Купуємо талони на пальне

Головна особливість талонів на пальне

Із талонами на пальне бажаючі його отримати їдуть, як правило, на АЗС. Отже, цей документ застосовується у роздрібній торгівлі пальним.

Правила роздрібної торгівлі пальним визначає Інструкція №281. Відповідно до розділу 3 Інструкції №281, талон на пальне — це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Форму, зміст і ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. А необхідними елементами є його серійний і порядковий номери (пп. 10.3.3.1 Інструкції №281).

Як правило, для придбання талонів на пальне з продавцем нафтопродуктів укладають договір, в якому обов’язково зазначають марку та вид пального, його вартість, спосіб отримання (у цій ситуації це отримання пального за умови надання талона), перелік АЗС, які відпускають пальне, момент переходу права власності на пальне. Також у договорі закріплюють строк дії талонів, після закінчення якого їх можна обміняти на кошти або інші талони.

Після укладення договору СГ-покупець переказує кошти продавцю нафтопродуктів у строки, зазначені в рахунку. Тож практично завжди спочатку здійснюють оплату талонів, а потім — їх використання, тобто фактичне заправляння автомобілів.

Якщо за умовами договору пальне переходить у власність покупця після оплати талонів і до фактичної заправки автомобіля, то в такому разі:

— постачальник складає та надає покупцю видаткову накладну на пальне;

— сторони підписують акт приймання-передачі пального, на підставі якого покупець талонів «передає» пальне на зберігання постачальникові, який «зберігає» його в ємностях на АЗС. А насправді жодного фізичного руху пального не відбувається.

Утім, можуть бути й інші умови переходу права власності на пальне, наприклад, коли право власності переходить саме в момент заправки автомобіля на АЗС. На нашу думку, ці умови більше відповідають реальному стану речей. Проте бухгалтерського обліку цей момент переходу права власності не змінює (про що розповімо далі).

Крім цього, особливо в умовах війни, коли на виконання всіх формальностей часто немає часу, талони можна придбавати й без укладення окремого договору, просто отримавши рахунок від постачальника й оплативши його. Після оплати постачальник пального передає талони покупцю. Всі важливі умови — вид, марка і кількість пального, строк дії талона тощо — можуть зазначатися і на самому талоні!

Отже, талон — це документ, який підтверджує право його власника на отримання певної кількості раніше оплаченого пального певної номенклатури, що зберігається на АЗС. Купівля-продаж талона на пальне — це купівля-продаж майнового права на отримання товару (пального), а не купівля-продаж самого пального.

Чи є роздача/продаж талонів реалізацією пального?

Це не просте запитання, проте для більшості випадків відповідь на нього буде «ні».

Наприклад, часто це запитання ставлять ті, кого турбує, що пальне — це підакцизний товар, а торгівля такими товарами потребує реєстрації платником акцизного податку. Чи треба це робити в разі придбання і роздачі/продажу, наприклад, працівникам паливних талонів? Ні.

Навіть якщо право власності на пальне переходить до покупця в момент передання йому талонів (з оформленням видаткової накладної на пальне та подальшим укладанням договору зберігання цього пального на АЗС), це не є реалізацією пального в розумінні пп. 14.1.212 ПКУ. Реалізація пального для потреб оподаткування акцизом — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Тобто сама наявність видаткової накладної на пальне ще не свідчить про виникнення об’єкта оподаткування акцизом.

Якщо талони придбані у постачальника з переходом права власності на пальне до покупця, то підакцизна операція з реалізації пального відбувається на АЗС під час заправки автомобіля без переходу права власності на пальне (адже воно перейшло до покупця раніше) та без оплати, яка була здійснена раніше під час купівлі талонів. Тоді покупець отримує на АЗС своє пальне зі зберігання.

Якщо талони придбані у постачальника без переходу права власності на пальне до покупця, то підакцизна операція з реалізації пального відбувається на АЗС під час заправки автомобіля з переходом права власності на пальне та без оплати, яка була здійснена раніше під час купівлі талонів. Тоді покупець отримує у власність раніше передоплачений товар.

Так чи так, а підакцизна операція виникає не під час обороту талонів та складання видаткових накладних, а виключно під час фізичного відпуску пального на АЗС у бак автомобіля. Тож платником акцизного податку повинен реєструватися той СГ, який здійснює такий відпуск, тобто АЗС. Решта учасників обороту талонів не зобов’язана реєструватися платниками акцизного податку та придбавати ліцензії.

Це питання висвітлено в ІПК від 24.07.2019 р. №3422/6/99-99-12-02-02-15/ІПК.

Думка податківців

Зокрема, в ІПК від 24.07.2019 р. №3422/6/99-99-12-02-02-15/ІПК податківці зазначили:

— торгівля талонами не зобов’язує реєструватися платником акцизного податку та реєструвати акцизний склад;

— операція з реалізації талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ПКУ;

— торгівля талонами без здійснення операцій безпосередньо з пальним не зобов’язує отримувати ліцензію на оптову чи роздрібну торгівлю пальним;

— акцизні накладні на операції з талонами не складають, акцизні накладні повинні складати постачальники пального — АЗС.

Зараз у ЗІР, підкатегорія 114.01, міститься така відповідь щодо торгівлі талонами:

1) якщо СГ здійснює операції лише з талонами на пальне, без реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. ПКУ, при цьому договором передбачено постачання талонів (карток) як торговельної послуги на отримання палива, то за такими операціями суб’єкту господарювання не потрібно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального, об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникатиме;

2) якщо за даними первинних документів СГ здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою талонів на пальне, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на паливо, то СГ є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 ПКУ.

На нашу думку, з першим висновком можна однозначно погодитися, а от другий викликає сумніви. Реалізація пального для потреб акцизу — це не тільки наявність видаткової накладної, а ще й фізичний відпуск пального покупцю, коли пальне фізично переміщується з акцизного складу або на акцизний склад. Але ж тут такого фізичного переміщення не відбувається, а є рух тільки за документами. Втім, з обережності можна уникати таких положень у договорі купівлі талонів, за якими право власності на пальне переходить до покупця в момент отримання талонів, адже це оформлятиметься видатковою накладною постачальника, що зумовить небажану реакцію податківців. Відповідно, і продаж талонів або передачу їх працівникам теж потрібно буде оформляти видатковими накладними на пальне. Щоб уникнути спорів із податківцями, радимо уникати такої схеми і придбавати талони без переходу права власності на саме пальне.

Отримання талонів у постачальника пального

Тепер переходимо до справи — бухгалтерського обліку отримання талонів у постачальника пального.

Перша частина операції з отримання талонів — це отримання рахунка від постачальника та його оплата: Д-т 371 К-т 311. Бажано, щоб у рахунку зазначали саме талони, а не пальне, наприклад «талони на бензин А95+, номінал 20 л», відповідно, далі в рахунку фіксують кількість і вартість саме талонів. Проте на практиці може бути по-різному.

Якщо покупець — платник ПДВ, він визнає своє право на податковий кредит на дату оплати талонів: Д-т 641/ПДВ К-т 644. Ці записи в обліку роблять на підставі банківської виписки.

Друга частина — отримання талонів від постачальника. Як правило, передачу талонів оформлюють видатковою накладною постачальника, в якій також мають бути зазначені саме талони, а не пальне. На який рахунок їх прибуткувати?

Відповідно до Інструкції №291 на субрахунку 203 «Паливо» (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковують наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковують оплачені талони на нафтопродукти і газ. Як бачимо, Інструкція №291 пропонує обліковувати право на отримання пального на «матеріальному» рахунку 203. Не маємо принципових заперечень щодо цього, адже, крім пального, на ці талони нічого іншого придбати не можна, і ми маємо безумовне право отримати це пальне на АЗС на весь номінал талонів, тож маємо 100% ймовірність обміну талонів на пальне.

З огляду на те що відповідно до п. 7 НП(С)БО 9 одиницею бухобліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид), то оплачені паливні картки чи талони слід обліковувати окремо від інших видів пального із застосування рахунків третього порядку (наприклад, 2033 «Оплачені паливні картки та талони»).

Це були загальні рекомендації для тих, хто використовує талони у власній господарській діяльності. Зазвичай раніше так і було: СГ придбавали талони для себе і використовували за призначенням. У теперішніх реаліях доводиться придбавати талони не лише для потреб підприємства, а й для передачі працівникам. У цьому разі талони можна розглядати як товар і прибуткувати на рахунок 281. Утім, вибір між рахунками 203 та 281 не принциповий, можна всі талони обліковувати на рах. 203. Це не впливає на показники фінансової звітності — і виробничі запаси, і товари відображають в одній статті балансу.

Якщо покупець — платник ПДВ, то отримання талонів він показує в обліку записом Д‑т 203 (281) К-т 631 на вартість талонів без ПДВ і робить ще один запис — на суму податкового кредиту: Д-т 644 К-т 631.

Якщо покупець — неплатник ПДВ, він прибуткує талони за вартістю з ПДВ: Д-т 203 (281) К-т 631 на всю суму з податку на додану вартість.

Одночасно закриває рахунок авансів: Д-т 631 К-т 371.

Використання талонів на потреби підприємства

Для заправки службових автомобілів підприємства талони видаються працівникам підприємства (водіям), які отримують за ними пальне на АЗС. Докладно про придбання та списання пального на потреби підприємства ми розповіли у статті «Пальне на підприємстві: від придбання до списання» в «ДК» №29/2020.

Дарування талонів працівникам

Якщо підприємство вирішує безоплатно передати талони працівникам на їхні власні, не службові потреби, це, по суті, буде подарунок, надання працівникам доходу в негрошовій формі. А позаяк це дохід, постає питання і про його оподаткування ПДФО, військовим збором, і про нарахування ЄСВ. Залежно від того, яким чином оформити таке надання, можливими є різні варіанти оподаткування.

Нецільова благодійна допомога (пп. 170.7.3 ПКУ). Така допомога може бути грошовою або негрошовою. Неоподатковувана сума такої допомоги у 2022 році — 3470 грн. Якщо вартість наданих талонів перевищує цю суму, оподатковуватиметься лише сума перевищення. Докладніше про таку допомогу та її оподаткування ми писали у статті «Фінансова допомога працівникам під час війни» в «ДК» №11/2022.

Документальне оформлення: таку допомогу слід оформити заявою працівника та відповідним наказом керівника підприємства. Можна обійтися і без заяви, адже роботодавець може сам прийняти рішення про надання працівникам благодійної допомоги й оформити його наказом. Факт надання талонів працівнику доцільно зафіксувати актом приймання-передачі талонів. Якщо талони надають декільком працівникам, ми однаково рекомендуємо оформлювати окремі акти з кожним працівником. Краще, якщо талони надаватимуться працівникам у різні дати. Якщо оформити таке передання однією загальною відомістю від однієї дати, це може стати додатковим аргументом на користь того, що ця благодійна допомога є масовою, а отже, підлягає оподаткуванню так само, як і зарплата, — ПДФО, військовим збором та ЄСВ.

Надання талонів як дарунка. Якщо можливості надання нецільової благодійної допомоги вичерпані, можна ще скористатися пп. 165.1.39 ПКУ. Не оподатковується вартість дарунків у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. У 2022 році це: 6500 х 25% = 1625 грн. Докладніше про оподаткування дарунків див., наприклад, в ІПК ДПСУ від 22.03.2021 р. №1091/ІПК/99-00-04-03-03-06 та наш коментар до неї в «ДК» №19/2021, та статтю «Розіграші та подарунки — облік» у «ДК» №9-10/2021. Тут коротко зауважимо, що подарунки вартістю до 1625 грн не оподатковують ПДФО, військовим збором, але повністю включають до бази нарахування ЄСВ.

