ВС вважає1, що арешт банківського рахунку працівника, зокрема відкритого в межах зарплатного проєкту, є законним і не унеможливлює отримання ним зарплати. Адже такий працівник може за бажанням (за заявою згідно зі ст. 24 Закону про оплату праці) отримати зарплату готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами.
Питанню арешту зарплатних рахунків ми приділяємо багато уваги на нашому вебпорталі. І цьому сприяє доволі неоднозначна та цікава судова практика — за останні два роки вона послідовно змінюється, й не на користь боржників.
1 Постанова ВС від 03.02.2021 р. у справі №756/1927/16-ц.
Блокування рахунків юросіб та ФОПів
У постанові від 27.06.2019 р. у справі №916/73/19 ВС наголошував, що виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. А накладення арешту на рахунок боржника, призначений і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
ВС у цій справі прямо вказує на те, що рахунки, передбачені для виплати заробітної плати і сплати податків, зборів та обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою арешт не накладається.
Натомість у постанові від 10.10.2019 р. у справі №916/1572/19 ВС зазначає, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, саме на виконавчу службу покладається обов'язок виокремлювати такі спецрахунки, призначені для виплати зарплати та сплати податків.
А вже у постанові від 28.10.2020 р. у справі №916/2290/18 ВС вирішував, що робити підприємствам-роботодавцям, рахунки яких заарештовані та вже є борг із зарплати.
ВС у цій справі не лише відмовив у задоволенні позову підприємства-боржника у повному розблокуванні поточного рахунку боржника, а й пояснив, що вирішення цього питання чинним законодавством покладається саме на приватних виконавців.
Що сказав ВС
4.12. Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19, відступати від якої колегія суддів правових підстав не вбачає.
4.13. Із встановлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника <...>, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника<...>
При цьому судами не встановлено, а боржником не доведено, що зазначений рахунок відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на який заборонено.
4.14. <...> банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт.
4.15. Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Згідно із частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
4.16. З наведених норм права вбачається, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
4.17. У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України про виконавче провадження на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Постанова ВС від 28.10.2020 р. у справі №916/2290/18
Блокування зарплатних та пенсійних рахунків фізосіб
Тут тенденції судової практики не надто відрізняються від того, що прийнято для госпсуб'єктів.
Фізособи, рахунки яких арештовують у зв'язку з неможливістю виконання кредитних договорів, несплатою комунального боргу, податків, зборів, обов'язкових платежів чи навіть штрафу за порушення правил дорожнього руху, також неодноразово зверталися до судів.
Попри те що перелік рахунків зі спецрежимом використання не є вичерпним, все ж таки суди по-різному дивляться на скарги на державних виконавців та поступово припиняють практику зняття арешту із зарплатних рахунків (зарплатних чи пенсійних карток).
Така сама ситуація й з пенсійними рахунками — не завжди такі рахунки визнаються зі спецрежимом використання, та, як наслідок, суди далеко не завжди знімають арешти, накладені за постановами виконавчої служби.
Свіжа позиція ВС: визначати статус рахунку має банк!
І ось уже в коментованій нами постанові ВС доволі чітко відповів, що ж робити працівникам, які мають зарплатні картки, проте у певний момент вони опиняються під арештом державного чи приватного виконавця.
І, як не дивно, але перша та апеляційна інстанції все ж таки стали на бік фізособи.
Картка оформлена в межах зарплатного проєкту. Й у зв'язку з накладенням приватним виконавцем арешту на кошти, що містяться на рахунку для отримання заробітної плати, особа не може отримати заробітну плату, що поставило її у скрутне матеріальне становище, бо немає коштів на придбання продуктів харчування, необхідних ліків, оплату комунальних послуг. Особа вважає, що взагалі залишилася без засобів для існування та необхідного лікування.
Перш ніж звернутися до суду, фізособа намагалася поспілкуватись із приватним виконавцем. Але той повідомив, що для вирішення цього питання необхідно звертатися до суду.
По суті, все правильно, але з огляду на вищенаведену судову практику саме виконавець мав вирішувати питання зняття арешту з такого рахунку. Тим більше коли особа не має іншого доходу, крім зарплати, це мало би стати підставою для розблокування зарплатної картки.
Проте і тут є нюанс — навіть за умови визнання апеляційною інстанцією поточного рахунку боржника таким, що не належить до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, все ж таки обов'язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому покладається на банк, а не є обов'язком приватного чи державного виконавця.
І хоча банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт і звертати стягнення, не забуваймо про абсолютне конституційне право особи на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій скасували постанову приватного виконавця про арешт коштів.
Натомість ВС був категоричний: він вважає, що судове рішення, яким встановлено стягнути кошти з боржника на користь кредитора, є обов'язковим для виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державний або приватний виконавець здійснює його примусове виконання, про що й виноситься постанова про арешт коштів та надсилається до банку для виконання.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника у банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону про виконавче провадження повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони перебувають. І якщо це рахунок, на кошти на якому заборонено накладати арешт, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання. А це є підставою для зняття виконавцем арешту з цих коштів згідно з ч. 4 ст. 59 Закону про виконавче провадження.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (ст. 384 ЦПКУ).
Отже, банк неодмінно розблокує зарплатну картку, і до винесення рішення ВС, який став на бік приватного виконавця, фізособа зможе обнулити рахунок та зняти всі кошти, які були певний час заблоковані.
А що далі? Поради від ВС
Рішення ВС фактично поновить дію постанови приватного виконавця, про що останній також повідомить банківську установу. І суми зарплати, які надходитимуть на зарплатну картку, знову будуть заблоковані.
ВС у цій ситуації надає власні рекомендації щодо того, як має діяти працівник, у якого накладено арешт на такий рахунок.
Найімовірніше, банк не буде з'ясовувати щодо зарплатних карток — чи є вони рахунками зі спецрежимом використання. Тож такому працівникові слід взяти справу у свої руки та згадати про вимоги ст. 24 Закону про оплату праці. А вона каже про те, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на зазначений ним рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Зі свого боку ВС зауважив, що арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на зазначений ним рахунок (адресу).
До речі, щодо пенсійних карток
У разі невикористання пенсійної картки тривалий час (зокрема, протягом 12 місяців поспіль), ПФУ починає виплачувати пенсії через поштові відділення.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»