Розглянемо випадок звільнення директора ТОВ, який водночас є одним із його засновників (учасників), із судової практики. Директор у цьому випадку вважав, що його звільнили неправильно. Що при цьому було порушено і що вирішив Верховний Суд, дізнаємося далі.
* Постанова КГС ВС від 04.07.2023 у справі №910/1748/22.
Зміст справи
Станом на вересень 2021 року учасниками ТОВ були: АТ з часткою 60% статутного капіталу, фізособа (ФО 2) з часткою 15% статутного капіталу та фізособа (ФО 1) з часткою 25% статутного капіталу. Крім того, ФО 1 також був директором цього ТОВ.
Аж раптом 22.09.2021 відбулися загальні збори ТОВ, до порядку денного яких було включено питання про припинення повноважень директора товариства ФО 1 та про призначення тимчасово виконувачем обов’язків директора товариства ФО 2. У зборах узяли участь АТ і ФО 2 (разом 75% голосів усіх учасників товариства, що виглядало достатнім для прийняття рішення про зміну керівника ТОВ).
Крім того, 27.09.2021 відбулися ще одні загальні збори ТОВ, на яких прийнято рішення припинити повноваження з представництва ФО 1 інтересів ТОВ, зазначені в ЄДР. Тобто щодо ФО 1 не лише прийняли кадрове рішення, а й усунули його від керування та укладання угод в інтересах ТОВ узагалі.
У коментованій нами справі постало питання щодо обов’язковості присутності керівника товариства, за умови що він є засновником (учасником), на таких загальних зборах.
Тобто чи слід вважати обов’язковою присутність керівника (який одночасно є учасником) на загальних зборах ТОВ щодо його звільнення з посади директора?
ФО 1 звернувся до суду та пояснив, що його права були порушені, бо він:
1) дізнався про проведення 22.09.2021 та 27.09.2021 загальних зборів учасників товариства та припинення його повноважень як директора лише 11.10.2021 з одержанням повідомлення від тимчасово виконувача обов’язків директора товариства ФО 2;
2) як учасник товариства, частка якого у статутному капіталі становить 25%, не був належно та своєчасно повідомлений про скликання загальних зборів учасників, не був обізнаний із запланованим порядком денним зборів та не мав змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
І тут цікаве: АТ і ФО 2 не заперечують, що вони не повідомляли учасника (ФО 1) за 30 днів про скликання загальних зборів на 22.09.2021 та на 27.09.2021. Проте вважають, що кількості їхніх голосів достатньо для прийняття рішення, а отже, обидва рішення були прийняті з дотриманням процедури. Хто має рацію?
Чи порушено права учасника, якщо його голоси не обов’язкові?
Суд першої інстанції зазначив1, що навіть у разі визнання недійсними таких рішень учасники ТОВ, які сукупно мають 75% голосів, не позбавлені можливості повторно прийняти тотожні рішення з дотриманням вимог законодавства. І суд доходить висновку: ФО 1 не доведено, що відновлення його порушених прав може бути здійснено виключно шляхом скасування спірних рішень загальних зборів. Отже, суд першої інстанції став на бік ТОВ.
Позиція суду першої інстанції
Скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ матиме наслідком нівелювання повноважень ОСОБА_2, який здійснює керівництво відповідачем уже майже рік, в той час як учасники товариства навряд чи погодяться з поновленням повноважень ОСОБА_1 як директора та продовження ним здійснення таких повноважень на майбутнє з огляду на встановлені судом допущені ним порушення фідуціарних обов’язків.
Сам ОСОБА_1 погодив делегування повноважень керівника ОСОБА_2, а отже, з січня 2022 року особа ОСОБА_2 є схваленим усіма учасниками ТОВ.
