Замість спецрежиму ПДВ законодавці запропонували сільгосптоваровиробникам систему дотацій із бюджету. Крім того, що терміну на перерахування дотації законодавчо не передбачено, є ще кілька моментів, з якими доведеться зіткнутися сільгосппідприємствам.
Втрата статусу суб'єкта спецрежиму
З 2017 року ст. 209 ПКУ втратила чинність (пп. 4 п. 2 розд. XIХ ПКУ). Як відомо, у тексті ст. 209 ПКУ немає норми, яка би прописувала порядок анулювання реєстрації сільгосппідприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. Відповідно до п. 6.23 Положення №1130, вилучення сільгосппідприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування може бути здійснене без будь-якої участі суб'єкта господарювання (за самостійним рішенням контролюючого органу, ч. «б» п. 209.12 ПКУ).
Замість спецрежиму — дотації з бюджету
Замість спецрежиму, коли частина ПДВ залишалася у розпорядженні сільгосптоваровиробників, їм пропонується на 5 наступних років (2017 — 2021 роки) сплачувати повністю всю додатну різницю між сумами ПЗ та ПК до бюджету й отримувати дотацію. Для цього сільгосптоваровиробники мають бути внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону №1877. Як і раніше, до декларації має бути щомісяця додано розрахунок питомої ваги вартості сільгосптоварів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців). Далі у гру вступають податківці. На підставі поданих декларацій і переліку сільгосптоваровиробників із Реєстру отримувачів бюджетної дотації вони надсилають Міністерству аграрної політики і Держказначейству реєстр, де, зокрема, зазначено суму сплати ПДВ до бюджету. На підставі даних цього реєстру Держказначейство буде перераховувати сільгосптоваровиробникам дотації.
Питома вага сільгосппродукції
Як і раніше, статус сільськогосподарського може отримати підприємство, питома вага сільгосппродукції в обсягу виробництва якого становить не менш ніж 75% вартості всіх поставок. Для новостворених підприємств цей показник обраховується за кожний звітний період окремо, аж поки з дня реєстрації не мине 12 календарних місяців.
Iніціює внесення підприємства до Реєстру отримувачів бюджетної дотації саме підприємство: його керівник або представник подає до податкової за місцем основного обліку заяву (форма заяви має бути затверджена Мінфіном, наразі її немає). У заяві підприємство наводить підстави для внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру та перелік його видів діяльності, здійснення яких дає право на бюджетну дотацію (передбачені новим пунктом 16-1.3 Закону №1877). Найближчим часом Кабмін розробить порядок ведення та форму реєстру, а також порядок надання відповідної інформації податківцями та Казначейством.
Податківці перевіряють відповідність вимозі щодо питомої ваги сільгосптоварів, реєстрацію платником ПДВ і відсутність прийняття рішення про припинення. Якщо підстав для відмови немає, податківці мають 3 робочі дні на внесення сільгосппідприємства до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Якщо надалі зникне хоча б одна із підстав перебування сільгосппідприємства у цьому списку (зокрема, не виконуватиметься умова щодо питомої ваги реалізації сільгосптоварів), таке підприємство буде вилучено з реестру.
Перелік інформації, яка буде внесена щодо кожного підприємства до цього реєстру, передбачено п. 16-1.4 Закону №1877. У разі зміни найменування чи податкового номера конкретного отримувача бюджетної дотації зміни до реєстру вносяться автоматично на підставі оновлення даних із ЄДР (без участі самого підприємства).
Зверніть увагу, що такі реквізити, як назва сільгосппідприємства, його податковий номер (індивідуальний податковий номер), дата подання заяви про внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, дати включення/виключення до/з Реєстру, дати набуття/припинення статусу отримувача бюджетної дотації та перелік видів діяльності сільськогосподарського товаровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації, і дата внесення запису про такі види діяльності не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДФСУ.
Якщо ж змінюється перелік видів діяльності, що їх веде підприємство, або реквізити його банківського рахунка, на який перераховується бюджетна дотація, в такому разі підприємство має сповістити про цей факт заявою протягом 10 днів від факту таких змін (очевидно, заява має бути подана у довільній формі).
Загалом передбачається, що річний обсяг коштів держбюджету, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, становитиме не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві (новий п. 42 розд. VI БКУ). При цьому 10% у 2017, 15% у 2018, 20% у 2019 — 2021 роках такої підтримки має бути спрямовано сільськогосподарськими товаровиробниками на придбання у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання.
Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції має бути розроблено та затверджено Кабміном. Мінагрополітики розробить бюджетну програму, на підставі якої податківці в автоматичному режимі розподілятимуть дотації між отримувачами (п. 16-1.6 Закону №1877). По суті, дотацію розподілятиме Мінагрополітики на підставі даних податківців пропорційно до суми вартості реалізованої продукції. Відповідно до п. 7-1 ст. 18 Закону №1877, розподіл бюджетної дотації здійснюватиметься пропорційно до суми реалізованої продукції (зверніть увагу: не суми сплаченого до бюджету ПДВ, а саме обсягу реалізації!) та з розрахунку не більш ніж 50 млн грн на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов'язаних осіб (критерій пов'язаності буде братися у розумінні пп. 14.1.159 ПКУ). З 2018 року сумове обмеження розміру дотації на одного сільськогосподарського товаровиробника з урахуванням пов'язаних осіб зросте до 150 млн грн на рік.
