На це запитання відповіли: Мінекономіки — у листі від 17.05.2022 р. №4706-06/25215-07 (див. «ДК» №23/2022) і Держпраці — у листі від 09.05.2022 р. №1922/4/4.1-ЗВ-22а (див. «ДК» №23/2022).
Позиція Мінекономіки
На працівників чекає приємний сюрприз, а на роботодавців — неприємний. Адже міністерство вирішило, що загальна норма про строки розрахунків під час звільнення має перевагу над тимчасовою про перенесення обов’язку розрахунків із працівником на РФ.
І, як пояснює міністерство, призупинення дії трудового договору може бути застосовано тоді, коли трудовим договором встановлено обов’язок надання та виконання роботи, але військова агресія проти України унеможливлює її надання та виконання. Проте під час звільнення працівника обов’язок надання та виконання роботи припиняється.
З огляду на зазначене, на думку Мінекономіки, у разі звільнення працівника всі суми, що належаться йому від роботодавця, мають бути виплачені працівникові з коштів роботодавця з урахуванням вимог, установлених статтею 116 КЗпП.
Нагадаємо, що стаття 116 КЗпП каже про обов’язок виплати під час звільнення працівникові всіх (!) належних йому сум. Щоправда, не уточнює, які саме суми маються на увазі. І насправді це й досі часто буває предметом судових справ.
Наприклад, у постанові від 26.06.2019 р. у справі №761/9584/15-ц ВС каже саме про «розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором».
Але, як ми пам’ятаємо, зарплата за період призупинення трудового договору не нараховується роботодавцем і не належить до його зобов’язань. Роботодавець за законом не зобов’язаний її виплачувати — це має зробити країна-агресор! Таким чином, про прострочення розрахунку стосовно всього, що було після призупинення трудового договору, говорити не можна.
І цю позицію підтримує Держпраці в коментованому листі.
Позиція Держпраці
Отже, не все так просто! Адже Держпраці вважає, що обов’язок з остаточного розрахунку зі звільненим працівником стосується лише боргів, які виникли до призупинення трудових відносин.
А все, на що працівник мав право після (зокрема, і на компенсацію за невикористані відпустки), — він усе ж таки має вимагати в країни-агресора.
Держпраці наголошує: у разі звільнення працівника у період призупинення дії трудового договору роботодавець має виплатити йому всі належні кошти до дня призупинення дії трудового договору.
Позиція редакції
Як бачимо, контролери начебто й підтримали працівника, але насправді зробили все, як і Закон №2136, більше в інтересах роботодавця.
Звісно, йому доведеться пошукати кошти для погашення старих боргів із зарплати тощо (якщо вони були). І погасити їх під час звільнення працівника.
Але якщо він матиме наказ про призупинення трудового договору, то після дати початку такого призупинення роботодавець не боргуватиме працівникові нічого. Усі претензії щодо втрати доходу починаючи з цієї дати працівник повинен буде висувати РФ. Сподіваємося, що саме так і буде.