Закон №1774 (колишній законопроект №5130), що набрав чинності 1 січня 2017 р., уніс зміни не лише до законодавства про працю, а й до Закону про ЄСВ. I саме ці зміни викликали великий резонанс у суспільстві. Але не всі зміни є для підприємців невигідними. У цій статті поговоримо про зміни, внесені названим Законом до порядку сплати ЄСВ. Про зміни у системі оплати праці читайте окрему статтю у «ДК» №01-02/2017.
Підприємець — пенсіонер або інвалід
З нового року найвигіднішою з погляду ЄСВ буде діяльність підприємців-пенсіонерів або інвалідів. Змінами до ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ передбачено, що не лише «спрощенці», а й усі підприємці звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звернімо увагу, що такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно на добровільних засадах.
Iдеться не лише про сплату ЄСВ у вигляді мінімального страхового внеску, який тепер сплачують усі підприємці незалежно від системи оподаткування, а й про сплату ЄСВ узагалі. Підприємець-пенсіонер на загальній системі, наприклад, не сплачуватиме за себе 22% ЄСВ від оподатковуваного доходу (прибутку).
Підприємець на загальній системі
Проте якщо підприємець не є пенсіонером за віком (або інвалідом), то він повинен буде сплачувати ЄСВ принаймні в мінімальній сумі, навіть якщо не отримав доходу у звітному місяці.
Iдеться про найрезонансніші в суспільстві зміни до Закону про ЄСВ, що стосуються підприємців на загальній системі оподаткування. У цьому плані вони приблизно прирівняні до «єдинників». Навіть коли у звітному місяці немає прибутку (доходу), згідно зі змінами до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ ці особи тепер зобов'язані визначити для себе суму внеску з ЄСВ від мінімальної до максимальної бази нарахування.
Ці зміни ще на стадії анонсування спричинили багато протестів, і значна частина непрацюючих підприємців вирішила подати заяви про припинення діяльності. Якщо раніше підприємець певний час не провадив діяльності, йому не доводилося закриватися — можна було просто перейти на загальну систему. Тепер це досить невигідно, бо доведеться все одно сплачувати ЄСВ. Щоправда, якщо особа є пенсіонером (або інвалідом), то такі зміни її не стосуватимуться.
Але це має і добрі наслідки — по-перше, підприємці, що не ведуть діяльності, одержать за ці місяці страховий стаж. По-друге, по суті, держава зможе визначити, скільки підприємців реально працює в бізнесі, і внаслідок цього реально оцінювати перспективи податкового контролю за їхньою діяльністю (зокрема, й планувати кількість податківців).
Нагадаємо, що підприємець на загальній системі оподаткування включає суму ЄСВ до складу витрат (пп. 177.4.3 ПКУ).
Підприємець на єдиному податку
Підприємці на єдиному податку, як і раніше, визначають для себе суму ЄСВ самостійно в межах від максимального до мінімального розміру.
Але запроваджено цікавий і корисний виняток: змінами до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ зменшено мінімальний внесок за себе для підприємців на єдиному податку 1-ї групи (продаж товарів на ринку, надання побутових послуг населенню, обсяг доходу до 300 тис. грн на рік, без найманих працівників). Мінімальна сума ЄСВ для них може визначатися не в розмірі мінімального страхового внеску (22% від МЗП), а в розмірі 0,5 мінімального страхового внеску (11% від МЗП). Щоправда, і пенсійний стаж обчислюватиметься пропорційно.
Основні показники обкладення ЄСВ діяльності підприємців з 1 січня 2017 р. наведені в таблиці.
Таблиця
Основні показники сплати ЄСВ підприємцями з 1 січня 2017 р.
|
Підприємець на загальній системі (крім пенсіонерів за віком та інвалідів)
|
|
| Ставка ЄСВ | 22% від прибутку (доходу), але не менше мінімального страхового внеску і не більше максимального страхового внеску |
| Сума ЄСВ, якщо дохід не отримувався | Визначається самостійно, але не може бути меншою від мінімального і більшою від максимального страхового внеску |
|
Підприємець на спрощеній системі
|
|
| Сума ЄСВ (перша група платників єдиного податку) | Визначається самостійно, але не може бути меншою від 0,5 мінімального і більшою від максимального страхового внеску. Від 352 грн до 8800 грн |
| Сума ЄСВ (друга — четверта група платників єдиного податку) | Визначається самостійно, але не може бути меншою від мінімального і більшою від максимального страхового внеску. Від 704 грн до 8800 грн |
|
Мінімальний і максимальний страхові внески (на місяць)
|
|
| Мінімальний страховий внесок (22% МЗП (22% х 3200 грн) | 704 грн |
| Максимальний страховий внесок (22% від 25 прожиткових мінімумів (25 х 1600 грн = 40000 грн) | 8800 грн |
Мінімальний страховий внесок
Нагадаємо, що мінімальний страховий внесок — це сума, яка дає право на страховий стаж і обчислюється як результат від множення ставки ЄСВ 22% та розміру мінімальної зарплати (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). У зв'язку зі зростанням мінімальної зарплати з 1 січня 2017 р. до 3200 грн мінімальний страховий внесок зріс більш ніж удвічі і становить тепер 22% х 3200 грн = 704 грн на одну особу на місяць.
ЄСВ із зарплати працівників
Правила сплати ЄСВ із зарплати найманих працівників із 1 січня 2017 р. не змінилися.
Це стосується не лише підприємців, а й кожного найманого працівника. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, у разі якщо зарплата є нижчою від мінімальної зарплати, то для осіб, які працюють за основним місцем роботи, страховий внесок визначається з мінімальної зарплати.
Для сумісників, а також при утриманні ЄСВ з виплат за виконання робіт, надання послуг за цивільно-правовими договорами, згадане правило не діє, і ЄСВ сплачується в розмірі 22% від фактично нарахованої виплати.
Законодавча пропозиція
Розцінюючи як досить корисну норму, яка звільняє від ЄСВ підприємців-пенсіонерів та інвалідів, дозволимо собі порадити законодавцю також замислитися над питанням сплати ЄСВ підприємцями, які водночас є найманими працівниками. Адже на сьогодні вони і так є застрахованими особами, тому питання щодо їх страхового стажу, як правило, не виникає. Отже, було б дуже доцільно розглянути питання й про звільнення від сплати ЄСВ підприємців, які є найманими працівниками і за яких роботодавці сплачують ЄСВ у розмірі не менше від мінімального страхового внеску.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №1774 — Закон України від 06.12.2016 р. №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор