ЄСВ нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Єдиний внесок обчислюють виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі (абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Сума страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування ЄСВ (лист ДФС від 04.09.2015 №18884/6/99-99-17-03-03-15), бо не входить до Переліку видів виплат, що здійснюються за кошти роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок.
Проте в нашому випадку виконавцю виплачується не заробітна плата, а винагорода за договором ЦПХ. І тут треба міркувати по-іншому. Якщо страхування життя виконавця зумовлено саме тим, що він виконує роботи за договором цивільно-правового характеру і робиться з метою заохочення виконавця, то вартість такого страхування слід розглядати як винагороду за договором ЦПХ. Якби договору не було, не було б і страхування. А якщо це винагорода виконавця, то на неї нараховується ЄСВ.
Якщо ж страхування життя фізособи жодним чином не пов’язане з тим, що ця особа уклала договір ЦПХ з підприємством-страхувальником, то й на вартість страхування ЄСВ не нараховується, це буде просто додаткове благо від підприємства. Але під час перевірки буде складно довести, що страхування є просто «подарунком» фізособі і ніяк не пов’язане з тим, що вона виконує роботи за цивільно-правовим договором на користь підприємства-замовника, яке оплатило страхування життя виконавця.
Обчислюють єдиний внесок на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких нараховуються (обчислюються) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Отже, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами страхування життя за осіб, які працюють за договорами ЦПХ, належать до фонду оплати праці як виплати соціального характеру (як у грошовій, так і в натуральній формі) і відповідно є базою для нарахування єдиного внеску. Тобто база нарахування ЄСВ відповідатиме сумі, нарахованій в бухобліку. ПФУ у листах від 16.09.2011 №19693/03-30, від 20.03.2012 №6288/03-30 (див. з нашим коментарем у «ДК» №26/2012) зазначає, що застосування натурального коефіцієнта в Законі про ЄСВ не передбачене.
У додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ дохід виконавця за ЦПД у вигляді страхового внеску, вважаємо, слід показувати за кодом ЗО «26», якщо страхування вважається частиною винагороди за договором ЦПХ.
Повторимо, що це наша думка, а думку ПФУ та Держпраці можна дізнатися, звернувшись до них по консультацію.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».