Отже, у разі скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ з формальної підстави — неповідомлення про проведення загальних зборів, в той час як позивач погодив прийняті рішення в подальшому, матиме наслідком порушення інтересів відповідача, які полягають у наявності діючого виконавчого органу, визначеного учасниками товариства, оскільки повноваження особи, яка порушила свої фідуціарні обов’язки, будуть поновлені як керівника відповідача, що, безумовно, не відповідатиме інтересам як самого Товариства, так і його учасників.
Таким чином, визнання судом недійсними оспорюваних рішень загальних зборів з формальної підстави (в той час як наявність порушених корпоративних прав ОСОБА_1 як учасника відповідача спростовується його погодженням із прийнятими на загальних зборах рішеннями), безумовно, не відповідатиме інтересам інших учасників товариства та самого відповідача та порушуватиме баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду в господарську діяльність товариства, тому суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22
Апеляційна інстанція не погодилася2 з такими висновками з огляду на такі мотиви:
1) учасники ТОВ, які сукупно володіють 75% статутного капіталу, не повідомили директора у письмовій формі із зазначенням порядку денного на вимогу ст. 31 Закону про ТОВ/ТДВ;
Важливо!
Правила ст. 31, 32 Закону про ТОВ/ТДВ передбачають: загальні збори скликаються, зокрема, на вимогу виконавчого органу чи одного з учасників, який володіє більш ніж 10% статутного капіталу. При цьому така вимога подається виконавчому органу товариства (або іншому органу за Статутом) у письмовій формі із зазначенням порядку денного, а в разі скликання з ініціативи учасника(ів) — вона також має містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належить такому(им) учаснику(ам).
Якщо протягом 10 днів (або у строк за Статутом) з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення, вони можуть скликати загальні збори самостійно. І тоді обов’язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів покладаються на учасників, які ініціювали ці збори (ч. 9 ст. 31 Закону про ТОВ/ТДВ).
2) учасники товариства не дотримали порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені ст. 32 Закону про ТОВ/ТДВ та пункту 8.8 Статуту товариства;
3) припинення повноважень директора можливе лише за рішенням загальних зборів. При цьому норми ст. 99 ЦКУ та ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ не звільняють учасників товариства від дотримання порядку скликання загальних зборів та належного повідомлення всіх учасників товариства про їх проведення.
1 Рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22.
2 Постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №910/1748/22.
Тобто апеляційний суд став на бік директора. І тому справа далі опинилась у Верховному Суді. І хто ж виграв справу?
Що сказав ВС
Верховний Суд наголосив, що:
1) зміст положень ч. 3 ст. 99 ЦКУ надає право загальним зборам припинити на свій розсуд повноваження директора у будь-який час з будь-яких підстав;
2) проте, за змістом ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ, повноваження директора товариства можуть бути припинені лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов’язків;
3) вирішення питання про припинення повноважень директора товариства належить до виключної компетенції загальних зборів товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30, ч. ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ). Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати зазначене питання;
4) право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства у формі взяття участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства (п. 1 ч. 1 ст. 5, ч. 1, 2 ст. 29 Закону про ТОВ/ТДВ).
Порядок скликання загальних зборів
1. Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
2. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
3. Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
4. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
5. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проєкт запропонованих змін.
6. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
— порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
— позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
— порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Проте не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юрособи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Щодо коментованої справи ВС вирішив, що такі порушення мали місце і рішення загальних зборів мають бути визнані недійсними.
Стала позиція Верховного Суду
Права учасника (акціонера, члена) юрособи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг узяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Загалом, судова практика виходить із того, що:
1) участь учасника ТОВ у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного;
2) голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій щодо порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на остаточне рішення;
3) уможливлюється ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, переконавши іншого (інших) учасника(ів) у правоті своєї позиції, може змінити хід голосування.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що у коментованій нами справі ТОВ порушило порядок скликання загальних зборів , коли не повідомило директора-учасника про дату і час їх проведення, а також про порядок денний зборів. І скасував звільнення такого директора та призначення виконувача його обов’язків.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV.
- Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 №2275‑VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».