Зміни в частині оподаткування податком на прибуток є досить очікуваними та логічними. Основна ставка 18% та порядок сплати залишилися незмінними. А що ж змінилося?
Фінзвітність тепер — додаток до декларації
Оновлена норма абз. 2 п. 46.2 ПКУ зазначає, що фінзвітність, яка складається та подається платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами й організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною. А це означає, що за відсутності фінзвітності податковий орган може не прийняти декларацію як таку, що є неповною звітністю!
Звітний період для неприбуткових організацій
Завдяки доповненому пп. 133.4.7 ПКУ тепер чітко визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених підпунктом 133.4.3 ПКУ*.
* Неприбуткові підприємства зобов'язані привести свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ПКУ до 1 липня 2017 року: внесено зміни до п. 35 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
Окремі питання коригувань
Для розрахунку податкової амортизації вартість ОЗ та НА береться без суми їх переоцінки, проведеної у бухобліку (абз. 2 пп. 138.3.1 ПКУ).
У частині невиробничих ОЗ та НА уточнено, що фінрезультат збільшується (абз. 5 та 6 п. 138.1 ПКУ):
— на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення таких активів (у бухобліку такі суми є витратами);
— на суму залишкової вартості у бухобліку у разі ліквідації або продажу;
фінрезультат зменшується (абз. 6 п. 138.2 ПКУ):
— на суму первісної вартості таких активів, визначеної в бухобліку, та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення при продажу, але можна буде зменшити в межах суми доходів від їх продажу.
Досить тривалий час сума податку на прибуток зменшувалася на суму податку на нерухомість: спочатку податок на нерухомість ураховувався у витратах, чим зменшував фінрезультат до оподаткування, а потім додатково зменшував податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку. З 2017 року норму 137.6 ПКУ вилучено. Але пам'ятайте: готуючи річну звітність і розраховуючи податок на прибуток за 2016 рік, підприємства зможуть скористатися таким подвійним зменшенням (новий п. 45 підр. 4 р. ХХ ПКУ).
На законодавчому рівні закріплено, що допоки рік не закінчиться і не буде відомо, чи операція є контрольованою, проводити коригування на різниці в межах пп. 140.5.1 та 140.5.2 ПКУ не треба.
Змінено порядок збільшення фінрезультату за пп. 140.5.4 ПКУ щодо принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коли операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки». Аналогічний підхід щодо роялті на користь нерезидента — у пп. 140.5.6 ПКУ.
Перелік різниць, що збільшують фінрезультат, розширено (пп. 140.5.10 — 140.5.12 ПКУ):
— на суму перерахованої безповоротної фіндопомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізосіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підр. 4 р. ХХ ПКУ, крім безповоротної фіндопомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, унесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ПКУ;
— на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізосіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підр. 4 р. ХХ ПКУ;
— на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
Оновлена норма пп. 140.5.7 ПКУ тепер дозволяє не збільшувати фінрезультат на суму витрат з нарахування роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь нерезидентів, що зареєстровані у низькоподаткових державах (на територіях). Проте слід звертати увагу на пп. 140.5.6 ПКУ — за виконання його вимог коригування можливе.
Невиробничі ОЗ та НА
Визначення «нематеріальні активи», яке містилося у пп. 14.1.120 ПКУ, з 01.01.2017 р. вилучено. Очевидно, з 2017 року для ідентифікації активів як НА слід звертатися до П(С)БО 8.
Платники, які визнають різниці, повинні звернути увагу: надано визначення термінів «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» (пп. 138.3.2 ПКУ). Вони означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в госпдіяльності платника податку. Витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих ОЗ, невиробничих нематеріальних активів, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ, невиробничих нематеріальних активів не амортизуються в податковому обліку і мають бути списані за рахунок прибутку.
Прискорена амортизація
Новий п. 43 підр. 4 р. ХХ ПКУ дає право на прискорену амортизацію. Розраховуючи амортизацію за прямолінійним методом щодо ОЗ четвертої групи (машини й обладнання), платник податків має можливість починаючи з 01.01.2017 р. використовувати мінімально допустимий строк амортизації — 2 роки (замість 5 років). Але, увага, за дотримання низки умов:
— витрати на придбання таких ОЗ понесені (нараховані) платником податків після 01.01.2017 р. (враховуємо принцип бухобліку, тому передоплата могла би бути й у 2016 році);
— та якщо для таких ОЗ одночасно виконуються вимоги:
- ОЗ не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
- ОЗ введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;
- ОЗ використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
У разі недотримання цих вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням 2-річного строку амортизації, починаючи з дати введення ОЗ в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому мав місце факт невикористання ОЗ у власній госпдіяльності або їх продаж, зобов'язаний перерахувати амортизацію виходячи з 5-річного строку експлуатації об'єкта ОЗ.
Резерв сумнівних боргів
На радість платникам податків до пп. 139.2.2 ПКУ додано норму, згідно з якою фінрезультат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ. Без цієї норми витрати могли тільки збільшувати фінрезультат, але не зменшувати (у разі використання резерву для списання заборгованості).
Зверніть увагу!
Зараз фінрезультат збільшується вже не на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, а на суму перевищення витрат від списання дебіторки понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 ПКУ).
Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат
Норми пп. 139.1.1 та пп. 139.1.2 ПКУ зазнали технічних змін. Уточнено, що забезпечення (резерв) витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, не бере участі у коригуванні фінрезультату до оподаткування. Це означає, що і сума резерву витрат на оплату відпустки, і сума резерву в частині витрат на ЄСВ із суми відпусткових не коригуватимуть фінрезультат до оподаткування.
Проценти за боргами нерезидентам — пов'язаним особам
Оновлений п. 140.3 ПКУ говорить, що проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ПКУ, які збільшили фінрезультат до оподаткування, зменшують фінрезультат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5%, не до повного її погашення (як було раніше), а від суми процентів, що залишилися не врахованими на зменшення фінрезультату до оподаткування, з урахуванням обмежень, установлених п. 140.2 ПКУ.
Коригування щодо дивідендів, які підлягають утриманню
Оновлена норма пп. 140.4.1 ПКУ говорить, що фінрезультат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника податку тільки від платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників ЄП. Це означає, що незалежно від того, чи сплатив той, хто виплачує дивіденди, авансовий внесок, сума дивідендів зменшуватиме фінрезультат до оподаткування1.
«Старі» доходи та витрати
Роз'яснено щодо доходів, витрат, відображених у бухобліку до 01.01.2015 р. Суми доходів або витрат, що враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень бухобліку при визначенні фінрезультату до оподаткування після 1 січня 2015 року, не підлягають повторному врахуванню при визначенні такого об'єкта та формують різницю, згідно з якою фінрезультат до оподаткування (п. 42 підр. 4 р. ХХ ПКУ) зменшується на суму таких доходів і збільшується на суму таких витрат.
Податкові «канікули»
Новий п. 44 підр. 4 р. ХХ ПКУ передбачає на період до 31.12.2021 р. застосування нульової ставки податку на прибуток2 для підприємств (з певним обмеженням за видами діяльності), у яких виконується низка умов щодо доходу, зарплати і реєстрації.
1 За оновленим пп. 14.1.49 ПКУ з метою оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юрособою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
2 Якщо таке підприємство виплачуватиме дивіденди, то авансом воно муситиме сплатити за загальною ставкою 18%.
Якщо хоча б один критерій не виконується, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати весь прибуток за звітний період за ставкою 18%.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор