Нагадаємо, що торік прийнято два ключові закони, які встановлюють порядок роботи державних та приватних виконавців на період дії воєнного стану: закони №2129 та №2455.
Цими законами доповнено п. 10.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про виконавче провадження та передбачено, зокрема, таке:
1) до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є рф або такі особи — громадяни рф; юрособи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф, та юрособи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, кінцевими бенефіціарними власниками яких є рф, громадянин рф або юрособа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства рф (крім громадян рф, які на законних підставах проживають на території України);
2) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
— фізособи можуть розпоряджатися без обмежень (баз арешту!) коштами зі своїх рахунків, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
— юрособи — боржники можуть зі своїх арештованих рахунків виплачувати зарплату в розмірі не більше ніж 32 500 грн (5 МЗП) на місяць на одного працівника, а також сплачувати податки, збори та ЄСВ;
— припиняється звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни рф);
— визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану (строки пред’явлення виконавчих документів до виконання, строки прийняття рішень та вчинення виконавчих дій тощо). Це не поширюється на рішення, стягувачами за якими є держава, органи ПФУ, інші державні цільові фонди, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення;
— забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів.
При цьому за рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізособи, ФОПи, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, і надалі перераховують їх без зупинень та обмежень сумами.
Повертається арешт на рахунках фізосіб у банку
І ось маємо новий Закон №3048, який набрав чинності 06.05.2023 і який значно корегує наведені вище обмеження.
Передусім — повертаються арешти на рахунки окремих фізосіб — наразі це стосується насамперед тих фізосіб, які мають виконавчі документи на суму до 100 тис грн.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану. фізособи-боржники можуть вільно розпорядження своїми коштами з арештованого поточного рахунку в максимальній сумі, що не перевищує 13 400 грн (МЗП на 1 січня поточного року) протягом одного календарного місяця, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначено для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом.
Законодавець визначив, що звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
Звісно, тут постає запитання, що розуміти під сумою у 13 400 грн — це сума за виконавчим документом, чи сума, яка дозволена до зняття з рахунку протягом одного місяця? Тут важливо зауважити, що сама сума до стягнення не визначена взагалі. Тобто якщо раніше фізособам було дозволено без обмежень користуватися рахунком, якщо сума за виконавчим документом не перевищує 100 тис. грн, то Законом №3048 така сума за виконавчим документом не обмежена.
Ми цілком погоджуємося з позицією Монобанку щодо цього. Так, фактично повертається арешт коштів на рахунках у банках, і немає значення, яка сума була попередньо визначена виконавчим документом — до 100 тис. грн чи більше. Головне, що фізособі дозволено розпоряджатися коштами з такого рахунку лише в межах 13 400 грн на місяць. Решта коштів стягуватиметься на користь державних, приватних виконавців до погашення боргу. Звісно, це за умови, що коштів на рахунку менше, ніж сума, зазначена у виконавчому документі (постанові державного чи приватного виконавця) до стягнення. Якщо, наприклад, сума боргу становить 10 тис. грн, а на рахунку є 50 тис., то з них утримають цей борг і рахунок розблокують.
Позиція Монобанку
Оскільки закон набрав чинності, ми маємо повернути арешти, які знімали під час дії воєнного стану. Це торкнеться близько 436 тисяч наших клієнтів... новий закон дозволяє клієнтам з арештами користуватися сумою в розмірі двох мінімальних зарплат (13,4 тис. грн) за умови, що клієнт звернеться до виконавця і той, своєю чергою, надішле нам постанову на зняття арешту на суму 13,4 тис. грн по одному з рахунків клієнта.
Телеграм-канал Олега Гороховського
Як бути фізособам, які мають кілька рахунків?
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізособи-боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій у сумі 13 400 грн має бути визначено лише один поточний рахунок фізособи-боржника в одному банку. Це стосується як одного, так і декількох виконавчих проваджень щодо однієї фізособи.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізособа-боржник звертається до державного (органу ВС), приватного виконавця, який наклав арешт, із заявою про визначення поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій:
— заява може бути подана в паперовій формі (нарочним або засобами поштового зв’язку) чи в електронній формі з електронним підписом;
— у заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізособа-боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізособи-боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій та не пізніше наступного робочого дня надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).
Якщо у фізособи-боржника є інші виконавчі провадження, такий державний, приватний виконавець одночасно надає/надсилає відповідну постанову з визначеним рахунком до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких інших виконавчих провадженнях. Тоді поточний рахунок, зазначений у цій постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких інших виконавчих проваджень.
Увага!
Наразі ми бачимо лише взаємодії між державними або приватними виконавцями, якщо фізособа подає заяву про визнання одного рахунку для розпорядження коштами в сумі 13 400 грн. Проте незрозуміло, яким чином це виконуватиме банк, де такий рахунок відкрито, — чи вимагатиме такий банк відповідних повідомлень від усіх державних або приватних виконавців щодо всіх виконавчих проваджень, чи достатньо лише постанови одного виконавця, а решта вважатимуться такими, що автоматично погодили такий рахунок для видаткових операцій? Наразі це питання є відкритим і, найімовірніше, кожен банк керуватиметься власними правилами та вимогами. Варто дочекатися роз’яснень від Мін’юсту. Хоча у п. 10.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про виконавче провадження передбачено, що банк має керуватися постановою державного, приватного виконавця про визначення поточного рахунку фізособи-боржника для здійснення видаткових операцій. Саме з цього рахунку фізособа й може користуватися коштами в сумі 13 400 грн.
Інші умови
Інші умови арештованих рахунків не змінилися.
1. Юрособи можуть виплачувати зарплату в межах 5 МЗП.
З 06.05.2023 не лише юрособи-боржники, а й самозайняті особи (які використовують найману працю фізосіб), на кошти яких накладено арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше ніж 33 500 (5 МЗП) на місяць на одного працівника, а також для сплати податків, зборів та ЄСВ.
2. Стягнення на пенсію та стипендію далі заборонено.
Як і раніше, звернення стягнення на пенсію, стипендію припинено до закінчення або скасування воєнного стану. Це не стосується рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни рф.
Крім того, варто нагадати, що строки, визначені Законом про виконавче провадження (ми про це писали вище), як і доти, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, крім рішень, стягувачами за якими є держава, органи ПФУ, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
З 06.05.2023 встановлено заборону не просто на примусове виконання виконавчих написів нотаріусів, а й на відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.
Крім того, далі продовжено зупинення дії постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Нормативна база
- Закон про виконавче провадження — Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».
- Закон №2129 — Закон України від 15.03.2022 №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
- Закон №2455 — Закон України від 27.07.2022 №2455-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану».
- Закон №3048 — Закон України від 11.04.2023 №3048-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану».