Закони №1797 та №17741, що набрали чинності з 1 січня 2017 р., внесли істотні зміни до порядку оподаткування доходів від діяльності підприємця на загальній системі оподаткування та нарахування на них ЄСВ. Деякі з них є корисними, а деякі — не дуже.
Засади оподаткування
Щодо засад оподаткування діяльності ФОП на загальній системі оподаткування нічого не змінилося. Доходи від підприємницької діяльності оподатковуються тим самим податком (ПДФО), що й доходи звичайних фізосіб, проте об'єкт оподаткування тут спеціальний.
1 Закон від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та Закон від 06.12.2016 р. №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У ФОП оподатковується не весь дохід (як у звичайних фізосіб), а чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю ФОП. Ставка ПДФО є загальною — 18%.
Але, крім того, у ФОП на загальній системі названа сума чистого доходу буде оподатковуватися військовим збором за ставкою 1,5%, а також на неї нараховуватиметься ЄСВ за ставкою 22%.
У 2015 — 2016 рр. діяла редакція пункту 177.4 ПКУ, яка передбачала, по суті, вичерпний перелік витрат, пов'язаних зі здійсненням госпдіяльності, в редакції Закону від 28.12.2014 р. №71-VIII. Але у цьому переліку чомусь не було низки цілком очевидних витрат, які спричинювали у «загальносистемників» купу проблем.
Залишено виключний перелік витрат
Як недолік відзначимо, що перелік дозволених витрат так і не став відкритим. Такий висновок випливає з того, що термін «інші витрати, перелічені в пп. 177.4.4 ПКУ», розкрито досить дискретно, і він не містить слова «тощо» чи аналогічного, що дозволяло б говорити про відкритий характер цього переліку.
Суть змін щодо ПДФО
З 2017 р. багато в чому ситуація виправилася. Так, змінами до п. 177.4 ПКУ тепер офіційно дозволено включати до витрат також:
— суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності (крім ПДВ, акцизного податку, ПДФО, податку на майно), наприклад земельний податок;
— платежі, сплачені за одержання дозволів і ліцензій, які пов'язані з господарською діяльністю ФОП;
— амортизацію основних засобів і нематеріальних активів (за бажанням підприємця);
— витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;
— витрати на ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Також до згаданого пункту впроваджено обмежувальні норми (пп. 177.4.5 ПКУ) та окремий підпункт щодо порядку амортизації у підприємця (пп. 177.4.6 ПКУ).
Обмеження витрат
Підприємцю забороняється включати до складу витрат ті, що не пов'язані з госпдіяльністю, а також документально не підтверджені витрати (новий пп. 177.4.5 ПКУ).
Поняття господарської діяльності визначено в пп. 14.1.36 ПКУ — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Основні засоби подвійного призначення
Також Законом №1797 запроваджено в пп. 177.4.5 ПКУ заборону на включення підприємством до складу витрат амортизації і витрат на утримання основних засобів подвійного призначення. До таких основних засобів у пп. 177.4.6 віднесено: земельні ділянки, об'єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі.
Усе було би більш-менш терпимо, адже на практиці в останні роки підприємці взагалі не враховували амортизацію в складі витрат. Проте щодо основних засобів подвійного призначення заборонено враховувати не лише амортизацію, а й витрати на утримання.
Тож будьте уважні: тепер витрати на утримання легкових та вантажних автомобілів до складу витрат підприємця на загальній системі відносити не можна.
Це виглядає як своєрідна технічна помилка, адже автомобілями користується багато підприємців. I якщо це важлива ланка чийогось бізнесу, то така законодавча зміна здатна зруйнувати бізнес, адже обсяг оподатковуваного прибутку може істотно зрости. Принаймні доведеться переглядати систему оподаткування.
Ліквідаційна декларація
Пункт 177.11 ПКУ доповнено правилом щодо подання «ліквідаційної» декларації. Таку декларацію подає колишній ФОП, щодо якого держреєстратор зареєстрував припинення підприємницької діяльності за його власним рішенням. У ній зазначаються доходи та витрати виключно від підприємницької діяльності.
Звітний період для ліквідаційної декларації — з початку року (після закінчення попереднього звітного періоду) до останнього дня місяця держреєстрації припинення. Строк подання декларації — 30 календарних днів з дня держреєстрації припинення підприємницької діяльності.
Наприклад, припинення підприємницької діяльності зареєстроване 19 січня 2017 р. До 17 лютого 2017 р. (включно) особа буде зобов'язана подати декларацію за січень (період з 01.01.2017 р. до 31.01.2017 р.).
Форма декларації — загальна, затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. №859.
Щодо ФОП, які припинили свою діяльність у 2016 р., то, на нашу думку, на них поширюється загальна норма пп. 49.18.5 ПКУ щодо подання декларації: строк подання декларації за 2016 р. — до 9 лютого 2017 р. (включно).
Дохід торгівців підакцизними товарами
Для торгівців підакцизними товарами наголосимо, що ПКУ доповнено довгоочікуваною нормою (пп. 177.3.1), згідно з якою, не включаються до доходу ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Приклад Підприємець на загальній системі одержав виручку від реалізації алкоголю вроздріб у сумі 5000 за день, крім того 5% акцизного податку з реалізованого алкоголю в сумі 250 грн. До доходів включається сума 5000 грн. Акцизний податок не включається ані до складу доходів, ані до складу витрат.
Згідно з п. 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1791 Кабміну доручено до 31 березня розробити та подати законопроект щодо скасування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, передбачивши для забезпечення збалансованості місцевих бюджетів відповідне збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби в абсолютних значеннях. Крім того, цей податок вже скасовано для роздрібної торгівлі паливом. Вважаємо за потрібне порадити законодавцеві також уважніше розглянути питання скасування цього податку і з алкоголю, адже двічі стягувати один і той самий податок з одного і того самого об'єкта — економічний нонсенс.
Суть змін щодо ЄСВ
Законом №1774 внесено зміни до правил нарахування ЄСВ на доходи підприємця на загальній системі, внаслідок чого підприємці, які взагалі не мають у якомусь місяці звітного року доходів, зобов'язані самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, що не може бути меншою від мінімального і більшою від максимального страхового внеску.
Отже, за місяці, в які підприємець взагалі не одержує доходу, він зобов'язаний сплатити ЄСВ у сумі не менш ніж 22% від мінімальної зарплати. Для 2017 р. ця мінімальна сума становить 704 грн на місяць. Докладніше про зміни щодо ЄСВ читайте у «ДК» №01-02/2017.
Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор