Договір страхування — це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону про страхування).
Колективне страхування життя — страхування, при якому може укладатися договір на страхування коштом підприємства всіх працівників або їх групи. Групове чи колективне страхування групи осіб, об’єднаних якою-небудь загальною рисою, зв’язком або інтересом, провадиться одним полісом.
Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та/або у вигляді регулярних, послідовних виплат, обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету) (ст. 9 Закону про страхування).
Грошові зобов’язання сторін за договорами страхування життя, за їхньою згодою, можуть бути визначені як у гривнях, так і в іноземній валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов’язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов’язань (ст. 19 Закону про страхування).
Страхові платежі можуть сплачуватися як роботодавцем, так і працівником (за рахунок своєї заробітної плати), а також шляхом розподілу між роботодавцем і працівником сплати страхових виплат у певній пропорції.
Оподаткування
Сума страхових внесків за договорами страхування життя працівників, яка нарахована та сплачена його роботодавцем за свій рахунок на користь таких працівників, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до пп. 164.2.16 ПКУ.
Крім цього, позаяк дохід у вигляді послуг зі страхування надається працівникові в негрошовій формі, то для потреб визначення бази оподаткування ПДФО слід застосувати натуральний коефіцієнт (у 2023 році він становить 1,219512) (п. 164.5 ПКУ). А ось ВЗ розраховується з бази без застосування натурального коефіцієнта. При цьому на практиці ПДФО та ВЗ утримуються з інших доходів працівників, найчастіше із заробітної плати.
Увага: податки з доходу працівників, які утримуються, не мають бути витратами самого підприємства, адже суми податків мають бути утримані з доходу та за його рахунок, з використанням ставки, зазначеної в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).
Інакше, в разі сплати податків коштом підприємства, такі працівники отримують додаткове благо у вигляді сплаченого податкового зобов’язання замість них — так консультують податківці .
Консультують податківці
... Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.
При цьому відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Отже, сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Роз’яснення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 17.05.2023
Згідно з пп. 168.1.4 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом 3-х банківських днів із дня, наступного за днем нарахування (надання) такого доходу. Військовий збір сплачується (перераховується) до бюджету в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).
Позаяк право на отримання страхових послуг виникає внаслідок страхових платежів, то й ПДФО та ВЗ слід перерахувати до бюджету не пізніше ніж протягом 3-х банківських днів із дня нарахування (сплати) страхових платежів на користь працівника. Те саме стосується і суми ПДФО та ВЗ, сплачених підприємством за працівників. Щоб уникнути оподаткування ще й суми ПДФО та ВЗ, радимо все ж таки утримати ці суми з доходів працівників. Тоді ж варто зробити і проведення з утримання ПДФО та ВЗ в бухгалтерському обліку (щоб одразу було очевидно, що податки було сплачено за рахунок працівника).
Єдина звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ
У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ такий дохід зазначають за ознакою доходу «124». Причому в графах 3а та 3 роботодавець відображає суми нарахованого та наданого у негрошовій формі доходу з урахуванням натурального коефіцієнта. У графах 4а та 4 відображає суму нарахованого та перерахованого ПДФО, а до граф 5 та 5а включає відповідні суми, пов’язані з нарахуванням та сплатою військового збору (суму зазначає без натурального коефіцієнта).
Як пояснювали податківці в численних консультаціях, сума страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування ЄСВ, бо не входить до Переліку №1170.
У додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ дохід працівника у вигляді страхового внеску, тобто база нарахування ЄСВ відповідатиме сумі, нарахованій в бухобліку.
А якщо підприємство застрахувало фізособу, яка працює за договором цивільно-правового характеру, то сума страхового платежу оподатковуватиметься ПДФО та ВЗ, а от нарахування ЄСВ Порядком №1170 не передбачено.
Бухгалтерський облік
Для обліку розрахунків зі страховою компанією за договорами страхування для працівників слід використовувати субрахунок 654 «За індивідуальним страхуванням».
Якщо умовами договору передбачено сплату страхових платежів не поетапно протягом усього періоду страхування, а відразу однією сумою, то спочатку їх слід відображати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а списувати — на рахунки витрат (91 — 94) уже щокварталу рівними частинами протягом дії договору страху вання.
Виплата за договором страхування життя
Короткостроковий договір страхування.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається, зокрема, сума страхової виплати, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій), під час страхування життя або здоров’я платника податку в разі дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором (пп. «а» пп. 165.1.27 ПКУ).
Порядок застосування пп. 165.1.27 ПКУ визначається Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначених законодавством про регулювання ринків фінансових послуг (пп. 165.1.28 ПКУ).
Щодо оподаткування військовим збором, то згідно з пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ не оподатковуються цим збором доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу ПКУ.
Отже, якщо страхова виплата здійснюється страховою компанією (у разі настання страхового випадку) платникові податку — фізособі з додержанням вимог пп. 165.1.27 ПКУ, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Довгостроковий договір страхування.
Згідно пп. 14.1.52 ПКУ договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором.
Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).
Якщо страхові виплати оподатковуються за правилами спадщини і вигодонабувач щодо застрахованої особи належить до першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти) та другого (рідні брати та сестри, баба та дід, онуки), податок не стягується (пп. «г» п. 174.1 ПКУ, пп. «а» пп. 174.2.1 ПКУ).
Для інших категорій вигодонабувачів, що є резидентами, ставка податку становитиме 5% ПДФО та 1,5% військовий збір. А для нерезидентів — 18% ПДФО та 1,5% військовий збір.
Таблиця
Облік витрат на страхування життя працівників
| № з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Укладено договір на рік зі страховою організацією | 663 | 654 | 100,00 |
| 2. | Перераховано страховий платіж | 654 | 377 | 100,00 |
| 3. | Нараховано дохід працівникові в розмірі вартості страхового поліса 100,00 грн | 949 | 663 | 100,00 |
| 4. | Утримано ПДФО з грошового доходу, наприклад із заробітної плати працівників, бо зі суми негрошового доходу його утримати не можна (121,95 грн х 18%) | 661 | 641/ПДФО | 21,95 |
| 5. | Утримано військовий збір зі суми медстрахування (без застосування натурального коефіцієнта (100,00 грн х 1,5%)) | 661 | 642 | 1,50 |
| 6. | Нараховано ЄСВ ((100,00 грн х 22%) | 663 | 651 | 22,00 |
| 7. | Перераховано до бюджету ПДФО з вартості страхування | 641/ПДФО | 311 | 21,95 |
| 8. | Перераховано до бюджету військовий збір із вартості страхування | 642 | 311 | 1,50 |
| 9. | Перераховано ЄСВ | 651 | 311 | 22,00 |
| 10. | Витрати віднесено на фінрезультат | 791 | 949 | 100,00 |
Якщо страхові виплати перераховуються на рахунок юридичної особи
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ПКУ ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платникові (крім випадків, визначених у п. 167.2—167.5 цієї статті).
Крім того, такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).
Отже, у разі якщо за умовами договору страхування життя передбачено, що сума страхової виплати перераховується страховою компанією безпосередньо на розрахунковий рахунок юрособи-страхувальника як вигодонабувача, тобто не застрахованим фізособам (працівникам), то при виплаті податковим агентом зазначеної суми фізособам (працівникам) така виплата включається до їхнього загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах. Така сама думка наведена, наприклад, в ІПК ДФСУ від 23.06.2017 №811/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.