Якщо вартість наданих талонів перевищить 1625 грн, то оподатковувану частину такого «подарунка» слід буде збільшити на натуральний коефіцієнт з метою оподаткування ПДФО. Військовий збір нараховують без натурального коефіцієнта. Про це свого часу роз’яснював «Вісник», матеріал все ще залишається актуальним, у тому числі щодо відображення у звітності, адже правила заповнення додатка 4ДФ об’єднаної звітності залишилися такими самими, які були в часи існування форми №1ДФ.

Документальне оформлення: позаяк надання дарунка — це воля роботодавця, то заяви працівника не потрібно. Рішення про надання дарунків оформлюють наказом керівника, а власне факт передання талонів фіксують в акті приймання-передачі талонів або у відомості (немає необхідності нівелювати масовість надання дарунків).

Талони як додаткове благо. І, нарешті, фіскальний варіант — надати талони як банальне додаткове благо згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. Вартість негрошового додаткового блага завжди оподатковують ПДФО з натуральним коефіцієнтом та ВЗ без натурального коефіцієнта. У додатку 4ДФ до об’єднаної звітності додаткове благо відображають з ознакою доходу 126.

Строки сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ з негрошового доходу. Якщо безоплатне надання талонів оподатковується ПДФО, військовим збором, сплатити ці суми треба у строки, передбачені пп. 168.1.4 ПКУ: коли дохід надають у негрошовій формі, то ПДФО сплачують протягом трьох банківських днів, наступних за днем такого надання. Такий самий порядок сплати встановлено і для військового збору.

А от ЄСВ слід сплатити в день видачі талонів (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

У бухобліку безоплатно надані талони будуть списані до складу витрат: Д-т 949 К-т 203 (281). Фінрезультат не коригують — у пп. 140.5.10 ПКУ для фізосіб — платників ПДФО зроблено виняток. Безоплатно надані товари фізособам не спричиняють коригування фінрезультату незалежно від того, чи вдалося скористатися пільгами в оподаткуванні ПДФО, чи ні.

Також підприємству не потрібно відстежувати заправку автомобілів за цими талонами, адже вони вже списані до складу витрат.

Платники ПДВ повинні нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму не нижче від ціни придбання талонів, адже це оподатковувана операція — безоплатна передача активів.

Безоплатна передача талонів з метою оподаткування ПДВ прирівнюється до постачання таких талонів і тому є оподатковуваною операцією (пп. 14.1.191 ПКУ). Позаяк постачання фактично здійснюють за нульовою ціною (безоплатно), то згідно з п. 188.1 ПКУ база постачання таких талонів, на яку нараховуються ПЗ з ПДВ, визначається не нижче від вартості їх придбання.

При безоплатній передачі талонів підприємство — платник ПДВ зобов’язане скласти дві податкові накладні:

— одну — виходячи з фактичної ціни постачання, яка в цьому випадку дорівнює нулю. З огляду на те що отримувач не є платником ПДВ, така ПН не підлягає наданню отримувачу. Позаяк талони надаються працівникам безоплатно, ця ПН міститиме нульову ціну і нульові показники;

— другу (з типом причини 15) — виходячи з перевищення ціни придбання (або балансової вартості у випадку з ОЗ) над фактичною ціною постачання. Таку податкову накладну покупцю не надають. У цьому разі вся вартість талонів буде відображена у цій другій податковій накладній.

А додатково нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ не потрібно — для цього немає підстав. Передані талони «використані» в оподатковуваній операції.

Щодо ЄСВ

У п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ зазначено, що базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці. При цьому Перелік №1170 (перелік видів виплат роботодавців, що не є базою оподаткування ЄСВ) не містить подібного виду доходу (пальне для компенсації дороги на роботу та назад або безумовне надання пального).

Тому якщо не оформити роздачу талонів за двома попередніми варіантами (благодійна допомога або подарунок), то вартість безоплатно наданих талонів на пальне працівнику вважатиметься зарплатою і буде базою нарахування ЄСВ (у додатку 1 до об’єднаної «зарплатної» звітності відображається у складі оплати праці).

