Дебіторська заборгованість у продавця
Продавець продав товар, відобразивши продаж у своєму обліку. Отже, на балансі підприємства-продавця вже немає проданих товарів, а обліковується дебіторська заборгованість на субрахунку 361.
Наслідки з ПДВ для покупця
А підприємство-покупець отримало товари від продавця. Проте отримані товари внаслідок бойових дій були знищені.
Якщо знищений товар придбавався з ПДВ і підприємство-покупець відобразило податковий кредит, то воно на підставі п. 32-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ має право не нараховувати компенсувальне ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Адже згідно з цим пунктом ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період воєнного, надзвичайного стану.
Документальне підтвердження втрати товару для покупця
Як роз’яснюють податківці, з метою фіксації знищення (втрати) товарів унаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:
— провести інвентаризацію;
— звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
— звернутися до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;
— здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відеозйомка).
Крім того, обставини непереборної сили (форс-мажору) потрібно засвідчити сертифікатом, який видає торгово-промислова палата (ст. 14-1 Закону про ТПП).
Але на своєму сайті ТПП повідомила, що з огляду на надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулася наша країна, ухвалено рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Замість того щоб звертатися для отримання сертифіката, ТПП радить роздрукувати її лист від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 (див. «ДК» №12/2022), який замінятиме сертифікат на період воєнного стану.
Особа, яка порушила зобов’язання, має право в період дії введеного воєнного стану долучати цей лист до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов’язань за умовами договору.
Але ця особа може й отримати сертифікат ТПП у загальному порядку.
Отже, мають бути:
— документи з проведення інвентаризації товарів, за якими встановлено нестачу товарів;
— лист ТПП та/або сертифікат ТПП;
— акт ДСНС (за можливості);
— документ місцевих органів влади (за можливості);
— матеріали фото/відеозйомки.
Консультують податківці
Чи має право постачальник відкоригувати податкові зобов’язання у разі списання дебіторської заборгованості за поставленими товарами/послугами, якщо термін позовної давності минув, але оплату за товари/послуги ними так і не було отримано та процедура досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості проведена не була?
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 [ПКУ], датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тобто, виходячи із визначення дати виникнення податкових зобов’язань, на дату відвантаження товарів/послуг у продавця виникають податкові зобов’язання з податку на додану вартість.
Враховуючи те, що покупцем не були повернуті продавцю раніше поставлені товари/послуги та протягом терміну позовної давності не відбулося оплати за такі товари/послуги, то, незалежно від того, чи було проведено процедуру досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості, чи ні, продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість при списанні дебіторської заборгованості.
ЗІР, підкатегорія 101.06
Підстави для списання заборгованості, відображення в обліку
Якщо внаслідок бойових дій товар знищено, що оформлено так, як ми навели вище, і договором між сторонами встановлено, що форс-мажор є підставою для невиконання (припинення) зобов’язання, то це буде підставою списати:
— дебіторську заборгованість підприємством-продавцем і
— зобов’язання підприємством-покупцем.
Підстава — ст. 607 ЦКУ, де сказано, що зобов’язання припиняється неможливістю його виконання з огляду на обставину, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Договором погоджують особливості засвідчення форс-мажору та погодження між сторонами невиконання зобов’язання і списання заборгованості.
Наприклад, сторони можуть погодити засвідчення неможливості виконання договору, зокрема оплати, внаслідок знищення товару через воєнні дії складанням акта, до якого додаються підтвердні документи, які ми навели вище.
На підставі такого акта підприємство-продавець списує дебіторську заборгованість (Д‑т 947 К-т 361), підприємство-покупець — зобов’язання (Д-т 631 К-т 717).
Якщо підприємство-продавець є платником податку на прибуток, списана заборгованість зменшує фінрезультат до оподаткування (Д‑т 791 К-т 947), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).
Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то застосовуватиметься різниця за п. 139.2 ПКУ:
— фінрезультат до оподаткування збільшуватиметься на суму списаної в бухобліку дебіторської заборгованості;
— фінрезультат до оподаткування зменшуватиметься на суму списаної в бухобліку дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
Відповідно до пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ, безнадійна заборгованість — заборгованість, що відповідає одній з ознак, серед яких:
— заборгованість, стягнення якої унеможливилося з огляду на дію обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Отже, якщо списання заборгованості оформлено так, як зазначено вище, на наш погляд, це буде підставою вважати, що дотримано умови пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ. А тому підприємство, яке застосовує різниці, повинно як збільшити фінрезультат до оподаткування на списану заборгованість, так і має право зменшити фінрезультат до оподаткування на цю саму заборгованість.
Якщо під час продажу товару підприємство-продавець нарахувало ПЗ з ПДВ, то під час списання дебіторської заборгованості підстав для коригування такого ПЗ з ПДВ немає.