Облік коштів клієнтів надавачів фінпослуг та зобов’язань за випущеними електронними грошима
Рахунок 67 після змін називається «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів».
Раніше на цьому рахунку узагальнювалася інформація про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо).
Тепер на додачу до того, що було, тут обліковуватиметься також інформація про:
— кошти клієнтів надавачів фінансових послуг (крім банків);
— зобов’язання за випущеними електронними грошима.
Рахунок 67 матиме такі субрахунки:
— 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»;
— 672 «Розрахунки за іншими виплатами»;
— 673 «Кошти клієнтів — юридичних осіб надавачів фінансових послуг»;
— 674 «Кошти клієнтів — фізичних осіб надавачів фінансових послуг»;
— 675 «Зобов’язання надавачів фінансових послуг за випущеними електронним грошима».
За кредитом відображатимуть збільшення заборгованості перед засновниками, учасниками і клієнтами. За дебетом — зменшення.
Вилучено рахунок 85 «Інші затрати»
Цей рахунок вилучено з Плану рахунків, з Інструкції №291.
На ньому обліковували витрати на:
— інвестиційну діяльність підприємства;
— фінансову діяльність підприємства;
— інші витрати діяльності;
— суму податків на прибуток.
На наш погляд, це означає, що зазначені витрати можна обліковувати тільки на рахунках класу 9 (докладніше про це далі).
Окрім того згадку про цей рахунок вилучено з кореспонденції рахунків, відображених на рахунку 79, а також з опису класу 8 «Витрати за елементами».
Уточнення щодо обліку витрат на рахунках класу 8
Згідно з розділом І Інструкції №291 підприємство веде облік витрат на рахунках класу 9 «Витрати діяльності». Але водночас воно паралельно може вести облік витрат на рахунках класу 8.
Таким чином, вести облік витрат лише на рахунках класу 8 не можна.
Проте в тексті Інструкції №291 в описі рахунків класу 8, рахунку 79 залишилася інформація про можливість ведення обліку тільки на рахунках класу 8. Фактично така інформація суперечила розділу І Інструкції №291.
Тепер таку суперечність виправили.
Вилучено останній абзац опису рахунку 79, де йшлося про особливості обліку, якщо витрати відображають тільки на рахунках класу 8. Так само вилучено подібну інформацію в описі рахунків 81, 82, 83, 84.
Забрано кореспонденцію рахунків Д-т 79 К-т 80, 81, 82, 83, 84. Отже, рахунки класу 8 не можна закривати на рахунок 79, а тільки на рахунки класу 9.
Вище зазначено, що з Плану рахунків та Інструкції №291 забрано рахунок 85. На наш погляд, це означає, що на рахунках класу 8 можна обліковувати лише витрати операційної діяльності.
Уточнено норми щодо обліку ОЗ
Уточнення поняття ОЗ
Тепер ОЗ — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, виконання робіт тощо.
Згідно зі змінами «виконання робіт» додано до опису поняття ОЗ у п. 4 НП(С)БО 7 і до опису рахунку 10 «Основні засоби» Інструкції №291.
Це уточнювальна норма, яка не змінює порядку обліку ОЗ.
Переоцінка ОЗ із залишковою вартістю нуль гривень
Із пункту 17 НП(С)БО 7 вилучено абзац 2.
Забудьте
Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість.
Вилучений абзац 2 пункту 17 НП(С)БО 7
З цієї зміни можемо виснувати, що в разі переоцінки ОЗ із нульовою залишковою вартістю переоцінку слід робити в загальному порядку, наведеному в абзаці 1 п. 17 НП(С)БО 7.
Тобто потрібно буде збільшувати як первісну вартість, так і суму нарахованого зносу.
Другий висновок — ліквідаційну вартість начебто можна не визначати.
Щоправда, в інших нормах НП(С)БО 7, коли йдеться про ліквідаційну вартість, то не зазначається, що її визначають за бажанням. Навпаки — сказано про визначення ліквідаційної вартості. Тобто визначати ліквідаційну вартість завжди обов’язково.
Перегляд ліквідаційної вартості
Пункт 25 НП(С)БО 7 викладено в новій редакції.
Тепер прямо приписано: у разі зміни очікуваних економічних вигід від використання ОЗ слід переглядати ліквідаційну вартість (разом зі строком корисного використання) на кінець звітного року.
Амортизацію треба нараховувати виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.
Перегляд методу амортизації
Уточнено норму п. 28 НП(С)БО 7.
Метод амортизації переглядають на кінець звітного року у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання.
Раніше не уточнювалося, що перегляд має бути тільки на кінець року. Тож змінювати можна було і серед року.
Тепер можливість перегляду методу амортизації залишається тільки наприкінці звітного року.
Куди можна віднести нараховану амортизацію
Раніше в п. 30 НП(С)БО 7 зазначалося, що суму нарахованої амортизації відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу ОЗ.
Тобто мовою бухгалтерських проведень ця фраза звучала так: Д-т 91, 92, 93, 94 К-т 13.
А як бути з відображенням нарахованої амортизації у собівартості виробленої продукції, створених інших запасів, необоротних активів?
За буквального розуміння п. 30 НП(С)БО 7 цього робити не можна. Хоча на практиці пункт 30 трактували розширено, амортизацію включали до собівартості запасів, необоротних активів.
Нині цю неточність виправлено. Згідно з оновленою нормою п. 30 НП(С)БО 7 суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми зносу основних засобів і витрат підприємства, крім випадків, коли сума нарахованої амортизації включається до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу.
Інвентаризація на території бойових дій, тимчасової окупації
Нормою п. 8 розділу І Положення №879 передбачалося, що підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їхні структурні підрозділи (відокремлене майно) розташовані на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли уможливиться забезпечення безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображено зобов’язання та власний капітал цих підприємств.
З цієї норми випливало: якщо доступу немає, інвентаризацію не проводять. У фінансовій звітності інформація про відповідні активи мала відображатися згідно з даними бухобліку (див. п. 12 Порядку №419).
Подібний порядок інвентаризації викликав невдоволення серед підприємств, які не могли списати майно, про яке ставало відомо, що його знищено, але доступу до нього не було.
Нарешті цю проблему вирішено. До п. 8 розділу І Положення №879 внесено зміни.
Тепер керівники підприємств у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, розташованого на відповідних територіях, можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.
Хоча залишається можливість провести інвентаризацію і тільки після можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб підприємства до активів, документів.
Тобто керівники підприємств мають тепер дві можливості:
1) або провести інвентаризацію вже на момент наявності інформації про знищення тощо майна;
2) або почекати, поки з’явиться можливість доступу до майна, і провести інвентаризацію пізніше.
Важливий момент!
У п. 8 розділу І Положення №879 ідеться про інвентаризацію майна на території АРК, м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції, а також в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану.
Згідно з внесеними змінами райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.
Але чинним законодавством не встановлено універсального порядку визначення районів проведення бойових дій.
Наприклад, для податкових потреб перелік відповідних територій має затвердити КМУ (див. п. 69.14, 69.15, 69.16, 69.22, 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Але на момент написання цієї статті цього переліку досі немає.
З метою надання допомоги внутрішньо переміщеним особам діє Перелік №75. Чи можна цей перелік застосувати для потреб інвентаризації, достеменно невідомо.
На наш погляд, можна. Адже Перелік №75 — це перелік, визначений відповідно до законодавства. І він визначає райони проведення бойових дій. Але остаточну відповідь на це запитання має надати Мінфін як автор Наказу №148.
Інвентаризація кас на підприємстві
Проводиться відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року №148 (див. зміни до п. 6.1 розділу ІІІ Положення №879).
Раніше тут наводилося посилання на скасоване Положення про ведення касових операцій від 15.12.2004 р. №637.
Знову-таки, це уточнювальна зміна.
Нормативна база
- Інструкція №291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. №291.
- Наказ №148 — Наказ Мінфіну від 28.05.2022 р. №148 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».
- Перелік №75 — Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 травня 2022 року, затверджений наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 р. №75.
- План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. №291.
- Положення №879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. №879.
- Порядок №419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.
- НП(С)БО 7 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.