Натомість за варіантом із благодійною допомогою або подарунком можна спробувати уникнути нарахування ЄСВ на вартість талонів.

Надання талонів за умови утримання їх вартості із зарплати працівників

А ось тут уже є компенсація вартості талонів, а отже, це їх продаж! Ситуація кардинально змінюється, якщо талони надають працівникам на відплатній основі, коли працівники компенсують вартість талонів живими коштами або шляхом утримання вартості талонів із заробітної плати, що належить їм до виплати на руки. По суті, це продаж талонів працівникам, тож дохід у вигляді вартості талонів у працівників не виникає. З погляду підприємства це звичайна операція продажу запасів (товарів).

Як ми з’ясували вище, це непідакцизна операція, і підприємство не мусить реєструватись платником акцизу зі всіма наслідками. Але оформлення такого продажу має свої особливості.

По-перше, талони на пальне важко віднести до товарів, якими можна проводити натуральну оплату праці. Нагадаємо, що й самі нафтопродукти видавати як зарплату заборонено — див. Постанову №244. А зараз можна зробити лише один висновок: роботодавцю краще застосовувати в цьому разі не виплату зарплати пальним, а утримання із заплати працівника (після її оподаткування) вартості таких талонів.

За своєю суттю розрахунки з працівниками шляхом надання їм товарів у рахунок їхньої заробітної плати — окремий випадок зарахування однорідних зобов’язань (ч. 1 ст. 601 ЦКУ). Це не натуральна форма оплати праці, а припинення зобов’язання працівника сплатити за товар грошима шляхом припинення зобов’язання працедавця сплатити працівникові таку саму частину грошей як заробітну плату.

Яку частину заробітної плати спрямувати в рахунок погашення його заборгованості за талони, вирішує сам працівник (можливо, навіть усю суму). Для цього він повинен подати заяву на ім’я керівника з проханням продати йому певну кількість талонів на пальне й утримати їх вартість із зарплати за такий-то місяць. Наприклад, текст заяви може бути такий: «Прошу надати мені п’ять талонів на 20 л бензину А95 за ціною 990 грн за талон загальною вартістю 4950 грн у рахунок заробітної плати за травень 2022 р.». Позаяк роботодавець не має права самостійно приймати таке рішення, продаж талонів у рахунок зарплати обов’язково ініціює працівник у формі заяви.

Увага, платники ЄП!

Юрособам-«єдинникам» 3-ї групи таке зарахування робити не можна, адже це буде негрошовий спосіб розрахунків за продані талони (п. 291.6 ПКУ). Але роботодавці-«єдинники» можуть продавати працівникам талони за умови грошового розрахунку через касу або безготівково на рахунок: приміром, зарплата виплачується працівникам у грошовій формі, а працівники вносять до каси або на рахунок кошти за талони, які збільшують базу оподаткування єдиним податком.

«Єдинники» 4-ї групи можуть утримувати вартість талонів із зарплати без обмежень, як і платники податку на прибуток.

ПДФО, військовий збір та ЄСВ при продажу талонів

Сам факт видачі талонів у рахунок зарплати — це те саме, що й виплата зарплати. У загальному випадку під час виплати зарплати грошима через касу або банк потрібно також сплатити ПДФО, військовий збір та ЄСВ, що були утримані/нараховані при нарахуванні цієї зарплати. У пп. 168.1.4 ПКУ зазначено, що коли дохід надають у негрошовій формі, то ПДФО слід сплачувати до бюджету протягом трьох банківських днів, наступних за днем такого надання. Такий самий порядок сплати встановлено і для військового збору. ЄСВ слід сплатити в день видачі талонів (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Увага: якщо талони продавати працівникам з індивідуальною знижкою, то ця знижка буде додатковим благом працівників згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ.

Податок на прибуток. У разі продажу працівникам талонів у рахунок заробітної плати в бухобліку визнають дохід від продажу талонів та витрати у сумі їх вартості. Фінрезультат не коригують, бо це звичайна операція купівлі і продажу активів.

Податок на додану вартість. Продаж товарів у рахунок заробітної плати оподатковують ПДВ на загальних підставах з урахуванням усіх правил, передбачених розділом V ПКУ. Базу оподаткування ПДВ визначають згідно з п. 188.1 ПКУ — на рівні договірних цін, але не нижче за ціну придбання таких товарів.

Платники ПДВ при придбанні талонів мають право на податковий кредит, а в разі продажу талонів працівникам нараховують податкові зобов’язання. Якщо продавати талони працівникам за ціною закупівлі, то сума податкових зобов’язань дорівнюватиме сумі податкового кредиту з ПДВ.

Якщо талони надають працівникам зі знижкою, то податкові зобов’язання все одно нараховують на вартість придбання талонів. При цьому складають дві податкові накладні: на фактичну ціну продажу талонів та на суму перевищення ціни придбання над ціною продажу з типом причини 15.

Позаяк працівники — неплатники ПДВ, то податкову накладну складають на неплатника. 

Складання ПН на неплатника

<...> Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за №137/28267 (далі — Порядок №1307) зі змінами, визначено, що при складанні ПН, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 — 15 Порядку №1307, у верхній лівій частині таких ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини.

Зокрема, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник ПДВ, та у разі складання ПН за щоденним підсумком операцій зазначається тип причини: «02» — складена на постачання неплатнику податку; «03» — складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «07» — складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; «11» — складена за щоденними підсумками операцій.

Пунктом 12 Порядку №1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний індивідуальний податковий номер (далі — ІПН) «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» відображається умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.03.2021 р.

Приклад  Працівникові підприємства нараховано зарплату за травень 2022 р. у розмірі 25000 грн. Після утримання ПДФО 18% та ВЗ 1,5% до виплати належить 25000 - 4500 - 375 = 20125 грн. Сума нарахованого ЄСВ за ставкою 22% — 5500 грн. Строк виплати зарплати — 3 червня 2022 року.

У травні підприємство придбало 25 шт. талонів на бензин А95 номіналом 20 л та вартістю 990 грн за талон, у т. ч. ПДВ — 165 грн.

За заявою працівника 25 травня йому видано в рахунок зарплати 5 талонів за вартістю їх придбання на загальну суму: 5 шт. х 990 грн = 4950 грн, у т. ч. ПДВ — 825 грн. Одночасно з видачею талонів 25 травня підприємство сплатило до бюджету ПДФО, ВЗ та ЄСВ — так само, як воно сплачує їх у разі виплати зарплати за першу половину місяця:

— визначено суму зарплати, «чиста» сума з якої становить 4950 грн, округлено її до цілих гривень: 4950 : (100 - 18 - 1,5) х 100 = 6150 грн;

— сплачено ПДФО: 6150 х 18% = 1107 грн;

— сплачено ВЗ: 6150 х 1,5% = 92,25 грн;

— сплачено ЄСВ: 6150 х 22% = 1353 грн.

3 червня працівникові виплачено заробітну плату за мінусом вартості виданих талонів: 20125 - 4950 = 15175 грн, сплачено решту ПДФО, ВЗ та ЄСВ:

— виплачено працівнику: 20125 - 4950 = 15175 грн;

— сплачено ПДФО: 4500 - 1107 = 3393 грн;

— сплачено ВЗ: 375 - 92,25 = 282,75 грн;

— сплачено ЄСВ: 5500 - 1353 = 4147 грн.

У бухобліку у підприємства виникають дохід від продажу талонів та витрати на їх придбання, податковий кредит та податкові зобов’язання з ПДВ — див. таблицю. 

Таблиця

Придбання талонів на пальне та їх продаж працівникам у рахунок заробітної плати

Нормативна база

• ПКУ— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
• Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
• Інструкція №281 — Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансзв’язку, Держспоживстандарту від 20.05.2008 р. №281/171/578/155.
• Інструкція №291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. №291.
• НП(С)БО 9 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.1999 р. №246.
• Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
• Постанова №244 — Постанова КМУ від 03.04.1993 р. №244 «Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою».