Зміни щодо ПДВ, які почали діяти з початку 2015 року, не є такими кардинальними, як щодо податку на прибуток. Певна річ, майже всі вони мають фіскальну орієнтацію. Законом №711 вдалося відстрочити введення в дію електронного адміністрування ПДВ. Поговоримо про основні нововведення 2015 року щодо ПДВ.
Електронна форма ПН
Відповідно до оновленого п. 2 Порядку №9572, який тепер повністю гармонізовано з чинною на 01.01.2015 р. редакцією п. 201.1 ПКУ, податкова накладна та додатки до неї мають складатися та надаватися отримувачу (покупцю) виключно в електронній формі та з електронним підписом уповноваженої платником особи. З форми ПН та її додатків зникли позначки «Електронна», «Паперова». Усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (п. 19 Порядку №957).
2 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957.
Реєстрація в Єдиному реєстрі
Чи підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з 01.01.2015 р. усі ПН та РК? Незалежно від суми та статусу контрагента, навіть ті, що не видаються покупцям з певним типом причини? Прямої норми, яка б регламентувала такий обов'язок продавця, на сьогодні немає. А от у покупця можуть не визнати ПК з ПДВ за незареєстрованою ПН. Адже, відповідно до норм п. 198.6 ПКУ, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ, до податкового кредиту не відносять. Тому, аби не наражати своїх покупців на ризик втрати ПК з ПДВ за незареєстрованими в ЄРПН ПН, радимо реєструвати всі ПН. Тим більше що система дає можливість реєстрації, квитанції надходять.
Чи слід це робити вже в січні? Адже п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ зобов'язує реєструвати в ЄРПН всі ПН щойно з 01.02.2015 р. Так, справді, обов'язок реєстрації всіх ПН та РК покладається на продавця і покупця (якщо за підсумками коригування база оподаткування ПДВ зменшується) лише з 01.02.2015 р., але, як ми вже сказали вище, норми п. 198.6 ПКУ чітко прив'язують право покупця на ПК з ПДВ до зареєстрованої в ЄРПН ПН, без будь-яких винятків чи перехідних положень для січня 2015 р. Крім цього, невидача покупцю ПН, зареєстрованої в ЄРПН, може спричинити позапланову перевірку для продавця згідно з абз. 17 п. 201.10 ПКУ, якщо покупець подасть скаргу згідно з абз. 16 п. 201.10 ПКУ.
Жодних обмежень щодо сум на період до 01.07.2015 р. не передбачено, адже до цієї дати формула, визначена п. 200-1.3, діє в тестовому режимі і жодних обмежень на платників ПДВ не накладає (п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Строк на включення ПН до ПК з ПДВ
Весь час з моменту введення в дію ПКУ платники ПДВ мали право відображати ПН у складі ПК з ПДВ протягом 365 днів з дня виписування ПН. Тепер цей строк скоротився вдвічі: оновлена норма п. 198.6 ПКУ говорить, що «суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної». Зверніть увагу: йдеться про ПН, невчасно зареєстровані в ЄРПН. А як щодо строку на включення тих, що були зареєстровані вчасно, але з тих чи інших причин до складу ПК з ПДВ не потрапили? Для таких ПН окремого строку не визначено, очевидно, через орієнтацію на систему електронного адміністрування та її формульну складову (п. 200-1.3 ПКУ). Адже у разі її роботи у повноцінному режимі всі вчасно зареєстровані ПН автоматично відобразяться у результуючих показниках формули.
Система електронного адміністрування
Система електронного адміністрування, попри величезний спротив бізнесу та експертного середовища, все-таки залишилася в ПКУ в 2015 році. Але до 01.07.2015 р. вона працюватиме в тестовому режимі, тобто платники податків реєструють ПН в ЄРПН, але без будь-яких обмежень формульних розрахунків. Порівняно з попередньо озвученими варіантами формули п. 200-1.3 ПКУ її вигляд після внесення до ПКУ змін Законом №71 дещо змінено. Пунктами 33 та 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ додано показники, які збільшують результуючий показник формули:
— бюджетне відшкодування та/або від'ємне значення за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року;
— сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали;
— сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року.
Позитивним нововведенням є те, що тепер п. 200-1.5 ПКУ передбачає можливість повернути кошти з електронного рахунка на поточний рахунок платника податків.
Бюджетне відшкодування
Оновлена редакція п. 200.4 ПКУ визначає порядок обліку сум від'ємного значення ПДВ, отриманого за підсумками звітного періоду. Якщо ж боргу немає, від'ємне значення можна заявити як бюджетне відшкодування (для цього подається відповідна заява) або ж у рахунок майбутніх розрахунків із бюджетом. При цьому, зверніть увагу, і сума податкового боргу, і сума бюджетного відшкодування обмежена результуючим показником формули з пп. 200-1.3 ПКУ.
Поряд зі звичним бюджетним відшкодуванням платники ПДВ, які підпадають під вимоги п. 200.19 ПКУ, мають право отримати автоматичне бюджетне відшкодування. Від'ємне значення ПДВ та суми бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх розрахунків із бюджетом, що матимуть місце до 01.02.2015 р., може бути спрямовано або на збільшення податкового кредиту наступних періодів, або на відшкодування згідно зі ст. 200 ПКУ в редакції, чинній станом на 31.01.2015 р. (пп. «б» п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Якщо вибір буде за включенням від'ємного значення до складу ПК майбутніх періодів, сума такого від'ємного значення візьме участь у формулі з п. 200-1.3 ПКУ у бік збільшення (пп. «а» п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Платники ПДВ
З 1 січня 2015 р. обов'язковій реєстрації платниками ПДВ підлягають особи, у яких загальний обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців перевищив 1 млн грн без ПДВ (замість 300 тис. грн, як було раніше, п. 181.1 ПКУ). Ця зміна, як і раніше, не поширюється на «єдиноподатників». Зміна цієї вартісної межі прямо визначає і граничний рівень операцій для добровільного позбавлення статусу платника ПДВ (пп. «а» п. 184.1 ПКУ). Реєстрація платником ПДВ (тобто внесення відомостей до реєстру платників ПДВ) відбуватиметься протягом не 5 робочих днів, як раніше, а протягом 3-х.
Помилки та коригування в ПН
Тривалий час була проблема з коригуваннями на підставі випадків, не передбачених нормами п. 192.1 ПКУ. Адже ситуацій, коли потрібно виправити ПН через не пов'язані з поверненням товару чи передоплати ситуації, в житті кожного підприємства достатньо. Завдяки внесеним до п. 192.1 ПКУ змінам з 01.01.2015 р. розрахунок коригування дозволено складати й у випадках виправлення помилок, допущених під час складання ПН, у т. ч. не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Крім того, всі РК складають та реєструють в ЄРПН у тому самому порядку, що і ПН.
Не слід забувати, що з 01.01.2015 р. змінено порядок реєстрації РК, у разі коли база оподаткування зменшується. Тоді постачальник (продавець) складатиме у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого зробить відповідну помітку «X», та надсилатиме його отримувачу (покупцю). Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування має здійснюватися у порядку, визначеному законодавством. На сьогодні окремого затвердженого порядку чи алгоритму накладення підписів немає.
Зверніть увагу: норми п. 22 Порядку №957 зобов'язують продавця (постачальника) реєструвати РК і до тих ПН, що виписані до 01.01.2015 р. і які за обсягом поставки під реєстрацію не підпадали (п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). РК підлягатиме реєстрації тільки після реєстрації ПН, до якої виписано такий РК. Проектом постанови Кабміну1 про внесення змін до Порядку №12462 на це відводиться лише одна доба з моменту здійснення госпоперації: постачальник (продавець) повинен протягом доби зареєструвати в Реєстрі таку податкову накладну (незалежно від дати її складання з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) та розрахунок коригування до неї (зміни до п. 4 Порядку №1246). На нашу думку, перевірити дотримання цього строку можна тільки під час безпосередньої документальної перевірки. Адже без неї податківці реально не володіють інформацією, коли було здійснено госпоперацію, що її супроводжує РК.
1 http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2014-rik/63364.html.
База оподаткування ПДВ
Докладно про зміни в базі оподаткування ПДВ ми говорили в «ДК» №01-02/2015. Наголошуємо, що з 01.01.2015 р. для самостійно виготовлених товарів та послуг також діє мінімальне обмеження для оподаткування ПДВ — їх собівартість.
Зверніть увагу: у разі здійснення безоплатних роздач виникає необхідність донарахування ПДВ у сумі, не меншій за ціну придбання.
Розподіл вхідного ПДВ
Оновлена редакція п. 199.1 ПКУ з 01.07.2015 р. тепер вимагатиме у разі здійснення одночасно і оподатковуваних, і неоподатковуваних операцій не розподіляти вхідний ПДВ, а включати весь вхідний ПДВ до складу ПК з ПДВ, а вже потім при використанні товарів, послуг чи необоротних активів в неоподатковуваних операціях нараховувати собі ПЗ (із відповідним складенням ПН, їх реєстрацією в ЄРПН) пропорційно до частки використання таких активів у неоподатковуваних операціях. Такий підхід повністю орієнтований на застосування формату електронного адміністрування ПДВ, адже результати пропорційного розподілу та річного перерахунку у формульних розрахунках врахувати складно.
Деякі пільги з ПДВ
До підрозділу 2 р. ХХ ПКУ внесено додатковий п. 15-2, присвячений оподаткуванню операцій із постачання зернових культур. У 2014 році діяв аналогічний за змістом п. 15-1. Отже, завдяки цьому нововведенню тимчасово, на 3 роки (до 31.12.2017 р. включно), від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України:
— зернових культур товарних позицій 1001-1008 відповідно до УКТ ЗЕД;
— технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00, керуючись УКТ ЗЕД.
Операції з вивезення в митному режимі експорту зазначених зернових і технічних культур також підпадають під звільнення від оподаткування ПДВ. Але зверніть увагу: звільнення не поширюється на операції з першого постачання таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури в сільськогосподарських підприємств — виробників. Як і раніше, на період дії п. 15-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ дію п. 197.21 ПКУ на час дії п. 15-2 зупинено.
Звільнення від ПДВ операцій із постачання, у т. ч. операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД, подовжили на 2 роки (до 1 січня 2017 року, додатково див. п. 23 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор