• Посилання скопійовано

Платника визнано ризиковим: як оскаржити?

Платник ПДВ скаржиться, що визнання його ризиковим призводить до регулярного зупинення реєстрації ПН. А це блокує госпдіяльність, призводить до розірвання ділових відносин та погіршення ділової репутації. Та чи зарадить цьому звернення до суду?

Рішення про визнання платника податків ризиковим є підставою для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, і це створює перешкоди у здійсненні господарських операцій.

На практиці це означає аналіз податківцями відповідності конкретного платника податків критеріям ризиковості. Якщо відповідає, то його визнають ризиковим. А далі з’являється запис у базах даних ДПС України про такого платника як «ризикове підприємство».

Ось одне ТОВ вирішило, що це порушує його права й інтереси, які охороняються законом, бо не дозволяє виконувати обов’язок щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них. А це, своєю чергою, фактично позбавляє товариство можливості належним чином провадити господарську діяльність.

Варто наголосити, що:

— скасувати рішення про ризиковий статус за допомогою суду можна;

— але скільки б зусиль не докладали платники податків для скасування такого рішення в окремих випадках, після виконання судового рішення податкові органи через короткий проміжок часу приймають нові рішення, якими знову відносять підприємство до ризикових.

Таким чином, виграш у суді — це, на жаль, не панацея.

Проте коли оскаржується нормативно-правовий акт (наприклад, закон, постанова КМУ чи рішення органу місцевого самоврядування), то суд може зупинити дію такого документа на час розгляду справи в суді. Можливо, це шлях встановити (іноді досить тривалий) період, протягом якого підприємство не перебуватиме серед ризикових платників податків?

У коментованій нами справі платник податків спробував застосувати цей механізм до рішення про віднесення підприємства до ризикових (до рішення індивідуальної дії). Дізнаймося, що з цього вийшло.

Що каже закон?

Приписи ст. 151 КАСУ дають платнику податків право забезпечити позов як до його подання, так і під час розгляду справи в суді шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. До актів індивідуальної дії належить і рішення органу ДПС про віднесення підприємства до ризикових.

Що вирішили суди?

Суди не прийняли такої заяви платника податків та не побачили необхідності у такому зупиненні дії рішення про ризиковість.

На їхню думку, забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення могло би бути, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією чи бездіяльністю.

ВС наголосив1, що метою застосування такого заходу, як зупинення рішення про ризиковість, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів платника податків від можливих недобросовісних дій з боку органу ДПС, аби забезпечити платникові реальне й ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь платника, в т. ч. для запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

1 Постанова ВС від 01.12.2021 р. у справі №140/11033/20.

Отже, платник має надати суду такі докази цього, щоб суд міг пересвідчитися, зокрема, у тому, що є дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи істотна перешкода у такому виконанні, а також в очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Чому негативні наслідки для госпдіяльності платника не переконали суди?

ВС вважає, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК у Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, немає законодавчих підстав вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності.

До того ж перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється в разі реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Для суду той факт, що прийняття рішення про віднесення підприємства до ризикових негативно впливає на ведення господарської діяльності, не став переконливим, адже він не названий у ст. 151 КАСУ як такий, що є безумовною підставою для зупинення дії рішення про ризиковість.

Що слід врахувати платникам під час складення заяви на зупинення дії рішення?

На нашу думку, саме такий захід, як зупинення дії рішення про ризиковість, може стимулювати податковий орган до ретельного вивчення критеріїв ризиковості та може стати певною перешкодою у безпідставному прийнятті схожих рішень з огляду на нижченаведене:

1) прийняття рішення про ризиковість призводить до автоматичного зупинення реєстрації всіх ПН/РК в ЄРПН, і хай би які документи та пояснення, таблиці надавалися, наявність рішення про ризиковість платника податків не захищає від блокування наступних ПН/РК;

2) негативні наслідки у господарській діяльності також очевидні — від відмови контрагентів оплачувати роботи/послуги/товари, що призводить до додаткових позовів до господарських судів, до проблем участі у тендерних закупівлях, адже інформація про таке рішення є у всіх відкритих базах даних про юросіб. Проте краще, якщо такі наслідки будуть підтверджені конкретними фактами втрати контрагентів, а не лише побоюваннями;

3) сам факт прийняття судом рішення про скасування рішення про ризиковість щодо платника не тягне автоматичного обов’язку податкового органу зареєструвати всі зупинені ПН/РК в ЄРПН. Тут платникові податків доведеться докласти зусиль для відновлення їх реєстрації. І витратити додаткові кошти на це, якщо відновлювати доведеться за допомогою суду (судові збори щодо кожного випадку зупинення реєстрації).

З огляду на практику зауважимо, що деякі підприємства взагалі не відновлюють реєстрацію ПН, бо розмір судового збору за кожну заблоковану ПН іноді буває надмірним тягарем через незначні суми ПДВ у зупинених ПН.

Але ми впевнені, що платникам податків не варто зупинятися та розчаровуватися у застосуванні такого механізму. Автор упевнена: якщо платники податків ретельніше поставляться до надання суду доказів, які підтверджують приписи ст. 151 КАСУ (зокрема, наведені нами вище аргументи), то й суд, можливо, враховуватиме їх та зупинятиме дію рішень про ризиковість.

Тож сподіваємося, що незабаром ми порадіємо за платників податків, яким вдасться переконати суд та схилити його на свій бік.

Нормативна база

  • КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV.
  • Порядок №1165 — Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165.

Автор: Канарьова Наталія

До змісту номеру