З 27.04.2021 р. набирає чинності Закон №1320, яким реалізовано чергову спробу позбавити бізнес надмірного тиску з боку контролюючих органів. Але насправді не все так райдужно, як здається на перший погляд. Зокрема, зміни щодо перешкод та недопуску до перевірки не усунули плутанини та не позбавили роботодавців зайвих штрафів.
Чи приходитимуть із трудовими перевірками інспектори від місцевих рад?
Коли йдеться про перевірки у сфері праці, до контролюючих органів віднесені й органи місцевого самоврядування. Але у 2019 році цей контроль був доволі обмежений, а тепер і взагалі відібраний.
До карантину ситуація була така. У жовтні 2019 року уряд змінив порядок координації роботи центральних органів державної влади та уряду, підпорядкувавши Держпраці Мінекономіки, а Держстат — міністру КМУ. Відповідні зміни внесено до нормативних документів, які стосуються трудових перевірок, зокрема йдеться про постанов №823 та №617. Ці зміни розмежували повноваження Держпраці та органів місцевого самоврядування.
Фактично у другій половині 2019 року органам місцевого самоврядування залишили право контролю лише з питань:
— своєчасної та у повному обсязі оплати праці;
— дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;
— оформлення трудових відносин.
Контрольні повноваження з питань виявлення неоформлених трудових відносин у формі інспекційних відвідувань мали здійснювати виключно інспектори праці Держпраці та її територіальних органів!
Ще тоді нас неабияк здивували такі зміни. Але, як виявилося, це була перша сходинка до тотального позбавлення органів місцевого самоврядування контрольних повноважень у сфері праці.
Адже з 27.04.2021 р. набирає чинності Закон №1320. З цієї дати органи місцевого самоврядування під час здійснення повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки, які не належать до заходів державного нагляду (контролю), на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади (ч. 2 ст. 17 Закону про місце самоврядування).
Що це означає? Якщо раніше органи місцевого самоврядування з питань здійснення повноважень у сфері праці та зайнятості населення могли проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також щодо фізосіб, які використовують працю найманих працівників, то наразі ситуація кардинально змінилися.
З 27.04.2021 р. органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю):
- на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності;
- стосовно фізосіб-підприємців, які використовують працю найманих працівників.
І такі перевірки мають проводитися не безпосередньо інспекторами праці органів місцевого самоврядування, а виключно шляхом подання посадовими особами органів місцевого самоврядування відповідного звернення до Держпраці чи її територіального органу про порушення госпсуб'єктом законодавства про працю та зайнятість населення (ч. 3 ст. 18, пп. 5 п. «а» ч. 1 ст. 34 Закону про місцеве самоврядування).
Тож відтепер до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад належить лише здійснення контролю за виконанням законодавства з праці виключно на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.
А ще місцеві ради позбавлені права накладати штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (зміни до ч. 3 ст. 34 Закону про місцеве самоврядування)!
Згідно зі змінами, внесеними до п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП, органи місцевого самоврядування позбавлені права й складати проколи про адмінпорушення за ч. 1-4 ст. 41 КУпАП (за порушення у сфері праці щодо належних виплат працівникам та за оформлення працівників без трудового договору).
Відповідні зміни внесено й до ч. 1 ст. 6 Закону про держнагляд, де підставами для здійснення позапланових заходів є звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Цікава деталь: за подання безпідставного звернення про порушення госпсуб'єктом вимог законодавства про працю посадові особи органу місцевого самоврядування несуть відповідальність, передбачену законом.
Запитання — відповіді
Чи впливають зміни за Законом №1320 на контрольні заходи, які будуть здійснені до 27.04.2021 р.?
На жаль, ні. Закон №1320 не має зворотної сили та не містить перехідних положень. А тому всі проведені заходи та застосовані санкції (до 27.04.2021 р.) є законними, крім одного нюансу.
Наразі невідомо, чи розпочинатимуть органи місцевого самоврядування нові контрольні заходи до 27.04.2021 р. Найімовірніше, ні, адже застосовувати санкції після 27.04.2021 р. та складати акти перевірок, виносити приписи вони вже не зможуть.
Чи можуть бути застосовані санкції, якщо відбувається процес оскарження та станом на 27.04.2021 р. рішення ще не прийнято?
Позаяк у Законі №1320 не передбачено перехідних положень, це питання наразі відкрите.
На нашу думку, відсутність повноважень щодо контролю у сфері праці має означати й відсутність права приймати будь-які рішення з цих питань, у т. ч. за результатами оскарження.
Отже, якщо рішення не прийняте (перебуває на стадії адміністративного оскарження), то санкції, на нашу думку, теж залишаться неузгодженими (і їх не треба буде сплачувати за тими рішеннями, що були оскаржені). Але якщо йтиметься про судове оскарження, то рішення прийматиме вже суд.
Чи передаватимуться матеріали незакінчених перевірок до Держпраці чи територіальних підрозділів?
Безпосередньо Законом №1320 цього не передбачено. Тож така подія може стати предметом судового спору.
Але скористатися виявленими порушенням, на нашу думку, контролери (як колишні, так і чинні) все ж таки зможуть. Зокрема, органи самоврядування зможуть подавати до органів Держпраці відповідні звернення про порушення окремими госпсуб'єктами у сфері праці.
Штрафи за недопуск інспекторів праці
Нормами ст. 188-6 КУпАП передбачено адмінштраф (850 — 1700 грн) за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу.
Але проблема в тому, що термін «перешкода» тлумачиться всіма по-різному.
Наприклад, з огляду на судову практику йдеться і про ненадання інформації, необхідної для інспекційного відвідування, і про ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування тощо.
А за приписами ч. 2 ст. 265 КЗпП юрособи та ФОПи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема,
— недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
— вчинення цих дій при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини (йдеться про неоформлених працівників та зарплату «у конвертах»), — у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Тобто навіть коли йдеться про ненадання доступу до службових приміщень, це можна розглядати і як перешкоду у проведенні перевірки, і як окремий вид порушення.
І тут законодавець не вніс змін для чіткішого розуміння та необхідності розрізняти ці два види порушення, хоча розмір штрафів істотний. Вирішуйте самі:
— внесено зміни до ст. 188-6 КУпАП та уточнено, що адмінштраф на посадових осіб застосовуватиметься або за невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці чи його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів держнагляду (контролю);
— щодо створення перешкод, то відповідний термін буде наведено у ст. 1 Закону про держнагляд: створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) — невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
На погляд автора, під час читання цього закону на думку спадає лише одне: від перестановки слів у законах суть не змінилась, а проблема невизначеності в термінах залишилася. У чому ж полягають зміни для запобігання надмірному тиску на бізнес?
Цікавий приклад: посадова особа госпсуб'єкта та ФОПи не несуть адмінвідповідальності за створення перешкод під час перевірки — лише за невиконання приписів щодо усунення порушень та за незаконний недопуск. Хоча це одне й те саме за Законом про держнагляд. Тож легше не стало.
Зверніть увагу!
З 27.04.2021 р. у разі створення госпсуб'єктом перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. Напевно, такий акт повинні складати самі органи держнагляду (контролю). А госпсуб'єкт має право надати свої пояснення до акта і викласти своє бачення законності дії органу держнагляду (контролю).
Отже, тепер органи контролю (і це стосується не лише Держпраці, а й усіх контролюючих органів, які підпадають під дію Закону про держнагляд) мають не просто стверджувати, що госпсуб'єкт не допускає чи створює перешкоди під час перевірки посадовим особам органу контролю, а складати відповідні акти з переліком таких перешкод (дії госпсуб'єктів) та із посиланням на відповідні норми законів. І в разі спору суди належним чином оцінюватимуть такі документи.
Цікавий момент: у разі відмови контролерів скласти такий акт госпсуб'єкт може скласти власний акт або інший документ у довільній формі, в якому буде зафіксовано незаконність дій посадових осіб органу контролю.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X.
- Закон №1320 — Закон від 04.03.2021 р. №1320-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання».
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Закон про місцеве самоврядування — Закон України від 21.05.1997 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Постанова №617 — Постанова КМУ від 08.07.2020 р. №617 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
- Постанова №823 — Постанова КМУ від 21.08.2019 р. №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»