Випробування під час прийняття на роботу — це період, що встановлюється для перевірки відповідності працівника займаній посаді і виконуваній роботі. Протягом цього строку для новоприйнятого працівника за взаємною згодою (!) встановлюється додаткова, спрощена, підстава для звільнення, в разі якщо роботодавець з’ясує, що працівник роботі не відповідає.
Як це було до війни (і буде після)
Під час укладення трудового договору може бути обумовлено угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається (стаття 26 КЗпП). Умова про випробування має бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Строк випробування, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням із відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців.
Строк випробування для робітників не може перевищувати одного місяця.
Проте до цього строку не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (стаття 27 КЗпП).
Отже, якщо під час випробування працівник, наприклад, захворів чи був відсутній на роботі з інших (поважних чи ні) причин, цей період тимчасової відсутності до проходження випробування не зараховується!
Підприємство не зобов’язане, а лише має право встановити випробування при прийнятті на роботу. Тому, навіть якщо працівників приймають на однакові посади, для одних може встановлюватися випробування, а для інших — ні. Якщо роботодавець згоден прийняти працівника без випробування, — це його право.
Кого і коли приймають без випробування
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:
— осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
— молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
— молодих спеціалістів після закінчення вищих закладів освіти;
— осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
— осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
— осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок;
— одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
— осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
— осіб на тимчасові та сезонні роботи;
— внутрішньо переміщених осіб.
Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу до іншої місцевості та при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Що змінилося під час війни?
Норми законодавства про працю в умовах воєнного стану діють з огляду на вимоги Закону №2136 (зі змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 2 статті 2 зазначеного Закону, при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
У період дії воєнного стану можна встановлювати випробний термін для всіх працівників, у тому числі осіб з інвалідністю, неповнолітніх, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.
Внутрішньо переміщені особи
Перші зміни виникли після початку воєнних дій на території України, тобто задовго до лютого 2022 року і запровадження воєнного стану.
Так, Закон №1367 заборонив установлювати випробний термін для внутрішньо переміщених осіб. Правовий статус таких осіб регулюється Законом про ВПО. Факт внутрішнього переміщення, згідно зі згаданим Законом (ст. 4), підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Порядок оформлення і видачі довідки затверджено Постановою №509.
Внутрішньо переміщена особа
Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
КЗпП не встановлює обов’язковості подання такого документа під час влаштування особи на роботу. Проте, на нашу думку, саме подання такої довідки раніше підтверджувало неможливість установити особі випробування під час прийняття на роботу.
Але і роботодавцям, і внутрішньо переміщеним особам варто пам’ятати, що із запровадженням воєнного стану ситуація змінилася. Про це повідомляє Держпраці у відповідь на запитання ВПО.
Статус ВПО не звільняє від випробування
...Норми законодавства про працю в умовах воєнного стану діють з урахуванням вимог Закону [№2136]. Відповідно до пункту 2 статті 2 зазначеного Закону, при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Роз’яснення Східного міжрегіонального управління Держпраці від 08.08.2022
А що буде після війни?
Жодних перехідних норм щодо випробувань у Законі №2136 не встановлено. Отже, після закінчення дії воєнного стану норми КЗпП відновлюють свою звичайну дію.
Чи буде в Україні статус ВПО після закінчення війни і чи матимуть вони пільгу щодо випробувань, покаже час.
А тепер розгляньмо деякі інші категорії працівників, яким після війни знову не можна буде встановлювати випробування.
Прийняття за конкурсом
Після війни знову буде заборонено встановлювати випробування у разі прийняття на роботу за конкурсом.
Проте найчастіше конкурсний відбір застосовується саме на державній службі. І тут КЗпП суперечить Закону про держслужбу.
Закон про держслужбу в ст. 31 передбачає застосування конкурсу при призначенні на посаду й у ст. 35 встановлює можливість запровадження випробування строком від 1 до 6 місяців прийнятим на службу.
То можна буде встановлювати випробування чи ні?
Згідно зі ст. 5 цього самого Закону дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Тож для держслужбовців заборона встановлювати випробування не діятиме.
Жінки пільгових категорій
Звернімо увагу також на те, що після війни випробування не встановлюватимуть для вагітних жінок і одиноких матерів із дитиною до 14 р. чи дитиною з інвалідністю (до 18 р.). Законом не встановлено обов’язку інформувати про наявність цієї пільги до прийняття на роботу (що, в принципі, зроблено задля запобігання дискримінації), проте, якщо працівниця бажає скористатися пільгою, вона має довести своє право на неї. Якщо ж працівниця не повідомить про цей факт і добровільно погодиться на випробування та укладе трудовий договір із такою умовою, принаймні говорити про умисне порушення роботодавцем КЗпП не можна.
Строковий трудовий договір
Звернімо увагу на заборону встановлювати випробування для осіб, з якими укладається строковий договір строком до 12 місяців.
Знову ж таки, завдяки Закону №2136, з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися до іншої місцевості, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника (ст. 2 Закону).
Тобто під час війни кількість строкових договорів буде більша, ніж зазвичай (хоча дозвіл без обмежень укладати такі договори стосується саме нових працівників, а не переведення на них тих, які вже працювали з роботодавцем).
Після закінчення війни укладені під час воєнного стану строкові договори не анулюються, а діятимуть до кінця. Проте укладати нові строкові договори можна буде вже не з усіма працівниками!
Принагідно нагадаємо, що загалом згідно зі ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір можна укладати лише тоді, коли не можна укласти безстроковий (наприклад, якщо є робота, обмежена певним строком, або заміщається відсутній певний період працівник).
Якщо під час війни працівникам, яких беруть на роботу за строковим договором, встановити випробування можна, то після війни — ні.
Тож після війни підприємство знову не зможе встановити випробного терміну для працівника, якого приймає, приміром, на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами іншої працівниці.
Права та гарантії працівника під час випробування
Усупереч думці, що іноді трапляється, на працівника в період випробування повною мірою поширюється законодавство про працю: право на оплату праці, соціальне страхування, вихідні дні, відпустки.
Тож працівника, якому буде встановлено випробний термін, оформлюють на роботу на загальних засадах, про його прийняття подають повідомлення до ДПС. Крім того, як і зазначалося, випробування обумовлюється в наказі про прийняття на роботу, з яким працівник має бути ознайомлений і згоден. Для цього, як правило, умову про випробування прописують ще й у заяві про прийняття на роботу. Зразки формулювання таких документів наведено нижче.
Зразки формулювання документів
Зразок 1
Заява про прийняття на роботу з випробним терміном
Прошу прийняти мене на роботу на посаду інженера інженерно-технічного відділу з 15 червня 2023 року з випробним терміном 3 місяці.
Зразок 2
Наказ про прийняття на роботу з випробним терміном
Іваненка С. С. прийняти на роботу на посаду інженера інженерно-технічного відділу з 15 червня 2023 року з посадовим окладом 15000 грн на місяць, встановивши випробний термін 3 місяці.
| Директор | |
| З наказом ознайомлений: | С. С. Іваненко |
Зразок 3
Повідомлення про звільнення
Повідомляємо Вас, що у зв’язку з виявленою протягом строку випробування невідповідністю виконуваній роботі, на яку Вас прийнято, Ви будете звільнені 11 серпня 2023 р. за п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Зразок 4
Наказ про звільнення за результатами випробування
У зв’язку з виявленою протягом строку випробування, обумовленого при прийнятті на роботу наказом від 15 червня 2023 р. №43-к, невідповідністю Іваненка Сергія Сергійовича, інженера інженерно-технічного відділу, виконуваній роботі (доповідна записка начальника інженерно-технічного відділу Петренка С. П. від 5 серпня 2023 р.)
НАКАЗУЮ
Іваненка Сергія Сергійовича, інженера інженерно-технічного відділу, звільнити з займаної посади 11 серпня 2023 року за пунктом 11 частини першої ст. 40 КЗпП — встановлення невідповідності його виконуваній роботі протягом строку випробування.
Зразок 5
Формулювання запису до трудової книжки (робиться на вимогу працівника)
Звільнений у зв’язку зі встановленою невідповідністю виконуваній роботі протягом строку випробування, п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Як порахувати строк випробування
Як ми зазначили вище, до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини. Це працює і під час війни, і працюватиме після неї.
Таке формулювання спрощує застосування випробування для роботодавця, він не має складати нових наказів і подовжувати строки роботи працівника з метою проходження ним випробування.
Проте, на наш погляд, воно є надто неконкретним. Наприклад, постає запитання: чи період міжзмінного відпочинку та вихідні дні враховуються до цього строку? Якщо, наприклад, робітник працює через день і дні, коли він не на зміні, слід вилучати зі строку випробування, то чи можна вважати, що термін випробування продовжується вдвічі? На нашу думку — ні, але докладних роз’яснень чи судової практики з цього питання наразі немає.
Загалом мінімального строку випробування немає, хоча на практиці він, як правило, становить 1 місяць.
Максимальний строк випробування не змінився (навіть під час війни). Він становить:
— для робітників — 1 місяць;
— для решти працівників — 3 місяці;
— в окремих випадках за погодженням із профкомом — 6 місяців.
Результат випробування
Закон, як і раніше, передбачає два результати випробування: задовільний (коли працівник пройшов випробування і продовжує працювати) і незадовільний (коли він не пройшов випробування і підлягає звільненню). У першому варіанті працівник просто продовжує працювати. Жодних спеціальних рішень чи якихось інших документів для завершення випробування не потрібно.
У другому випадку працівник підлягає звільненню, яке може бути проведене лише в суворій відповідності до визначеної законом процедури.
Звільнення за результатами випробування
З 12 червня 2016 року Законом №1367 частину 1 ст. 40 КЗпП було доповнено відповідним пунктом 11, і тепер звільнення за результатами випробування — це абсолютно точно звільнення у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця.
І порівняно з теперішніми умовами після війни ситуація кардинально зміниться.
Зверніть увагу!
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ст. 5 Закону №2136).
Позаяк це звільнення з ініціативи роботодавця, то після війни звільнення за результатами випробування буде заборонене під час хвороби працівника або перебування його у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП). Тож, якщо в день звільнення працівник піде на лікарняний, він матиме формальну підставу для поновлення на роботі.
І ще: про звільнення за результатами випробування працівника письмово повідомляють за три дні (ч. 2 ст. 28 КЗпП). Ця норма діє і під час воєнного стану, про що роботодавці часто забувають і що дозволяє працівникові досить активно протистояти звільненню.
Щоб уникнути проблем, на час війни радимо скористатися нормами ч. 2 ст. 7 Закону №2136, яка дає право на альтернативні способи комунікації між працівниками та роботодавцем.
У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Не слід забувати, що при звільненні за результатами випробування треба провести з працівником повний розрахунок та видати йому трудову книжку в день звільнення. Повний розрахунок передбачає, зокрема, і виплату компенсації за невикористану відпустку — адже період роботи на випробному терміні входить до стажу, який дає право на відпустку.
Статтями 4 та 5 Закону №2136 встановлено особливості звільнення працівників у період дії воєнного стану. Водночас цими статтями не передбачено змін щодо розрахунку з працівниками під час звільнення.
Відповідні роз’яснення щодо розрахунків з працівником у разі звільнення Міністерство економіки України надало в листі від 17.05.2022 №4706-06/25215-07 (див. «ДК» №23/2022, коментар «ДК»).
У разі звільнення працівника під час дії воєнного стану всі суми, що належаться йому від роботодавця (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку тощо), мають бути виплачені працівникові за кошти роботодавця з огляду на вимоги, встановлені статтею 116 КЗпП.
Підстава для звільнення
Звільнення за результатами випробування має бути обґрунтованим. Наголошуємо, що таке звільнення можливе лише в разі встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування. Тобто підставою для звільнення не можуть бути порушення трудової дисципліни, запізнення, поява на роботі в нетверезому стані й інші обставини, які є окремою підставою для звільнення і для яких законодавець установлює певну особливу процедуру.
Невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі — це, як правило, відсутність необхідної освіти, підготовки або навичок, невідповідність продуктивності праці необхідним на підприємстві вимогам. Звичайно, що таку невідповідність має бути чимось підтверджено: доповідними записками, рапортами, заявами, даними первинного обліку тощо.
Це звільнення можна провести лише під час випробування, а не після його завершення. Згідно зі ст. 43-1 КЗпП, звільнення за результатами випробування не потребує згоди профкому.
Неможливість звільнення окремих осіб
Якщо особі було встановлено випробування неправомірно, то і звільнення за результатами випробування, на нашу думку, також буде неправомірним, навіть якщо роботодавець пізніше дізнався про наявність відповідного пільгового статусу в особи на момент прийняття на роботу.
Звісно, під час воєнного стану, коли випробування можна призначати при прийнятті на роботу будь-якого працівника, це питання роботодавців не хвилюватиме. А от після закінчення війни воно знову стане актуальним.
І ще: навіть під час війни треба враховувати певні колізії трудового законодавства — є працівники, яких легше взяти на роботу, ніж звільнити.
Один із випадків, коли неможливо буде звільнити особу за результатами випробування, — це коли на неї поширюється ст. 184 КЗпП, що встановлює додаткові гарантії для окремих жінок-матерів.
Віднесенням звільнення за результатами випробування до підстав, передбачених ст. 40 КЗпП, законодавець поширив на таке звільнення заборону, встановлену у ст. 184 КЗпП. Жінки пільгових категорій (вагітні жінки, жінки, що мають дитину віком до 3-х років, одинокі матері та деякі інші) не можуть бути звільнені з ініціативи адміністрації в будь-яких випадках.
Тому, навіть якщо підприємство, приймаючи на роботу особу, не знало, приміром, що вона є вагітною або одинокою матір’ю, а при звільненні виявилося, що вона належить до цих категорій, звільняти таку особу — протизаконно.
Чи мають жінки пільги щодо звільнення під час війни? Так, їхні права зі збереження робочого місця є значно більшими, ніж в інших працівників.
Випробування і призупинення трудового договору
Наразі призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що унеможливлює для обох сторін трудових відносин виконання обов’язків, передбачених трудовим договором.
Тобто призупинення можливе у разі, якщо роботодавець не може організувати процес роботи і забезпечити працівника роботою, а працівник не може виконувати трудові обов’язки у зв’язку зі збройною агресією проти України (бойові дії у населеному пункті, тимчасова окупація, близькість до зони бойових дій, руйнування виробничих приміщень чи обладнання тощо з одночасною відсутністю працівника (виїхав, залишився на ТОТ, не виїхав із зони бойових дій тощо) або неможливістю виконувати роботу. Ініціатором призупинення може бути як роботодавець, так і працівник.
Але одне лишень бажання однієї зі сторін трудового договору (працівника або роботодавця) за відсутності об’єктивних обставин не може бути підставою для призупинення дії трудового договору.
Таке призупинення оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому обов’язково зазначається інформація, зокрема:
— про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки, та спосіб обміну інформацією;
— строк призупинення дії трудового договору;
— кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності);
— реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП і повідомили про це відповідний контролюючий орган та мають позначку в паспорті) відповідних працівників;
— умови відновлення дії трудового договору.
З наказом про призупинення дії трудового договору працівник, якого стосується цей наказ, має бути ознайомлений у будь-який обраний за згодою між роботодавцем та працівником спосіб комунікації.
Як таке призупинення впливає на встановлене працівникові випробування при прийнятті на роботу? Офіційних роз’яснень з цього питання не оприлюднено. А на думку автора, на час призупинення термін випробування подовжується, адже працівник у цей період фактично не працював.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322‑VIII.
- Закон №1367 — Закон України від 17.05.2016 №1367-VIII «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу».
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Закон про ВПО — Закон України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
- Закон про держслужбу — Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
- Порядок №509 — Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 №509.