Закриття рахунків у СЕА ПДВ
Рахунки в СЕА ПДВ, що були раніше відкриті «спецрежимникам» (3753, 3754, 3755), після граничної дати сплати податкового зобов'язання за грудень 2016 року (IV квартал 2016 року) планується закрити. Додаткові електронні рахунки, на яких немає коштів, будуть закриті не раніше наступного робочого дня після дня вилучення суб'єкта господарювання з реєстру суб'єктів спецрежиму. За приписами п. 2 Порядку №11, якщо реєстрацію сільгосппідприємства як платника ПДВ на загальних підставах анульовано або таке підприємство вилучено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування і сума коштів, зарахована на додаткові електронні рахунки, є недостатньою для перерахування коштів до держбюджету та на спеціальний рахунок згідно з поданими територіальному органу ДФС податковими деклараціями, остаточне перерахування коштів здійснюється таким підприємством:
— до державного бюджету — з власного поточного рахунку на електронний рахунок;
— на спеціальний рахунок — з власного поточного рахунку на спеціальний рахунок.
Після закінчення дії спецрежиму залишки коштів на спецрахунках мають бути перераховані на поточні рахунки підприємств. Є думка, що можливим є і варіант, що накопичені кошти будуть використовуватися до їх повного використання за цільовим призначенням на таких спецрахунках. Ми схиляємося радше до повернення коштів на поточні рахунки підприємств. Про це каже і п. 4 Порядку №11: «Починаючи з 1 січня 2017 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства».
Реєстрація ПН та РК
Зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування, складені за операціями постачання сільськогосподарських товарів/послуг, слід не пізніше 15 січня 2017 р. Норми абз. 2 п. 49 підр. 2 розд. ХХ ПКУ регламентують, що після цієї дати зареєструвати податкову накладну чи розрахунок коригування в межах спецрежиму буде неможливо.
Щодо виправлення помилок, які, безумовно, будуть виявлені після анулювання реєстрації підприємства «спецрежимником», ситуація наразі неприємна, наш досвід підказує нічого доброго не чекати. Як ми пам'ятаємо, у листі від 21.11.2016 р. №37146/7/99-99-15-03-02-17 (див. «ДК» №49/2016) податківці говорили, що у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 2016 р., внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується додатне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, застосовується редакція норми п. 209.2 ПКУ, чинна на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку вже в 2016 році). I як наслідок, замість того щоб ці кошти залишилися у розпорядженні підприємства і пішли на придбання виробничих факторів, їх частина має бути сплачена до бюджету.
Озвучену центральним податковим органом позицію вже підхопили податківці на місцях. Якщо такої самої позиції податківці дотримуватимуться і щодо виправлення помилок у 2017 році (за періоди до 2017 року), це означатиме, що всю суму донарахованої додатної різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом слід буде сплатити до бюджету. Адже якщо керуватися логікою податківців, то в 2017 році вже не діятиме навіть розподіл ПДВ між рахунками — вся сума донарахування буде спрямована до бюджету через декларацію 0110. I передчуття нас не підвело. Буквально за кілька годин до підписання номера до друку з'явився лист ДФСУ від 03.01.2017 р. №8/7/99-99-15-03-02, де чітко сказано, що помилки, датовані спецрежимним періодом, виявлені в 2017 році, треба виправляти уже без застосування спецрежимних правил (через декларацію 0110).
З огляду на це радимо якомога більше «перших подій» за різними угодами відобразити саме у декларації за грудень 2016 року (перша подія має бути датована груднем 2016 р.). Як ми знаємо, за нормою п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкового зобов'язання з постачання товарів, послуг вважається дата першої події. Це означає, що під час визначення порядку оподаткування ПДВ операцій постачання слід керуватися нормами, які діяли на дату першої події. А всі вхідні податкові накладні — притримати уже до січня 2017 року, аби мати можливість зменшити суми до сплати за підсумками січня 2017 р.
Накопичений «мінус»
Від'ємне значення, сформоване сільгосппідприємством за наслідками останнього звітного періоду 2016 р., слід перенести до наступної декларації, в якій ведуться розрахунки з бюджетом (п. 50 підр. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто накопичений «мінус» можемо далі використовувати на зменшення суми сплати податкового зобов'язання у майбутніх звітних періодах.
Крім того, заборони на включення цих сум до складу бюджетного відшкодування немає.
Штрафних санкцій не буде
Є й надзвичайно приємний момент. Новим п. 54 підр. 2 розд. ХХ ПКУ передбачено звільнити від штрафних санкцій «спецрежимників» за помилки та неточності під час розподілу податкового кредиту у 2016 році: за заниження сільгосппідприємствами податкового зобов'язання з ПДВ або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного пп. 209.15.1 ПКУ, за звітні (податкові) періоди 2016 року штрафні санкції та пеня не застосовуються.
Нормативна база
- БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. №2456-VI.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №1877 — Закон України від 24.06.2004 р. №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України».
- Положення №1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №1130.
- Порядок №11 — Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджений постановою КМУ від 12.01.2011 р. №11.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор