Податки з відсотків за депозитом за кордоном

Бухгалтерський облік депозитних операцій

Короткостроковий депозит, оформлений на строк до одного року, обліковують на субрахунку 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

Згідно з п. 18 НП(С)БО 16, податки відносять до адміністративних витрат. А тому податок, утриманий з відсотків за депозитом, включають до складу адміністративних витрат на рахунку 92.

Відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з оподаткування відсотків за закордонним депозитом показано в таблиці.

Таблиця

Відображення в бухгалтерському обліку оподаткування відсотків за закордонним депозитом

Чи можна зарахувати сплачений податок у рахунок податку на прибуток?

Це питання врегульовано нормами пп. 141.4.9 ПКУ.

У цьому підпункті зазначено таке.

Суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим розділом.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню на зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

— податок на капітал/майно та приріст капіталу;

— поштові податки;

— податки на реалізацію (продаж);

— інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зараховуються сплачені за митним кордоном України суми податку за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Договір про уникнення подвійного оподаткування

Таким договором є Конвенція між Урядом України й Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Конвенції проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резидентові іншої Договірної Держави, оподатковуватимуться в цій іншій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти.

Проте такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів (ч. 2 ст. 11 Конвенції).

Тобто, за загальним правилом, податок з відсотків має сплачувати українське підприємство. Але може і польське, і такий податок не має перевищувати 10%. Точніше, польський банк може утримати податок і в більшій сумі, якщо така більша сума встановлена польським законодавством. А податок у розмірі 10% зможе застосувати, тільки якщо отримає підтвердження від українського підприємства, що воно є фактичним власником роялті.

Отже, нехай польський банк утримав податок в розмірі 10% чи в більшому розмірі. Надалі українське підприємство може зарахувати цей сплачений податок у рахунок сплати податку на прибуток.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (п. 13.5 ПКУ). Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Докладно про особливості отримання та легалізації довідок ми розповіли в статті «Підтвердження статусу нерезидента» в «ДК» №22/2021. Зокрема, зазначили, що не потрібна додаткова легалізація довідки, якщо документ походить із країни, з якою Україна має міжнародні договори про правову допомогу.

Між Україною та Польщею є такий договір, ратифікований постановою ВРУ від 04.02.1994 №3941-XII. Отже, додаткова легалізація довідки не потрібна. Усього лишень треба отримати довідку в місцевому уповноваженому органі (у наведеному випадку — в податковому органі Польщі).

Крім того, таку довідку слід перекласти українською.

Особливості перекладу довідки

У п. 103.5 ПКУ зазначено, що довідка має бути перекладена відповідно до законодавства України.

Податкова в ЗIР зазначила, що вірність перекладу довідки з однієї мови на іншу засвідчує нотаріус, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Але про процедуру перекладу податкова нічого не пише. Це й зрозуміло, адже чинне українське законодавство такої процедури не встановлює і не регламентує. Отже, переклад може здійснити будь-яка обрана резидентом особа, яка знає відповідну мову. Тоді нотаріус має засвідчити лише підпис такої особи та її кваліфікацію (на підставі наданого диплома про знання відповідної мови), а не вірність перекладу.

Вірність самого перекладу нотаріус засвідчує, тільки якщо він сам знає відповідну мову.

Суму податку, яка сплачена польським банком і зараховується на зменшення податку на прибуток, відображають у рядку 16.1 додатка ЗП до декларації з податку на прибуток. Ця сума потрапляє до рядка 16 додатка ЗП і, зрештою, відображається в рядку 16 ЗП декларації з податку на прибуток.

Чи подавати якусь окрему звітність у такій ситуації?

Ні, не подавати.

Причому якщо підприємство не буде з якихось причин займатися процедурою зарахування податку, сплаченого за кордоном, у рахунок податку на прибуток, то суму сплаченого в Польщі податку воно окремо в декларації з податку на прибуток не зазначатиме. Суму податку буде віднесено до адміністративних витрат, які зменшать фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток.