Закон №771 вніс істотні зміни щодо соціального страхування і захисту фізосіб. Це і суто адміністративні зміни — щодо функцій, які виконувалися окремими фондами державного соцстрахування, і зміни, спрямовані на скорочення видатків бюджету щодо фінансування соціальних гарантій населенню. Отже, з'ясуймо, які саме зміни було затверджено з 01.01.2015 р.
Адміністративна реформа
Суть цієї реформи полягає в тому, що замість двох фондів соціального страхування тепер створено один — Фонд соціального страхування України (далі — Фонд). Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я тепер визначаються новою редакцією Закону України від 23.09.99 р. №1105-XIV, який отримав нову назву — «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №1105). Тобто Закон України від 23.09.99 р. №1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» викладено в новій редакції. Водночас пунктом 2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77 скасовано Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
1 Закон України від 28.12.2014 р. №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», набрав чинності з 01.01.2015 р.
Страховиком, тобто особою, яка здійснює фінансування соціальних виплат та гарантій застрахованим особам, тепер виступає Фонд, правові засади діяльності якого визначає розділ ІІ Закону №1105. Оскільки його створено шляхом злиття ФНВ та ФСС з ТВП, то відповідні зміни вносяться Законом №1105 до інших законодавчих актів (зокрема, до Закону про охорону праці, КУпАП тощо), де попередні назви зазначених фондів замінюють на нову назву єдиного Фонду.
Джерелами коштів Фонду є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб та інші надходження, зазначені в ст. 11 Закону №1105. Терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Види обов'язкового державного соціального страхування залишилися без змін і відповідають зазначеним у ст. 4 Закону України від 14.01.98 р. №16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Але з'явилося багато нових нюансів щодо отримання страхових виплат, які слід враховувати як роботодавцям, так і застрахованим особам.
Зміни щодо страхових виплат
Зверніть увагу на ч. 4 ст. 19 Закону №1105. Нею встановлено, що застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше 6 місяців, мають право на матеріальне забезпечення в таких розмірах:
1) допомога з тимчасової непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
2) допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Цією нормою фактично відновлено з 01.01.2015 р. право добровільно застрахованих осіб, незалежно від того, скільки місяців до настання страхового випадку вони сплачували страхові внески, на отримання зазначених страхових виплат (хоча б у такому мінімальному розмірі). До 31.12.2014 р. діяла норма, яка наголошувала: особи, які застраховані на добровільних засадах у ФСС з ТВП, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги від цього Фонду лише за умови сплати страхових внесків не менше повних 6 календарних місяців протягом останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку.
Також ця норма запобігає зловживанням, коли працівницю приймають на роботу за короткий час до отримання права на допомогу по вагітності та пологах та встановлюють їй високу заробітну плату з єдиною метою отримати страхові виплати від Фонду з розміру такої зарплати.
Натомість скасовано фінансування Фондом забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їхніх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків). Це стосується і путівок до дитячих таборів та санаторіїв; зокрема, про це до ст. 24 Закону України від 04.09.2008 р. №375-VI «Про оздоровлення та відпочинок дітей» вноситься відповідна норма: «Оздоровлення дітей інших категорій, в тому числі дітей працюючих осіб, здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій (відповідно до колективних договорів і угод), професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел».
Залишилася лише оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм (п. 4 ч. 1 ст. 20, ст. 29 Закону №1105). Але порядку фінансування такого лікування (як, власне, і реалізації застрахованими особами права на таке лікування) Фондом ще не затверджено.
Змінився і перелік страхових виплат, що здійснюються Фондом у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. До них з 01.01.2015 р. належать лише (ч. 7 ст. 36 Закону №1105):
— щомісячна страхова виплата втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
— одноразова допомога потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
— страхова виплата дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
— страхові витрати на медичну та соціальну допомогу.
Як бачимо, в цьому переліку немає лікарняних, але це не означає, що в цьому разі лікарняні не виплачуватимуться. Згідно з ч. 3 ст. 42 Закону №1105, якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування. Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується в розмірі 100% середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності, як і раніше, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів роботодавця.
А от щодо тимчасової втрати працездатності, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, то розмір виплати лікарняних змінився. За ст. 24 Закону №1105, з 01.01.2015 р. допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;
2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3 до 5 років;
3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;
4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років;
5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».
При цьому виникає запитання, а як оплачувати тимчасову втрату працездатності в разі, якщо листок непрацездатності відкрито у 2014 р., а закрито у 2015 р.?
Звісно, остаточно на це запитання відповість Фонд, а думка автора така: право на отримання лікарняних у працівника наступає датою страхового випадку. Оскільки така тимчасова непрацездатність почалася в 2014 р., то й оплачуватися період такої непрацездатності має цілком за законодавством, яке діяло до 01.01.2015 р.
Однак оскільки розрахунок та нарахування таких лікарняних загальною сумою відбувається у 2015 році, то є ризик, що Фонд не погодиться з точкою зору автора і наполягатиме на іншому порядку оплати такого лікарняного (або за двома розмірами середньої зарплати одночасно, або за правилами, які діють у 2015 році).
Сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду (тобто 20706 грн з січня до листопада 2015 р. і 23426 грн у грудні 2015 р.).
Розмір допомоги по вагітності та пологах, на щастя, залишився без змін (100 відсотків середньої зарплати) і не залежатиме від страхового стажу. При цьому сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ та не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ст. 26 Закону №1105).
Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 28 Закону №1105).1
1 На час написання статті цей розмір новоствореним Фондом ще не був визначений.
А у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на день настання права на страхову виплату (тобто 121800 грн з січня до листопада 2015 р. і 137800 грн у грудні 2015 р.), та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на день настання права на страхову виплату (тобто у січні — листопаді 2015 р. — 24360 грн, а у грудні 2015 р. — 26360 грн). І в цьому разі поховання загиблого має здійснюватися за рахунок Фонду (ч. 6 — 7 ст. 42 Закону №1105).
Як свідчить новий Закон, загалом порядок надання страхових виплат застрахованим особам не змінився — ані в порядку фінансування, ані в документах, що підтверджують право на отримання виплат, ані в строках їх розгляду. Проте новий Закон №1105 спричинив необхідність затвердження нових інструкцій та постанов Фонду, які докладно роз'яснять, як саме фінансуватиметься та чи інша виплата. Тож пунктом 12 р. VІІ Закону №1105 Кабміну доручено підготувати протягом 6 місяців нормативні документи, необхідні для дії цього Закону. А до їх затвердження діятимуть старі нормативні документи (п. 9 р. VІІ Закону №1105). Крім того, через півроку Кабмін має винести на розгляд проект закону України про запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. Отже, у другій половині 2015 р. нас очікує ще одна соціальна реформа, цього разу медична, про що ми обов'язково поговоримо у належний час.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»