Стало традицією, що щороку у системі адміністрування ПДВ з'являються нововведення. Вони можуть бути обширними та радикальними, а можуть бути й крапковими — як-от у 2017 році. Поговоримо про ключові нововведення у сфері ПДВ на 2017 рік.
РК до старих ПН
Загальне правило, що всі РК, складені до ПН, які не видавалися отримувачу і датовані до 1 лютого 2015 року, мають реєструватися постачальником, збереглося (абз. 5 п. 192.1 ПКУ). Але тепер законодавець встановив обмеження. Це правило не працюватиме у разі, коли йдеться про РК на зменшення суми компенсації вартості товарів, послуг, складені після 1 липня 2015 року до ПН, датованих до 1 липня 2015 року, — тепер такі РК реєструватимуться в ЄРПН покупцем.
Операції, що не є об'єктом оподаткування
Підпункт 196.1.5 ПКУ доповнено третім абзацом. Тепер чітко визначено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції, що передбачають перехід права власності на об'єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) зі збереженням прав та обов'язків сторін за договором фінансового лізингу у разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об'єкта фінансового лізингу нараховано та відображено у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період ПЗ з ПДВ. У разі коли з якихось причин первинний кредитор під час передачі об'єкта лізингу не відобразив у звітності ПЗ з ПДВ (у т. ч. якщо первинний кредитор — не платник ПДВ), це має зробити новий кредитор (за умови що він є платником ПДВ).
Крім того, завдяки чіткішому формулюванню пп. 196.1.5 ПКУ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами) виведено з-під об'єкта оподаткування ПДВ.
Пропорційний розподіл ПДВ
Норми п. 199.5 ПКУ зазнали технічних змін. Як ми знаємо, за підсумками року проводиться річний перерахунок пропорційного розподілу ПДВ. Але якщо раніше йшлося про коригування вхідного ПК, то вже півтора року йдеться про коригування за підсумками року ПЗ з ПДВ. Термін «податковий кредит» тут цілком логічно замінили на «податкове зобов'язання» з ПДВ, адже саме воно нараховується тепер унаслідок пропорційного розподілу, а за підсумками річного перерахунку — коригується.
Розрахунки з бюджетом щодо ПДВ
Оновленим п. 200-1.2 ПКУ встановлюється обмеження: розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з рахунків у цій системі, крім випадків, передбачених абз. 2 п. 87.1 ПКУ. Ним встановлено заборону погашати з рахунків СЕА ПДВ податковий борг, датований після 1 липня 2015 року.
Таким чином, якщо борг виник до 1 липня 2015 р., його можна погасити коштами, що перебувають на електронному рахунку в СЕА ПДВ. Якщо ж борг виник уже після цієї дати, його доведеться погашати «живими» коштами з поточного рахунку платника податків.
Повернення надміру або помилково сплачених коштів
Оновлений п. 200-1.6 ПКУ зазначає, що у разі коли у платника ПДВ на момент подання декларації є «зайві» кошти на ПДВ-рахунку (в сумі, яка перевищує суму податку до сплати до бюджету, визначену у цій декларації), платник має право подати заяву і повернути ці кошти на свій поточний рахунок. Зверніть увагу: до бюджету ці «зайві» кошти з 01.01.2017 р., навіть за заявою платника, більше не перераховуватимуться.
Нова редакція п. 43.4 ПКУ регламентує повернення сплачених до бюджету коштів з рахунків у СЕА ПДВ виключно на такі рахунки в СЕА ПДВ (а не на поточний рахунок платника ПДВ: новий п. 43.4-1 ПКУ).
Важливо, що 20 січня 2017 року реєстраційний ліміт має збільшитися на суму коштів, повернутих у 2016 році платнику податку (у межах п. 43.4 ПКУ) на рахунок у СЕА ПДВ: перерахованих з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету; перерахованих з рахунку в СЕА ПДВ до бюджету за заявою платника відповідно до п. 200-1.6 ПКУ, який діяв у цей період (п. 53 підр. 2 р. ХХ ПКУ). У межах суми такого збільшення платник податку має право подати заяву та перерахувати кошти з ПДВ-рахунку на його поточний рахунок.
Бюджетне відшкодування
Законодавець все ж таки повернувся до єдиного реєстру заяв, поданих платниками ПДВ щодо бюджетного відшкодування (ст. 200 ПКУ). Також вилучено норми п. 200.19 ПКУ, в яких зберіглися застарілі критерії відбору платників ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування в автоматичному режимі. Тепер усі мали би мати рівні права для його отримання.
