суть проблеми
На сьогодні фізособа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб. Змішування, тобто «подвійне призначення», законом не передбачено і, на думку податківців, теж є порушенням. Тобто, якщо ви вирішили торгувати товарами або послугами й отримуєте за це кошти на звичайний рахунок, податківці можуть вирішити, що цей рахунок насправді є підприємницьким, а ви — порушник.
Особа, яка відкриває рахунок фізособі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця чи особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (п. 10, 28 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків).
Але це далеко не все. Наслідки такого неповідомлення можуть бути вкрай негативними після втручання в ситуацію податківців. Так, на підставі акта перевірки ФОПа податковий орган виніс податкові повідомлення-рішення про збільшення/донарахування таких податків та зборів, як:
— податку на доходи фізичних осіб зі штрафом;
— військового збору та штрафів;
— ПДВ із вироблених в Україні товарів зі штрафними санкціями (протягом січня — березня 2017 року сукупно перевищено 1 млн грн без урахування ПДВ);
— штрафні санкції щодо єдиного внеску та ЄСВ;
— єдиний податок (за ставкою 15% зі суми перевищення граничного розміру доходу для ФОПа 2-ї групи);
— штрафні санкції за неповідомлення банківської установи під час відкриття рахунку про свій статус як самозайнятої особи — фізособи-підприємця (п. 118.3 ПКУ).
Саме так і сталося в коментованій судовій справі.
Усі прийняті податкові повідомлення-рішення (далі — ППР) були оскаржені ФОПом в адміністративному порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ. За результатом оскарження ППР залишено без змін, а скаргу — без задоволення. Відтак ФОП звернувся до суду. Адже загальна сума донарахувань разом зі штрафними санкціями становила понад 4 млн грн.
Для перевірки використано лише банківські виписки
А як податківці взагалі дізналися про порушення? Які документи були використані під час перевірки?
Суд зазначає, що підставою для вищезазначених висновків в акті перевірки стали банківські виписки за приватними (картковими) рахунками фізособи, згідно з якими встановлено систематичне надходження коштів від фізосіб із різних міст України у значних розмірах (у межах відкритого кримінального провадження).
Тобто, позаяк фізособа потрапила під кримінальне провадження, слідчі отримали доступ до інформації з її банківського рахунку і передали її ДПС. (Отже, навіть тепер, під час війни, існує таке поняття, як «банківська таємниця».)
А далі теж усе дуже просто — сортувати ці кошти податківці не стали. І дійшли висновку, що всі (!) гроші, які надходили на приватний (картковий) рахунок, отримано внаслідок госпдіяльності та фізособа на порушення п. 69.7 ПКУ не повідомила банк про свій статус самозайнятої особи — фізособи-підприємця.
Це важливо!
У наведеному випадку хоч і йдеться про звичайний рахунок, фізособа все ж таки свою підприємницьку діяльність зареєструвала! Вона є платником єдиного податку 2-ї групи та платником ПДФО, ВЗ, ЄСВ із заробітної плати найманих працівників.
Тобто у фізособи не просили жодної первинної документації, договорів та інших документів фінансово-господарської діяльності, які б підтверджували мету/джерело надходження коштів на приватний рахунок.
При цьому ФОП мав рахунок для власних потреб як фізособа в одному банку та два підприємницькі рахунки в двох інших банках. Основна сума коштів надходила саме на банківський рахунок для власних потреб (понад 9 млн грн), тимчасом як на підприємницьких рахунках обліковувалися надходження в межах 800 — 900 тис. грн на кожному.
Згідно з первинними документами вже самого ФОПа він фактично здійснював виробництво меблів та подальшу їх реалізацію. Мав виробниче приміщення за договором оренди, укладеним із ТОВ. Для виробництва меблів використовував орендоване обладнання. Транспортування виробів відбувалося із залученням перевізників.
Чим закінчився спір із податківцями? Як не дивно, але попервах здавалося, що ФОП ще може виграти.
Факт надходження кошів на рахунок не вказує на госпдіяльність?
Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового становища платника податків, і сама вона та власне її результати підлягають відображенню в бухобліку.
При цьому для потреб оподаткування дохід характеризується не лише приростом активів платника, а й джерелом його формування, тобто операціями, наслідком виконання яких стало отримання доходу. Зміст операції є одним із визначальних чинників для обрання ставки податку та визнання режиму оподаткування.
Суд першої інстанції звертає увагу, що, за твердженням податкового органу, кошти на банківську картку ФОП отримав як фізособа в рахунок оплати за товар, але акт перевірки не містить аналізу карткових рахунків, можливості виготовляти товар у такому обсязі, зберігати його, доставляти тощо. Немає аналізу витрат ФОПа, доказів придбання ним матеріалів для виробництва товару тощо.
Водночас в акті перевірки зазначено, що згідно з наданими первинними документами розрахунки з постачальниками ТМЦ /надання послуг проводились у безготівковій формі шляхом списання коштів з банківського рахунку підприємця та їх перерахування на рахунки контрагентів-постачальників; розрахунки із замовниками/покупцями товару/виробів відбувалися у безготівковій формі шляхом зарахування коштів на банківський рахунок ФОПа та на приватні (карткові) рахунки фізособи.
Усе, що містить акт перевірки, — це інформація з карткових рахунків, яка стала підставою для висновку про надходження на рахунок ФОПа для власних потреб кількох платежів, пов’язаних із підприємницькою діяльністю, та інших платежів, і багато які з них — це перекази від дружини, інші — поповнення від фізосіб без можливості ідентифікування напряму платежу.
Проте податковий орган під час спору наполягав, що кримінальним провадженням (за ст. 212 ККУ) встановлено саме надходження коштів від фізосіб за реалізовані вироби, поповнення рахунків власними коштами — і це все на карткові (приватні) рахунки ФОПа.
Отже, такий дохід слід кваліфікувати як отриманий від підприємницької діяльності ФОПа — платника ЄП. І такі доходи не були включені до показників декларацій та не оподатковані відповідно до норм ПКУ.
Утім, суд першої інстанції все ж таки не побачив достатності доказів отримання таких коштів на приватний рахунок ФОПа як фізособи саме як доходу від підприємницької діяльності, кримінальне провадження ще триває, та й вироку суд ще не виніс. Тож є всі підстави для скасування ППР.
Позиція апеляційної інстанції
А тут суд став на бік податкової та відмовив у позові. Він виходив із того, що у цій справі ФОП не надав жодного доказу на обґрунтування фактичних підстав звернення до суду з адмінпозовом, зокрема того, що кошти, які надходили на його рахунки протягом періоду, що перевірявся, не мають жодного відношення до його підприємницької діяльності.
ВС: ФОП не задекларував доходи як фізособа
Хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на такого суб’єкта — відповідача (ч. 2 ст. 77 КАСУ), ВС звернув увагу на кілька важливих моментів, які не врахував ФОП.
1. ФОП не подав до контролюючого органу заяву про перехід на застосування ставки єдиного податку 3-ї групи або відмову від спрощеної системи оподаткування через перевищення дозволеного обсягу доходу, отриманого платником ЄП 2-ї групи.
Таким чином, ВС вважає, що весь дохід, отриманий від підприємницької діяльності протягом II — IV кварталів 2017 року, підлягає оподаткуванню на загальних умовах відповідно до ст. 177 ПКУ.
2. У зв’язку з неподанням ФОПом податкових декларацій про майнове становище та доходи за II квартал 2017 року та за 2017 рік, у т. ч. як фізособою, у зв’язку з непереходом на сплату інших податків і зборів за результатами діяльності у І кварталі 2017 року, ВС погоджується з висновком ДПС про порушення ФОПом п. 177.5, пп. 49.18.2 ПКУ.
Таким чином, ВС вважає, що кошти, які надійшли на приватні (карткові) рахунки платника податків, підпадають під визначення доходу та в розумінні п. 177.2 ПКУ є об’єктом оподаткування. Позаяк нарахування ЄСВ і ВЗ є похідним від установленого факту заниження доходу, то ППР у цій частині є правомірними.
3. Щодо встановленого факту отримання ФОПом коштів на банківський рахунок, який відкрито без повідомлення банку і контролюючих органів про наявність статусу приватного підприємця та надходження коштів на цей рахунок без надання пояснень та документів на підтвердження джерела походження цих коштів, то важливо врахувати таке.
Порушення порядку відкриття банківського рахунку є підставою для застосування відповідальності згідно з п. 118.3 ПКУ та не є безумовною підставою визнавати кошти, які надійшли на ці рахунки, доходами від здійснення госпдіяльності. За вимогами ст. 44 ПКУ платник податку зобов’язаний підтвердити джерело походження цих коштів, а якщо не надасть контролюючому органу підтвердних документів, то вважається, що таких документів такий платник податків на час складання податкової звітності і не мав.
Водночас ВС наголосив, що ФОП не спростував установлених фактів та не надав будь-яких пояснень або доказів на запит суду щодо джерел надходження коштів на його приватні рахунки. Зокрема, фізособа, яка отримала на приватний (картковий) рахунок кошти у розмірі понад 9 млн грн, не задекларувала їх — за 2017 рік не подано податкової декларації про майнове становише та доходи. Аналогічно платник податку і під час перевірки відмовився надати пояснення або докази на письмовий запит контролюючого органу про надання інформації та копій відповідних документів щодо джерел надходження коштів на приватні (карткові) рахунки та їх призначення.
Відтак усі отримані кошти на непідприємницькому рахунку були визнані підприємницьким доходом із відповідним обов’язком сплатити податки та збори зі штрафними санкціями. Тобто ФОП цю справу програв.