Харчування працівників: облік та оподаткування

На підприємстві можна організувати харчування працівників у різний спосіб, зокрема:

— працівники повністю сплачують за своє харчування;

— роботодавець надає харчування безоплатно;

— надається харчування за типом «шведський стіл»;

— надаються тільки кава, чай та печиво.

Організація харчування працівників за повну оплату

На думку автора, цей спосіб з усіх перелічених є для бухгалтера найпростішим, тому що тут не виникає додаткового блага у працівників, бо фактично вони самі купують їжу. Тому тут не буде утримань ані ПДФО, ані ВЗ, ЄСВ не нараховуватиметься, адже працівники самі відшкодовують вартість свого харчування.

Найпростішим способом оплати харчування є вирахування його вартості із зарплати працівників. Проте цей спосіб не призначено для роботодавців — платників єдиного податку ІІ чи ІІІ групи, тому що порушується вимога п. 291.6 ПКУ про те, що платники ЄП І — ІІІ груп здійснюють розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

По суті, роботодавець продає працівникам продукцію — готові страви в обмін на зменшення заборгованості із заробітної плати перед ними, тобто фактично роботодавець отримує не грошову виручку, а зменшення зобов’язання. Проте «єдинники» ІІ — ІІІ груп можуть приймати грошову оплату за харчування до каси або на рахунок. Звертаємо увагу, що роботодавці-«єдинники» IV групи не обмежені грошовою формою розрахунків і тому можуть продавати працівникам харчування в рахунок зарплати.

Приклад 1  На підприємстві (загальна система оподаткування) організовано харчування для працівників вартістю 240,00 грн на день, у т. ч. ПДВ — 40,00 грн. За місяць працівник отримав харчування на суму 5 280,00 грн (240,00 грн х 22 р. д.), і цю суму було утримано із його заробітної плати. Бухоблік такого харчування показано у таблиці 1.

Таблиця 1

Бухоблік утримання вартості харчування із заробітної плати

Працівники отримують харчування безоплатно

Утримання ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку.

Також вартість харчування є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16‑1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (див. ІПК ДФСУ від 13.10.2017 №2233/6/99-99-15-01-01-15/ІПК). Додаткове благо в додатку 4ДФ до об’єднаної звітності відображають з ознакою доходу «126».

А от уже в іншій ІПК від 14.04.2020 №1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК ДПС зазначає, що харчування є не додатковим благом, а іншим доходом. Та однаково це є оподатковуваний дохід. Податківці наголошують: «Звертаємо увагу, що норми пп. 164.2.17 ПКУ не містять посилань на те, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного харчування, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише може вказувати на те, що такі доходи не є додатковим благом». Отже, у додатку 4ДФ зазначаємо вартість харчування з ознакою доходу «127».

Який варіант обрати, — вирішувати самому роботодавцю.

Але і в першому, і другому варіанті під час утримання ПДФО потрібно застосовувати натуральний коефіцієнт, бо цей дохід надається у негрошовій формі. Утримуючи ВЗ, натуральний коефіцієнт не застосовують.

Єдиний соцвнесок

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юрособи, які використовують найману працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону про ЄСВ визначено базу нарахування єдиного внеску. Водночас ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховують єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України — це Перелік №1170. У ньому не передбачено витрат на безоплатне харчування.

Тож дохід, отриманий працівником у вигляді вартості безоплатного харчування від роботодавця, є базою нарахування ЄСВ як складова оплати праці.

Приклад 2  На підприємстві (загальна система оподаткування) організовано харчування для працівників вартістю 240,00 грн на день, у т. ч. ПДВ — 40,00 грн. За місяць працівник безоплатно отримав харчування на суму 5 280,00 грн (250,00 грн х 22 р. д.). Працівник не є особою з інвалідністю.

Визначимо суму ПДФО з урахуванням «натурального» коефіцієнта:

5 280,00 грн х 1, 21951 = 6 439,02 х 18% = 1 159,02 грн.

ВЗ розраховуємо без коефіцієнта:

5 280,00 грн х 1,5% = 79,20 грн.

Розраховуємо ЄСВ:

5 280,00 грн х 22% = 1 161,60 грн.

Таблиця 2

Бухоблік операцій з надання працівникам безоплатного харчування

Харчування за типом «шведський стіл»

Якщо з попередніми варіантами харчування все зрозуміло, то щодо «шведського столу» є безліч нюансів, спричинених хиткою позицією податківців. До речі, у ЗІР взагалі немає інформації щодо оподаткування харчування, а про «шведський стіл» і поготів.

«Шведський стіл» (буфет) — це такий спосіб подавання їжі, за яким страви виставляються поруч і їжу накладають у свої тарілки самі гості. Водночас не ставиться завдання контролю, хто які страви взяв і скільки.

В ІПК від 03.06.2019 №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК податківці пояснили, що неможливість підприємства персоніфікувати отриманий дохід не може бути підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. На їхню думку, положення колективного договору (зокрема, в частині відсутності персоніфікації харчування, яке надається), укладеного між підприємством та трудовим колективом, не можуть встановлювати або змінювати норми ПКУ щодо оподаткування доходів фізичних осіб.

Щоб утримати ПДФО та ВЗ або нарахувати ЄСВ, потрібне одночасне виконання двох умов:

— має бути чітко визначено, хто такий дохід отримав;

— має бути чітко визначено, в якій сумі надано такий дохід.

Адже «шведський стіл» виставляється для певної групи працівників, а податки рахуються за кожним із них окремо. І тут уже груповий підхід не працює.

Крім того, податківці зазначили, що документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ПКУ (до яких належить і надання доходу, з якого утримується податок), які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.

Із таких роз’яснень випливає лише один висновок: якщо треба персоніфікувати дохід, то оформляйте первинні документи з його надання персоніфіковано. Як саме розподілятиметься загальна вартість спожитого харчування на кожного працівника, залишається, по суті, на розсуд самого роботодавця.

Також в іншій ІПК від 14.04.2020 №1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК ДПС наголосила, що неможливість персоніфікувати отриманий дохід не може бути підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. Були й інші консультації від податківців, у яких вони так чи інакше наполягають на своєму: що все-таки буде дохід від харчування за типом «шведського столу», але як його вираховувати, незрозуміло.

Для оподаткування доходу ПДФО має бути низка базових елементів:

— платник податку;

— об’єкт оподаткування;

— база оподаткування;

— ставка оподаткування.

Якщо говорити про «шведський стіл», то єдиним відомим елементом із перелічених вище є лише ставка податку, адже абсолютно неможливо проконтролювати чи визначити, хто що їв та скільки. На нашу думку, ділити загальну вартість страв, виставлених на стіл, на загальну кількість присутніх працівників також буде несправедливо, бо ті з них, хто з’їв більше, заплатять менше податку, а ті, хто з’їв менше, заплатять більше. Втім, іноді навіть немає інформації про те, скільки працівників відвідали «шведський стіл», адже ніхто не рахував кількість присутніх.

Суди стають на бік роботодавців — про це свідчать постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 №820/764/18,  а також рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 №520/8584/18.

Судова практика

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у постанові від 01.08.2018 у справі №820/764/18 зазначила, що вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства, якими забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання у вигляді такого безоплатного харчування звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідачем не зазначені причини зміни правил практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України, викладених в інших податкових консультаціях, та не роз’яснено, чи може податковий агент визначати платника податку на доходи фізичних осіб, який отримав безоплатне громадське харчування, а також визначати сам об’єкт оподаткування вказаним податком. Із урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції задовольнив позов та скасував Індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017.

Тож, якщо на підприємстві працівники харчуються за системою «шведський стіл», дохід персоніфікувати неможливо, тому й податки утримати, по суті, неможливо, але потрібно бути готовими до того, що, ймовірно, доведеться свою позицію обстоювати у суді.

Якщо ж роботодавець дотримується обережної позиції і вирішить оподаткувати таке харчування, як варіант, фахівці з оподаткування (не податківці!) пропонують загальну вартість страв, що подаються на стіл, ділити на кількість працівників, на яких розраховано цю кількість страв.

Усні консультації ДПС

Готуючи цей матеріал, автор дзвонила на «гарячу лінію» ДПС і про всяк випадок поцікавилася думкою податківців щодо «шведського» столу. Усна відповідь була однозначна: якщо неможливо персоніфікувати, хто і скільки спожив страв, то й ПДФО та ВЗ нема з кого утримувати. Хтозна, можливо, у податковій нові вказівки і тепер позиція щодо «шведського столу» буде лояльніша?

Чай, кава, печиво

У ЗІР, підкатегорія 103.02, міститься запитання: «Чи можуть розглядатися як об’єкт оподаткування ПДФО вода, кава, чай, придбані коштом роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу?».

На що податківці відповіли: «Оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Таким чином, вода, кава, чай, придбані коштом роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб».

Ситуація з кавою і чаєм дуже схожа на «шведський стіл». Може, й справді тепер можна годувати працівників за цією системою і не думати, як вираховувати та оподатковувати з’їдене ними…

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
• Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
• Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 №1170.