Один із засновників підприємства (розмір частки в СК — 1758 тис. грн — 18,7589%) прийняв рішення про вихід зі складу засновників. Згідно з незалежною оцінкою йому належиться частка до виплати — 1073 тис. грн. Як у податковому та бухгалтерському обліку відобразити виплату засновнику його частки?
Бухгалтерський облік і податок на прибуток
Насамперед у разі виходу засновника підприємство має відобразити належну йому до виплати вартість частки (після здійснення відповідного розрахунку) записом: Д-т 452 К-т 672 (1073 тис. грн).
Якщо ми для спрощення аналізу візьмемо найпростіший варіант — частка засновнику буде виплачуватися коштами з поточного рахунку підприємства, то подальші розрахунки із засновником з виплати його частки відображатимуться, наприклад, кореспонденцією рахунків Д-т 672 К-т 311. Такий запис показують на дату визначення розміру частки засновника.
Далі, пунктом 28 П(С)БО 13 передбачено, що прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу емітент відображає збільшенням (зменшенням) додаткового вкладеного капіталу.
Спочатку списують відповідну частку статутного капіталу записом: Д-т 401 К-т 452 (1073 тис. грн). Після цього, позаяк належна до виплати засновникові частка є меншою за розмір його внеску до статутного капіталу, залишок цієї суми списують записом: Д-т 401 К-т 421 (685 тис. грн).
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначають шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Нормами Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з повернення (виплати коштами) учасникові його частки у статутному капіталі товариства у зв'язку з виходом з товариства.
Такі операції відображають згідно з наведеними вище правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Оскільки в цьому випадку маємо операції, пов'язані зі зміною власного капіталу підприємства, розрахунки проводяться коштами, а доходи й витрати при цьому не виникають, при здійсненні цих операцій об'єкт оподаткування податком на прибуток не виникає.
Оподаткування виплаченого доходу у фізособи-засновника
Згідно з пп. 164.2.9 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи — платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.40 і 165.1.52 ПКУ.
Інвестиційний прибуток розраховують як додатну різницю між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається зі суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 — 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).
При цьому до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Своєю чергою, придбанням інвестиційного активу вважають також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юрособи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Отже, у разі виходу платника податку — фізособи з числа засновників (учасників) товариства — емітента корпоративних прав йому повертається майно або кошти, попередньо внесені ним до статутного капіталу емітента. Така операція згідно з п. 170.2 ПКУ прирівнюється до продажу інвестиційного активу (корпоративного права) з відповідним оподаткуванням.
Водночас, як передбачено пп. 170.2.1 ПКУ, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами платник податку веде самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для потреб оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Проте підприємство, яке здійснює нарахування (виплату) доходу, має виконати функції податкового агента в частині відображення доходу від операцій з інвестиційними активами у додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ) з ознакою доходу «112» (зазначається лише виплачена сума доходу без нарахування та утримання податків).
Фізособа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.
Податок на додану вартість
Якщо частка засновнику виплачується коштами, то об'єкта оподаткування ПДВ не виникає, бо не відбувається операції з постачання товарів або послуг. Разом з цим, якщо належна частка виплачується майном, то передача такого майна є оподатковуваною ПДВ операцією (договірною вартістю є встановлена вартість майна, яка покриває заборгованість підприємства перед засновником за виплатою частки), а отже, за нею підприємство нараховує податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, встановленими ст. 188 ПКУ.
Нормативна база
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»