Для тих, хто у 2017 році претендуватиме на бюджетне відшкодування, залишаться лише «стандартні» обмеження, які встановлено пп. «б» п. 200.4 ПКУ:
— суми ПДВ, які платник бажає повернути з бюджету, мають бути фактично сплачені постачальникам або до бюджету у попередніх або у звітному періоді;
— сума заявленого бюджетного відшкодування не може бути більшою за залишок суми податкового боргу та ліміту реєстрації ПН/РК на момент подання декларації з ПДВ, у якій міститься ця заява. Це означає, що за наявності від'ємного значення з ПДВ спочатку за його рахунок погашаємо борг з ПДВ перед державою, а вже що залишиться, можна і повернути. Але, певна річ, у межах реєстраційного ліміту.
Увага: корупційний ризик!
Норми п. 55 підр. 2 р. ХХ ПКУ, крім усіх цих ув'язок, прив'язують можливість отримання бюджетного відшкодування і до наявності коштів на єдиному казначейському рахунку. Певна річ, така норма розкриває широкі можливості для появи грошей тільки під конкретних платників податків. А в загальному випадку, навіть якщо платник податків дотримався усіх вимог та обмежень, завжди можна згадати банальне «на рахунку немає коштів».
У частині єдиного реєстру бюджетного відшкодування все як завжди:
— порядок його ведення затверджуватиме Кабмін;
— дані з реєстру мають бути прозорими й оприлюднюватися на веб-сайті ДФСУ.
Крім змін до постійно діючого порядку бюджетного відшкодування, є і кілька тимчасових. I це зрозуміло, адже коли ще КМУ затвердить порядок дії нового єдиного реєстру для відшкодування ПДВ! А що робити з уже поданими, але не погашеними заявами?
Що ж до поданих, але ще не погашених заяв про бюджетне відшкодування, то п. 52 підр. 2 р. ХХ ПКУ регламентує до 10 січня 2017 р. формування нового реєстру з колишніх двох — у хронологічному порядку надходження заяв до них. Крім того, до 1 лютого 2017 року ДФСУ сформує у хронологічному порядку надходження заяв Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ з бюджету не відшкодовані. Механізм розподілу сум бюджетного відшкодування між Тимчасовим реєстром та звичайним реєстром має опрацювати та затвердити Кабмін (п. 56 підр. 2 р. ХХ ПКУ).
Тепер щодо документальних перевірок сум бюджетного відшкодування. У 2016 році документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ у межах п. 37 підр. 2 р. ХХ ПКУ не проводилися.
Обмеження перевірок БВ
З 2017 року на документальні перевірки сум бюджетного відшкодування встановлено деякі обмеження:
— тривалість перевірки не перевищує 60 к. д., що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо таку податкову декларацію надано після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання;
— рішення щодо проведення такої документальної перевірки має бути прийняте протягом 30 к. д., що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо таку податкову декларацію надано після закінчення граничного строку, — за днем її фактичного подання.
У випадках, коли розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:
— за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
— з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спецрежим оподаткування за ст. 209 ПКУ, за період до 1 січня 2016 року (а у 2017 році — до 1 січня 2017 року), —
перевірки все ж таки проводилися.
Податковий кредит
Завдяки змінам тепер чітко визначено, що право на ПК зберігається протягом 365 к. д. за покупцем-платником не тільки з дати складання ПН, але й з дати складання РК до ПН. У п. 198.6 ПКУ уточнено, що суми ПДВ за такими документами включаються до ПК за той звітний податковий період, в якому відбулася їх реєстрація, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати їх складання. I щодо ПН, і щодо РК може мати місце процедура зупинення їх реєстрації «у ручному режимі» контролюючим органом. У періоді такого зупинення «строки давності» щодо користування ПК за цими документами не діють: перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.
Як і раніше, скарга на контрагента безпосередньо не може вплинути на ПК з ПДВ. Проте тепер строк, протягом якого податківці зобов'язані позапланово перевірити контрагента, на якого подано скаргу, продовжено з 15 к. д. до 90 к. д. За результатами такої перевірки контролюючий орган приймає рішення про донарахування суми ПЗ з ПДВ та/або про необхідність складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів ПН. Про це такому платнику вручатиметься ППР, далі протягом 10 к. д. з дня узгодження ППР потрібно буде скласти відповідну ПН та зареєструвати в ЄРПН, а у разі виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів ПН, — скласти РК до такої ПН та надати його платнику податку-покупцеві для реєстрації в ЄРПН. По суті, тепер скарга стала реальним інструментом, за допомогою якого можна «вибити» із контрагента свій ПК, але тільки після перевірки!
«Умовні» ПЗ
Відповідно до оновленого пп. «г» п. 198.5 ПКУ, ПЗ з ПДВ на суму раніше визначеного ПК потрібно нараховувати в межах операцій, що не є господарською діяльністю платника податку, крім випадків, передбачених пунктом 189.9 ПКУ. А це означає, що ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податків спричиняє нарахування ПЗ з ПДВ на залишкову вартість такого ліквідованого об'єкта відповідно до п. 189.9 ПКУ. Додатково нараховувати умовні ПЗ за пп. «г» п. 198.5 ПКУ не треба!
Порядок складання і реєстрації ПН/РК
Тепер код УКТ ЗЕД слід зазначати для усіх товарів (а не тільки імпортних та підакцизних, як до цього), а от для послуг теж потрібно буде зазначити перші чотири цифри коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Але це не повинно нас лякати, 2017 рік — перехідний період. За помилки, допущені у ПН під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги, весь 2017 рік штрафні санкції, передбачені п. 120-1.3 ПКУ, не застосовуються (п. 35-1 підр. II р. ХХ ПКУ).
Якщо ПН виписується на звільнені від оподаткування ПДВ операції, то незалежно від того, якою нормою ПКУ регламентовано звільнення, у ПН слід робити запис «Без ПДВ» із посиланням на відповідні норми ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачене звільнення від оподаткування ПДВ. Досі таке правило було законодавчо встановлено лише для звільнення у межах ст. 197 ПКУ.
ПН та/або РК до неї, складені та зареєстровані після 1 січня 2017 року в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до ПК, та не потребують жодного іншого додаткового підтвердження.
Тепер помилки у реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприймання податкових накладних у електронному вигляді для їх реєстрації в ЄРПН.
Мінфін все ж таки стоїть на своєму щодо строків реєстрації ПН та РК в ЄРПН. Тепер він спромігся довести це на законодавчому рівні. Право реєструвати ПН та РК в ЄРПН продавець має протягом 365 к. д. з дня їх складання (а не 180, як пояснювали податківці).
З 01.01.2017 р. було продовжено граничні строки реєстрації ПН та РК у ЄРПН:
для ПН/РК до ПН, складених з 1-го до 15-го дня (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) місяця, в якому їх було складено;
для ПН/РК до ПН, складених з 16-го до останнього дня (включно) календарного місяця, — до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому їх було складено.
Зупинення реєстрації ПН та РК
З 1 квітня 2017 року на законодавчому рівні вводиться таке поняття, як зупинення реєстрації ПН та РК в ЄРПН у разі їх відповідності до сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, установлених п. 74.2 ПКУ. Наразі такі критерії Мінфіном не розроблено. Порядок зупинення прописано у новому п. 201.16 ПКУ. Але не забувайте, що норми п. 57 підр. 2 р. ХХ ПКУ передбачають, що період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура блокування реєстрації ПН та РК у ЄРПН здійснюється без фактичного зупинення реєстрації ПН та РК у ЄРПН. Підприємство навіть за умови такого сигнального попередження зможе реєструвати ПН та РК. Але слід уважно проаналізувати, які документи та за яких підстав провокує нехай і умовне, але все ж таки блокування реєстрації. Так, з 01.04.2017 р. у разі зупинення реєстрації податковий орган протягом операційного дня надсилатиме платнику податку в автоматичному режимі відповідну квитанцію із пропозицією подати певні документи. Реагувати на такі повідомлення слід тільки з 1 липня 2017 р. Подати затребувані податківцями документи можна буде лише протягом 365 к. д., що настають за датою виникнення ПЗ, відображеного у таких ПН/РК. Iнакше зареєструвати таку ПН чи РК буде неможливо. А от обов'язок продавця своєчасно визнати ПЗ навіть у разі зупинення реєстрації ПН залишається у силі!
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу, розглядаються податковою комісією (пп. 201.16.2 ПКУ). За підсумками розгляду вона має прийняти рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації ПН чи РК. Таке рішення (до речі, його можна оскаржити!) надсилатиметься платнику ПДВ протягом 5 р. д., що настають за днем отримання пояснень та документів.
Важливий момент!
За новим абз. 11 п. 201.4 ПКУ, платники ПДВ у разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг. По суті, тепер до зведеної ПН можна включати операції за різними підставами нарахування ПЗ з ПДВ.
Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК
Якщо після отримання продавцем податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контролюючого органу минуло 10 к. д., а ПН (РК) в ЄРПН так і не зареєстровано, на нього чекає штраф у розмірі 50% від суми ПЗ з ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.
У разі зупинення реєстрації ПН та РК в ЄРПН ці штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення їх реєстрації (пп. 201.16.4 ПКУ). Також штрафи не застосовуватимуться у разі реєстрації ПН/РК у ЄРПН до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН.
Приписами п. 120-1.3 ПКУ передбачено відповідальність за допущення продавцем помилок у частині обов'язкових реквізитів ПН, виявлених податківцями за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця (штраф у розмірі 170 грн та зобов'язання виправити такі помилки). Невиконання припису податківців протягом 10 к. д. після отримання податкового повідомлення-рішення загрожує продавцю штрафом у розмірі від 10% до 100% суми ПДВ залежно від кількості днів прострочення.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор