• Посилання скопійовано

Доля від’ємного ПДВ при виділі юрособи

Юрособа (загальна система з ПДВ) має задеклароване від’ємне значення з ПДВ. Згідно з рішенням засновників планується виділення декількох юросіб-«єдинників» з передачею за розподільчим балансом активів та пасивів. Як бути з передачею від’ємного значення ПДВ?

Cума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, який реорганізується шляхом поділу, виділення, — підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства (п. 198.7 ПКУ).

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, який реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

З наведеної норми робимо такі висновки:

1) сума від’ємного значення передається обов’язково, якщо така сума підтверджена документальною перевіркою ДПС і юрособа, яка отримує від’ємне значення, є платником ПДВ;

2) у разі передачі сума від’ємного значення обов’язково передається пропорційно до переданого майна;

3) якщо сума від’ємного значення не підтверджена документальною перевіркою, вона не передається.

Якщо від’ємне значення підтверджено податковою перевіркою, результати його розподілу відображають у декларації з ПДВ і додатку 2 до декларації як підприємства, яке передає, так і юросіб, які його отримують.

Щодо цього дивимося відповідь податкової на запитання в ЗІР (101.24): «Яким чином платник податку, що реорганізується, та його правонаступник мають реалізувати норми п. 198.7 ст. 198 ПКУ?».

Податкова зазначає, що платник податків, який реорганізується, за наявності непогашеного від’ємного значення з ПДВ розподіляє суму такого від’ємного значення між своїми правонаступниками — платниками ПДВ згідно з часткою, зазначеною в розподільчому балансі.

Для цього він подає у складі декларації з ПДВ за останній (звітний) період реєстрації платником податку відповідну заяву із заповненням таблиці 2 додатка 2, в якій розподіляє це значення та зазначає платників податку-правонаступників.

Заявлена сума має бути підтверджена контролюючим органом за результатами документальної перевірки, після чого правонаступник отримує право заявити підтверджену суму від’ємного значення для включення її до складу власного податкового кредиту та заповнити таблицю 3 додатка 2.

За умови заповнення таким правонаступником у складі декларації таблиці 3 додатка 2 треба заповнити і рядок 16.3 декларації. У цьому рядку зазначають підтверджену за результатами документальної перевірки контролюючого органу суму від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника.

А куди дівається розрахункова сума, на яку платник податку, який реорганізується, мав право зареєструвати податкові накладні (значення ∑ Накл з формули, наведеної у п. 200-1.3 ПКУ)?

Сума ∑ Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент держреєстрації припинення юрособи такого платника (держреєстрації створення юрособи правонаступника), використовується під час обчислення суми ∑ Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом (пп. 200-1.3 ПКУ).

Причому передача такого ліміту відображається в додатку 4 до декларації з ПДВ — підприємством, з якого виділ, у таблиці 4, юрособами-правонаступниками у таблиці 5.

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру