Що таке «бронювання працівників» і про яку «відстрочку від призову» ми говоримо?
Для тих, хто ще не знає, коротко нагадуємо.
Організація бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час передбачена ст. 13 Закону про мобілізацію. Якщо дуже коротко, то зміст цієї статті такий. Є певні підприємства, в яких, з огляду на напрям їхньої діяльності та професії працівників, майже всі вони підлягають мобілізації під час війни. І воєнний стан не став із цього правила винятком.
Проте, крім сильної армії, нам так само потрібен сильний тил. І потрібно, аби підприємства продовжували працювати. Тому навіть на таких підприємствах передбачено можливість частину працівників не мобілізувати. Кого саме залишити на підприємстві, вирішуватиме його керівництво. Ось це і має назву «бронювання працівників». А позаяк таке бронювання є лише тимчасовим, то вже отримало назву «відстрочки від призову», а не вічного імунітету від нього.
Як працівникові підтвердити надану відстрочку?
Мінекономіки листом від 12.07.2022 р. №2714-20/47561-03 поінформувало органи державної влади, інші державні органи про порядок роботи державних органів, підприємств, установ і організацій із територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП) щодо переоформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, виданих військовозобов’язаним згідно з Порядком №45.
Зокрема, Порядком №45 передбачено видачу заброньованим військовозобов’язаним посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час (далі — посвідчення про відстрочку).
Але в цьому самому листі повідомлялося: строк дії виданих посвідчень про відстрочку закінчився 24 серпня 2022 року. І це спричинило нову проблему, яку треба пояснювати новим листом.
Так, у листі від 26.08.2022 р. №2714-20/61899-03 (див. «ДК» №39/2022) Мінекономіки зазначає: крім Порядку №45, треба читати ще й Постанову №194.
А пунктом 5 Постанови №194 передбачено видачу заброньованому військовозобов’язаному витягу з наказу Мінекономіки, який теж є підтвердженням надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.
Міністерство наголосило, що строк дії відстрочки від призову (бронювання), виданої відповідно до вимог Постанови, починається з дати прийняття наказу Мінекономіки та закінчується відповідно до строку, зазначеного у такому наказі.
А яким може бути максимальний термін відстрочки?
Цьому присвячено засідання Кабміну 7 вересня та новий лист Мінекономіки.
Затвердженою на згаданому засіданні Постановою №1002 Кабінет Міністрів передбачив можливість подовження на два місяці чинних відстрочок від призову на військову службу для військовозобов’язаних під час мобілізації та на воєнний час.
Ідеться про відстрочки, надані рішеннями Міністерства економіки в березні — квітні, термін дії яких закінчується у вересні — жовтні цього року.
Увага! Рішення щодо продовження відстрочки строком до двох місяців може бути прийнято Мінекономіки лише один раз.
Постанова №1002 передбачає також, що витяг із наказу Мінекономіки про відстрочку від призову військовозобов’язаному працівникові може надавати і візувати підприємство, установа чи організація, де він працює. Цим самим розширюються положення Постанови №194, згідно з якою відповідними повноваженнями наділялися лише органи державної влади та інші державні органи. Ця норма покликана зменшити навантаження на органи держвлади, що дозволить вивільнити ресурси для посилення роботи на інших напрямах.
Алгоритм бронювання
1. Підприємство подає заявку на бронювання працівників до територіального органу державної влади.
2. За зверненням цього органу держвлади Мінекономіки видає наказ про відстрочку від призову для таких працівників.
3. Працівник отримує витяг із наказу і працює далі.
4. Якщо відстрочку треба подовжити, слід знову звернутися до Мінекономіки за допомогою органу держвлади й отримати витяг з наказу про подовження. При цьому видати такий витяг (і завірити його) може і саме підприємство.
Докладніше про процедуру подовження відстрочки йдеться у листі Мінекономіки від 09.09.2022 р. №2714-20/64461-03 (див. «ДК» №33/2022, коментар «ДК»). У ньому зазначено, що керівникам підприємств, установ та організацій треба:
— проаналізувати необхідність продовження строку дії відстрочок, наданих військовозобов’язаним працівникам рішеннями (наказами) Мінекономіки у березні — квітні 2022 року;
— подати (у довільній формі) до органу державної влади, іншого державного органу, за поданням якого прийнято рішення (наказ) Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних, пропозиції щодо продовження строку дії відстрочок, наданих військовозобов’язаним працівникам у березні — квітні 2022 року (далі — пропозиції), із зазначенням:
— дати, номера і назви рішення (наказу) Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних працівників;
— обґрунтування необхідності продовження строку дії відстрочки.
