Страхування в сільському господарстві

Що страхують

Так звані об’єкти страхування.

Основні засоби. Будівлі, споруди, сільгосптехніка, незавершене будівництво, різноманітні силові, робочі та інші машини, транспортні засоби.

Запаси. Сировина, матеріали, сільгосппродукція, незавершене сільгоспвиробництво (посіви, урожай).

Сільгосптварини. Велика та мала рогата худоба, птиця, кролі, сім’ї бджіл тощо.

Дерева, плодово-ягідні кущі, виноградники.

Хоча якщо йдеться про страхування в сільському господарстві, то специфічними об’єктами є сільгосптварини, незавершене сільгоспвиробництво (урожай), сільгосппродукція, дерева тощо.

Обов’язкове страхування племінних тварин

Згідно з п. 30 ст. 7 Закону про страхування до обов’язкового виду страхування належить страхування тварин (крім тих, що використовуються для сільськогосподарського виробництва) на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійного лиха та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, установленим КМУ.

Згідно з п. 2 Порядку №590 обов’язковому страхуванню підлягають тварини, перелік яких зазначено у додатку 1 до цього Порядку:

— племінні тварини: велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні (чистопорідні або одержані за затвердженою програмою породного вдосконалення тварин, що мають племінну (генетичну) цінність і можуть використовуватися в селекційному процесі):

— віком від 1 року;

— зоопаркові тварини віком від 1 року;

— циркові тварини віком від 1 року.

Особливості такого страхування встановлені Порядком №590. Увага: Порядок №590 втратить чинність з 1 січня 2024 року відповідно до постанови Кабміну від 02.08.2022 №857.

Обов’язкове страхування щодо зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів

Згідно з п. 41 ст. 7 Закону про страхування, до обов’язкового виду страхування належить страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Але на сьогодні КМУ не затвердив порядку і правил такого страхування. Тож немає можливості застосувати цей вид обов’язкового страхування. Такого самого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №816/1976/16.

Добровільні види страхування

Добровільне страхування здійснюється сільгосптоваровиробником на власний розсуд, якщо є страховик, який здійснює таке страхування.

Відповідно до ст. 6 Закону про страхування добровільне страхування — це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником та страховиком. Загальні умови і порядок добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначають під час укладення договору страхування згідно із законодавством.

До добровільного страхування віднесено страхування від ризиків стихійних явищ, страхування майна, страхування сільгосппродукції тощо.

Наприклад, сільгосптоваровиробник може страхувати посіви та врожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень — на випадок пошкодження, знищення врожаю внаслідок стихійного лиха, крадіжки тощо.

Може страхувати сільгосптварин — на випадок хвороб, нещасних випадків, вимушеного забою, крадіжки тощо.

Держпідтримка страхування сільгосппродукції

Підтримка страхування сільгосппродукції з боку держави встановлена Законом №4391 і виданим на його виконання Порядком №590, а також Наказом №385 та іншими підзаконними документами.

Суть у тому, що сільгосптоваровиробник страхує сільгосппродукцію, а з державного бюджету йому компенсується до 60% вартості страхового платежу.

Але, щоб компенсувати кошти з держбюджету, парламентарії мають закласти їх до держбюджету на відповідний рік. На жаль, на 2023 рік коштів для цієї підтримки не закладено. Тож поточного 2023 року ця система держпідтримки не працює.

Як працює страхова схема

Сільгосптоваровиробник (страхувальник) укладає зі страховиком (страховою компанією) договір страхування (приміром, страхування сільгосптварин на випадок хвороби) і сплачує страховий платіж.

У разі настання страхового випадку (наприклад, застрахована тварина захворіла) страховик виплачує сільгосптоваровиробнику (страхувальникові) страхову виплату (страхове відшкодування). Така виплата повністю або частково компенсує сільгосптоваровиробнику витрати (збитки), понесені внаслідок настання страхового випадку.

Тож з’ясуймо особливості бухгалтерського обліку, оподаткування страхових платежів та страхової виплати.

Бухгалтерський облік

Страхові платежі

Бухоблік страхових платежів залежить від виду майна, яке страхується, і виду страхування (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Бухгалтерський облік страхових платежів

З таблиці 1 випливає, що до первісної вартості ОЗ чи запасів (насіння, добрив тощо) включають страхові платежі за договором страхування ризику доставки таких активів на підприємство під час їх придбання.

Страхові платежі за договором страхування тварин, сільгосппродукції на етапі її вирощування (посівів, урожаю) включають до собівартості сільгосппродукції.

Страхові платежі за договором страхування різноманітного майна сільгосппідприємства (сільгосптехніки, нерухомості тощо) включають до витрат за напрямами використання майна. Наприклад, якщо це сільгосптехніка, що використовується у виробничих процесах вирощування сільгосппродукції, страхові платежі включають до прямих витрат виробничої собівартості сільгосппродукції (рахунок 23) чи до загальновиробничих витрат (рахунок 91), з подальшим розподілом на виробничу собівартість (рахунок 23).

Водночас зобов’язання перед страховиком зі сплати страхових платежів обліковують на субрахунку 655 «За страхуванням майна».

Зазначимо важливий момент. Якщо страхові платежі переказано авансом за кілька звітних періодів, їх спершу відносять на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», а потім списують (розподіляють) до складу витрат звітного періоду протягом періоду страхування.

Страхова виплата (страхове відшкодування).

Страховий випадок настав. Приміром, знищено застраховані посіви. Страхова компанія здійснює страхову виплату на користь страхувальника (сільгосппідприємства).

Облік страхової виплати відображають проведеннями:

— Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» К-т 746 «Інші доходи» — нарахована сума до отримання;

— Д-т 311 К-т 375 — отримана страхова виплата на рахунок сільгосппідприємства.

Приклад Сільгосппідприємство застрахувало посіви озимої пшениці площею 50 га на випадок знищення чи пошкодження внаслідок вимерзання тощо, сплативши страховий платіж 22 800 грн.

Настав страховий випадок — знищення посівів унаслідок вимерзання.

Сільгосппідприємство отримало на власний рахунок суму страхового відшкодування в розмірі 250 000 грн.

Бухоблік показано в таблиці 2.

Таблиця 2

Бухгалтерський облік страхування посівів та отримання страхового відшкодування

Облік отриманої з держбюджету часткової компенсації страхових платежів

Спершу страхувальник (сільгосппідприємство) сплачує страхові платежі, а потім отримує їх часткове відшкодування.

З погляду бухгалтерського обліку отримане відшкодування є цільовим фінансуванням.

Відповідно до п. 17 НП(С)БО 15 отримане цільове фінансування визнають доходом протягом тих періодів, в яких зазнали витрат, пов’язаних із виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування для компенсації витрат, яких зазнало підприємство, визнають дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу (п. 19 НП(С)БО 15).

Отже, якщо підприємство отримало часткове відшкодування з бюджету страхового платежу, який відображено у складі витрат, таке відшкодування відображають проведеннями:

— Д-т 311 К-т 377 — отримано часткове відшкодування;

— Д-т 377 К-т 718 — визнано дохід від отриманого відшкодування.

Якщо відшкодування отримано, але за страховими платежами ще не визнано витрат (наприклад, страхові платежі включено до складу витрат майбутніх періодів), таке відшкодування відображають проведеннями:

— Д-т 311 К-т 69 — отримано часткове відшкодування і включено до складу доходів майбутніх періодів;

— Д-т 69 К-т 718 — визнано дохід від отриманого відшкодування в тому періоді, коли страхові платежі відображено у складі витрат звітного періоду.

Оподаткування операцій страхування

Податок на прибуток

ПКУ не встановлено податкових різниць на суму страхових платежів, на суму страхових виплат, на суму отриманого часткового відшкодування.

Податок на додану вартість

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також пов’язаних із такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів (пп. 196.1.3 ПКУ).

Тож на страхові платежі ПДВ не нараховують.

Але такі платежі слід показати в декларації з ПДВ у рядку 10.4 (придбання, виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість).

У додатку Д1 такі операції не відображають.

Страхове відшкодування, часткове відшкодування страхових платежів не оподатковують ПДВ, адже постачання товарів чи послуг не є операцією.

Єдиний податок групи 3 для юросіб.

Доходом платника єдиного податку для юрособи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (пп. 2 п. 292.1 ПКУ).

Отримане страхове відшкодування відповідає цьому визначенню. Тож, на наш погляд, його включають до складу доходу, який оподатковується ЄП. Так само консультують і податківці в ЗІР.

Консультують податківці

Чи включаються до доходу ЮО — платника ЄП третьої групи суми страхового відшкодування за пошкоджені ОЗ?

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 [ПКУ] доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Згідно зі ст. 9 Закону [про страхування] страхове відшкодування — страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Отже, у випадку отримання юридичною особою — платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.

ЗІР, підкатегорія 108.01.02

Щодо отриманого часткового відшкодування страхових платежів. До складу доходу, який оподатковується ЄП, не включають суми коштів цільового призначення, що надійшли з бюджетів (пп. 4 п. 292.11 ПКУ). Тож отримане відшкодування не включають до складу доходу, оподатковуваного ЄП.

Єдиний податок групи 3 для ФОПів

У пп. 1 п. 292.1 ПКУ прямо зазначено, що страхові виплати і відшкодування не включають до складу доходу ФОПів, який оподатковується ЄП.

Так само не оподатковують єдиним податком кошти часткового відшкодування з держбюджету страхових платежів. Адже про це прямо сказано в пп. 4 п. 292.11 ПКУ, який ми зацитували вище, розглядаючи ЄП для юросіб.

Такі доходи оподатковуються у порядку оподаткування доходів фізосіб.

Причому доходи у вигляді страхових виплат і відшкодувань не включають до оподатковуваного доходу за виконання умов, наведених у пп. 165.1.27 ПКУ.

Наприклад, не оподатковується отримана платником податку — фізособою сума страхового відшкодування, яка виплачується за договором страхування майна, якщо під час страхування майна сума страхового відшкодування не перевищила вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

У пп. 165.1.27 ПКУ наведено також умови для невключення до оподатковуваного доходу платника податку — фізособи страхового відшкодування за договорами страхування життя, здоров’я, цивільної відповідальності, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тут ці види страхування ми не розглядаємо.

Доходи у вигляді цільових коштів із бюджету, на наш погляд, не включають до оподатковуваного доходу згідно з пп. 165.1.1 ПКУ. В цьому підпункті названо компенсації з бюджету, отримані платником податку. На наш погляд, часткове відшкодування з бюджету страхових платежів належить до компенсацій із бюджету.

Щодо страхових платежів, то на оподаткування ЄП групи 3 вони не впливають.

Єдиний податок четвертої групи для юросіб

Сума сплачених страхових платежів, сума отриманого страхового відшкодування, отримане часткове відшкодування страхових платежів не впливають на оподаткування цим податком.

Але сума отриманого страхового відшкодування, часткового відшкодування страхових платежів збільшує дохід сільгосппідприємства, тож впливає на розрахунок сільгоспчастки. Така сільгоспчастка має дорівнювати чи перевищувати 75% (див. пп. 14.1.262, пп. 4 п. 291.4 ПКУ).

Якщо за показниками поточного року сільгоспчастка менша за 75%, то наступного року сільгосппідприємство не зможе перебувати на ЄП групи 4. Тож сільгосппідприємству, яке отримує страхове відшкодування, часткове відшкодування страхових платежів, варто звернути увагу на цей нюанс.

Форма Розрахунку сільгоспчастки затверджена Наказом №772. Загальну суму доходів сільгосппідприємства, включно зі страховим відшкодуванням, відображають у рядку 2 Розрахунку. Причому серед показників, на які з метою здійснення розрахунку зменшують загальний дохід (рядки 3 та з 3.1 до 3.7), немає страхового відшкодування і часткового відшкодування страхових платежів. Отже, отримане страхове відшкодування, часткове відшкодування страхових платежів зменшують розмір сільгоспчастки.

Увага!

Для платників ЄП четвертої групи — фізосіб-фермерів немає вимоги про сільгоспчастку не менше ніж 75% доходів (див. пп. «б» пп. 4 п. 291.4 ПКУ), до того ж страхове відшкодування у них оподатковується (або звільняється від оподаткування) за правилами справляння ПДФО, тож отримання ними страхового відшкодування ніяк не вплине на оподаткування ЄП четвертої групи.

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
• Закон про страхування — Закон України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування».
• Закон №4391 — Закон України від 09.02.2012 №4391-VI «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».
• Методрекомендації №132 — Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 №132.
• Наказ №385 — Наказ Мінагрополітики від 25.11.2021 №385 «Про стандартизований страховий продукт для страхування площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі».
• Наказ №772 — Наказ Мінагрополітики від 26.12.2011 №772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва».
• Порядок №590 — Порядок і правила проведення обов’язкового страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків, затверджений постановою КМУ від 23.04.2003 №590 (втрачає чинність 01.01.2024).
• Порядок №1342 — Порядок надання державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції, затверджений постановою КМУ від 09.12.2021 №1342.