Розглянемо це питання на практичному прикладі. Фізособа-підприємець здійснює роздрібну торгівлю, надсилаючи товар замовникам післяплатою через поштового оператора ТОВ «Нова пошта», а оплату замовника на свій рахунок отримує від ТОВ «НоваПей». Чи потрібен такому ФОПу реєстратор розрахункових операцій і чи потрібно проводити через нього таку операцію?
Найгірше те, що податківці самі не мають сталої позиції щодо цього.
Свою позицію ми викладали раніше, і вона була така: отримання післяплати у відділені «Нової пошти», зокрема від фінансової установи, не є розрахунковою операцією, відповідно не вимагає від підприємця застосування РРО.
Отримання оплати через «Нову пошту»: чи потрібно застосовувати РРО?
<...>
Зазначимо, що відповідно до п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ групи незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень (крім реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення).
У цьому ж випадку підприємець отримує кошти не безпосередньо від покупця, а від «Нової пошти», а точніше від небанківської фінансової установи ТОВ «Пост Фінанс» (згідно з реєстром на сайті НБУ).
Така установа здійснює свою діяльність на підставі відповідних договорів про приймання коштів від свого імені, але на користь третіх осіб (якою є в цьому випадку підприємство на ЄП). З точки зору такого підприємця договір про приймання коштів, укладений із платіжною організацією (в цьому випадку — ТОВ «Пост Фінанс»), рівносильний аналогічному договору, укладеному з банком.
Післяплата (накладений платіж), що здійснює покупець при оплаті товару при його отриманні у відділеннях, зокрема, «Нової пошти» та при цьому отримує чек РРО від поштового оператора, не є розрахунковою операцією з точки зору продавця товару. Замість нього розрахункову операцію здійснює фінансова компанія ТОВ «Пост Фінанс», яка видає покупцю чек РРО встановленої форми. Співпраця поштового оператора і продавця товару здійснюється на підставі договору.
Таким чином, отримання накладеного платежу у відділені «Нової пошти», зокрема, від фінансової установи, не є розрахунковою операцією, відповідно не вимагає від підприємця застосування РРО. Проте така сума повинна бути в повному розмірі відображена у Книзі обліку доходів.
Консалтинг «ДК» від 28.03.2019
Отже, «NovaPay» приймає платежі для подальшого переказу продавцю і тому сама має видавати покупцю чек РРО — що, власне, і відбувається під час оплати товару на «Новій пошті». Про це ми говорили в консультації «Як застосовувати РРО при продажу товарів із післяплатою?» в «ДК» №22/2023.
І ще донедавна й самі податківці з цим погоджувалися, зокрема в ІПК від 04.06.2021 №2251/ІПК/99-00-07-05-01-06.
Донедавня позиція податкової
Згідно зі зверненням фізична особа — підприємець здійснює роздрібну торгівлю, відправляючи товар замовникам накладним платежем через поштового оператора ТОВ «Нова пошта», а оплату замовника на свій рахунок отримує від ТОВ «НоваПей».
Чи застосовується РРО, якщо товар відправлено замовнику накладеним платежем через ТОВ «Нова пошта», а кошти в оплату замовником товару надходять на поточний рахунок від ТОВ «НоваПей»?
<...>
У разі доставки товару поштою (кур’єрською службою) та проведення розрахункових операцій із відстроченням платежу або в кредит необхідно забезпечити надання покупцеві разом із товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту із позначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Отже, раніше ДПС розглядала «Нову пошту» як кур’єра, а саме кур’єр, якщо він приймає кошти за товар, має видати покупцю розрахунковий документ.
Аж раптом податківці видали нову ІПК, у якій відступили від роз’яснень, наданих раніше.
ДПС в ІПК від 04.07.2023 №1693/ІПК/99-00-07-04-01-06 наголошує:
«В описаних Підприємцем у зверненні обставинах застосування РРО, формування та надсилання разом із товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту є обов’язковим щодо всіх договорів купівлі-продажу, укладених із покупцями».
Тож з’ясуймо, що сталося.
Обставини, щодо яких подавався запит на ІПК, були ті самі, що ми зазначили вище у практичному прикладі. Тобто вони не змінилися, але змінилася позиція податківців. ДПС заявила, що кур’єрською службою «Нову пошту» в зазначеному випадку вона не вважає. Що ж до раніше виданих ІПК, то вони надавалися виходячи з тієї інформації, яка була надана в запиті. Тут до запиту було додано копію договору (хоча й раніше типова форма такого договору висіла на сайті «Нової пошти»). І в ДПС відкрилися очі:
«Зі змісту звернення Підприємця вбачається, що він асоціює ТОВ «НОВА ПОШТА» з кур’єрською службою, в той час як, відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на сайті ТОВ «НОВА ПОШТА» та витяг з якого наведено в зверненні, вбачається, що ТОВ «НОВА ПОШТА» є експедитором, а не кур’єрською службою, а тому посилання Підприємця на роз’яснення ДПС щодо організації господарських взаємовідносин із кур’єрськими службами не відповідає фактичним обставинам, що наведені у його зверненні».
А про експедиторів жодних спеціальних правил, виявляється, немає. До того ж, як наголошують тепер податківці, ТОВ «Нова пошта» і ТОВ «НоваПей» це різні особи. І з ними у ФОПа різні домовленості — везе товар «Нова пошта», а приймає та переказує кошти за нього «НоваПей». Тому тепер ДПС наполягає на тому, що розрахунковий документ (чек від РРО/ПРРО) має скласти саме продавець товару. І надати його покупцю (нагадаємо, що це можна зробити, вклавши його в паковання при відправленні товару, надіславши в електронному вигляді тощо). Те, що свій фіскальний чек покупцю надасть сама «Нова пошта» (а вона це робить і не припинить робити), продавця від обов’язку надати розрахунковий документ не звільняє.
То що ж тепер буде? І головне, що буде з раніше наданими ІПК з протилежними висновками?
По-перше, власникам ІПК треба уважно їх переглянути, як і власний запит на таку консультацію. Чи надавалася при цьому копія договору з «Новою поштою»? Чи були докладно зазначені у запиті умови такого договору?
Якщо так, то хвилюватися нема чого — нова ІПК не скасовує попередніх (до речі, в ній про це і не йдеться). Скасувати вже видані ІПК може лише Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом Мінфіну. Та й ті, хто діяв за скасованими ІПК, можуть убезпечуватися ними за період до їх скасування. При цьому ДПС і сама зазначає, що часом суб’єкти господарювання змінюють схеми надання своїх послуг. Можливо, у вашому договорі «Нова пошта» була зазначена не експедиторською, а кур’єрською службою?
Якщо ж запитання було поставлено загалом, без уточнення договірних умов із «Новою поштою», або ці договірні умови змінилися, — ви в зоні ризику. Податківці в майбутньому можуть сказати, що не мали достатньо інформації і надавали відповідь виходячи з того, що їм розповів у запиті сам платник податків. Якщо тепер ДПСУ справді змінить свою позицію, то спорів під час перевірок не уникнути.
Звісно, є ймовірність, що власники ІПК із новою позицією оскаржать їх у суді. Якщо вони виграють, то ДПСУ доведеться повернутися до старої позиції (або скласти роз’яснення з новими аргументами).
Проте тим ФОПам, хто торгує за допомогою «Нової пошти» нині, треба прийняти рішення вже тепер: або почати проводити такі операції через РРО/ПРРО, або готуватися до захисту під час податкових перевірок.