Крім цього, за наявності в раніше прийнятих рішеннях (наказах) Мінекономіки військовозобов’язаних, звільнених з підприємства, установи, організації, пропонується зазначати їхні прізвища, імена та по батькові та додавати копію рішення (наказу) підприємства, установи, організації про звільнення.
Адже згідно з підпунктом 4 пункту 4 Постанови №194 надана відстрочка підлягає анулюванню у разі звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.
А далі, як пояснює Мінекономіки, процедура буде така. Керівники органів державної влади, інших державних органів повинні:
— проаналізувати пропозиції підприємств, установ і організацій та обґрунтування щодо необхідності продовження строку дії відстрочок;
— не раніше ніж за десять робочих днів до завершення строку дії відстрочки подати (у довільній формі) до Мінекономіки пропозиції із зазначенням:
— дати, номера і назви рішень (наказів) Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних працівників та найменування підприємства, установи, організації;
— прізвищ, імен та по батькові військовозобов’язаних працівників, звільнених з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації (з доданням копій відповідних наказів про звільнення);
— обґрунтування необхідності продовження строку дії відстрочки.
За результатами опрацювання поданих органами державної влади, іншими державними органами пропозицій Мінекономіки прийматиме рішення щодо продовження строку дії відстрочки на строк до двох місяців та/або анулювання відстрочки працівникам, які звільнені з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації, або відхилення поданих пропозицій.
Копію відповідного рішення (наказу) Мінекономіки буде надіслано зазначеним органам державної влади, іншим державним органам та Міноборони для доведення через Генеральний штаб Збройних Сил в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отримавши копію рішення (наказу) Мінекономіки про продовження строку дії відстрочки, орган державної влади, інший державний орган, підприємство, установа, організація видає військовозобов’язаному витяг з такого наказу, який є підтвердженням продовження строку дії відстрочки.
Ну, як ми бачимо із зазначеного вище, створити та засвідчити такий витяг може і саме підприємство (якщо отримало копію наказу Мінекономіки від органу, до якого зверталося).
При цьому ще раз наголошується: повторне продовження строку дії відстрочки не допускається.
А за потреби надання відстрочки строком до шести місяців пропонується керуватися положеннями Постанови №194 та листами Мінекономіки від 08.03.2022 р. №2714-20/9420-03 та від 29.07.2022 р. №2714-20/53722-01.
Які підприємства можуть звертатися по бронювання працівників?
Раніше уряд підтримав законопроєкт, яким розширюється перелік установ і підприємств, працівники яких підлягають бронюванню.
Броня за новим законопроєктом
Документ передбачає можливість бронювання для працівників:
— органів державної влади та місцевого самоврядування, якщо їх робота необхідна для забезпечення функціонування цих органів у воєнний час;
— на підприємствах та в організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання, якщо працівники залучені до їх виконання;
— на підприємствах, які виготовляють продукцію оборонного призначення або таку, яка необхідна для задоволення потреб Збройних Сил України;
— на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Також законопроєкт передбачає можливість для осіб, які не підлягають призову, добровільно піти на службу. Серед таких категорій населення люди з інвалідністю, тимчасово не придатні до військової служби особи, заброньовані працівники, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває від 3 дітей, батьки дітей з інвалідністю тощо.
Нові норми наберуть чинності після прийняття Верховною Радою та підписання Президентом.
Доти доводилося керуватися старими правилами. А певним міністерствам навіть запроваджувати власні ініціативи. Зокрема, про можливість бронювання працівників сільгосппідприємств повідомляло Мінагрополітики, а ми писали про це в статті «Бронювання працівника: який лист написати?» в «ДК» №15/2022.
Нормативна база
- Закон про мобілізацію — Закон України від 21.10.1993 р. №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- Порядок №45 — Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 04.02.2015 р. №45.
- Постанова №194 — Постанова КМУ від 03.03.2022 р. №194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану».
- Постанова №1002 — Постанова КМУ від 07.09.2022 р. №1002 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. №194».