ТЦУ — новації 2017 року

Новації у сфері трансфертного ціноутворення загалом можна оцінити як позитивні та логічні. Але в деяких питаннях без роз'яснень податкового регулятора просто не обійтися.

Критерії визнання операцій контрольованими

Перший критерій ідентифікації операції контрольованою є розмір річного доходу платника податків. У 2016 році він становив 50 млн грн на рік. У 2017 рік ми входимо з критерієм річного обороту у 150 млн грн. Тобто у разі коли обсяг річного доходу (за мінусом непрямих податків) становитиме менш ніж 150 млн грн, такий платник податків не підлягатиме ТЦУ-контролю.

Якщо ж перевірку першим критерієм пройдено, переходимо до другого — обсяг операцій платника податків із контрагентом. Якщо старий показник був 5 млн грн, то у 2017 році він становитиме 10 млн грн. Певна річ, ці зміни є надзвичайно позитивними, адже дають змогу вивести з-під ТЦУ-контролю безліч операцій до 10 млн грн і зосередитися на справді великому бізнесі — так, як це і передбачає ТЦУ-контролінг.

Третій критерій — вид контрагента. Змінами доповнено, що контрольованими визнаватимуться і господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податку на прибуток (корпоративного податку), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, та господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном, або які є резидентами цих держав.

Як ми пам'ятаємо, контрольованими є господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном. Змінами доповнено критерії віднесення держав (територій) до цього переліку — тепер сюди потраплятимуть і держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасного та повного обміну податковою та фінансовою інформацією на запити українського податкового органу.

З 01.01.2017 р. операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.

Методи ТЦУ

Норми пп. 39.2.2.2 ПКУ передбачають, що під час проведення аналізу зіставності операцій у разі відсутності або недостатності інформації про окремі зіставні неконтрольовані операції для визначення показників рентабельності тепер може використовуватися фінансова інформація юридичних осіб, які провадять діяльність, зіставну із контрольованою операцією, за умови наявності інформації про те, що зазначені юридичні особи не здійснюють зіставних операцій із пов'язаними особами (тобто тепер аналізуватимуться не лише зіставні операції, а й можуть аналізуватися зіставні особи). Визначають зіставність юридичних осіб з урахуванням їх галузевої специфіки та відповідних видів діяльності, що їх вони провадять у зіставних із контрольованою операцією економічних (комерційних) умовах.

Норми пп. 39.3.2.9 ПКУ регламентують одночасне дотримання умов зіставності юросіб:

1) аналізується діяльність, зіставна з діяльністю платника податків у межах контрольованої операції, та виконання зіставних функцій, пов'язаних із такою діяльністю (з урахуванням видів економічної діяльності згідно з КВЕД ДК 009: 2010, а також міжнародними класифікаторами);

2) якщо зіставна юридична особа не має збитків за даними бухгалтерської (фінансової) звітності більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку відповідних фінансових показників;

3) якщо зіставна юридична особа не володіє прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі понад 20% або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі понад 20%.

Гранична дата подання звіту про КО

Гранична дата подання звіту про контрольовані операції перенесена з 1 травня на 1 жовтня (пп. 39.4.2 ПКУ). Тепер платники податків мають аж 9 місяців на підготовку звітності з контрольованих операцій.

Перелік інформації в документації з ТЦУ

У відповідь на продовження граничного строку подання звітності з контрольованих операцій із 4-х місяців аж до 9 місяців законодавець розширив перелік обов'язкової до зазначення в документації інформації. Так, до вже наявного переліку інформації слід буде додатково подати:

— інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

— опис структури управління платника податків, схеми його організаційної структури (раніше йшлося про опис структури групи);

— опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких провадить діяльність платник податків, основні конкуренти;

— відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

— копії відповідних договорів (контрактів), якими супроводжується контрольована операція (раніше було достатньо опису такої операції).

Якщо йдеться про поставки за контрольованими операціями декільком особам, і з метою встановлення відповідності умов принципу «витягнутої руки» порівнюють показник рентабельності такого постачальника, у такому разі документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики.

Джерела інформації

Перелік джерел інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», розширено (пп. 39.5.3.1 ПКУ). Тепер до цього переліку додано:

— будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

— інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків із дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

— інформацію, отриману контролюючим органом у межах укладених Україною міжнародних угод.

Спеціальні правила щодо біржових товарів

Спеціальні правила ТЦУ для товарів, що мають біржове котирування, регламентовано приписами пп. 39.2.1.3 ПКУ. Ця норма містить вимогу застосовувати метод порівняльної неконтрольованої ціни для конкретних товарів. Кабмін постановою від 08.09.2016 р. №616 затвердив перелік таких товарів та світових товарних бірж. Для кожної товарної позиції цей перелік передбачає одну чи кілька світових товарних бірж, на основі даних з яких можуть застосовуватися котирування для побудови діапазону. Наприклад, для пшениці та суміші пшениці і жита можуть застосовуватися котирування на біржах Євронекст, Національній товарно-деривативній біржі або Чиказькій товарній біржі.

Але зазначений перелік не закрив усіх питань щодо спецправил. Як ми знаємо, на біржах є ціна відкриття торгів, найвища, найнижча, ціна закриття торгів та розрахункова ціна. Який із цих показників слід використовувати?

Крім того, пп. 39.2.1.3 ПКУ визначає, що діапазон цін розраховується на підставі біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує проведенню контрольованої операції. Змінами уточнено правила застосування біржових котирувань у випадку форвардних та ф'ючерсних контрактів (абз. 2 пп. 39.2.1.3 ПКУ). По суті, буде можливість порівнювати ціни при операціях на основі форвардних контрактів із цінами на зіставні форварди та ф'ючерси на дату укладення угоди, а не на дату фактичної поставки. Передбачається, що для форвардних контрактів використовуватиметься котирування за декаду, що передує даті укладення контракту. Але про дату укладення контракту слід буде повідомляти контролюючий орган за встановленою електронною формою протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф'ючерсного контракту. Форма повідомлення має бути затверджена Мінфіном.

Механізм самостійного коригування

Механізм самостійного коригування уточнено. Тепер у разі самостійного коригування платник податків залежно від ситуації коригує ПЗ до відповідного максимального чи мінімального значення діапазону цін (рентабельності) (пп. 39.5.4.1 ПКУ). Тобто якщо за результатами аналізу виявлено, що до діапазону не потрапили і, відповідно, треба збільшити доходи чи зменшити витрати, то за умови проведення самостійного коригування негативний ефект для платника податків буде меншим. За умови проведення податкової перевірки, у разі непотрапляння до діапазону цін (рентабельності), коригувати слід буде до медіан діапазону (середні значення), а не до максимальних/мінімальних (пп. 39.3.2.3 та пп. 39.5.4.1 ПКУ).

Штрафні санкції

Завдяки змінам тепер чітко визначено, що днем виявлення контролюючим органом фактів проведення платником податків контрольованих операцій, звіт про які відповідно до пп. 39.4.2 ПКУ не подано, є дата складання акта документальної перевірки, в якому зафіксовано такий факт.

Новації в частині застосування штрафних санкцій подано в таблиці.

Таблиця

Штрафні санкції у межах ТЦУ

Крім того, окремо наголошуємо, що залишається відкритим питання щодо штрафної санкції за оновленим п. 120.3 ПКУ (цей штраф окремо зазначений у таблиці). У разі неподання уточнюючої звітності після закінчення 30 к. д., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (тобто у разі отримання ППР про сплату штрафу та після закінчення 10 к. д. з дати отримання такого рішення плюс ще 30 к. д. на сплату штрафу), додатково слід буде платити 5 розмірів прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання уточнюючої звітності. Щодо практичної дії цього штрафу слід очікувати чітких роз'яснень держрегулятора.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор