Усі статті по тегу «ЗЕД»

ВС* став на бік ГУ ДПС щодо нарахування ЗЕД-пені за порушення термінів розрахунків нерезидентом під час дії мораторію (ковід) та воєнного стану.

На Порталі Дія працює сервіс єДозвіл. Зокрема, з жовтня він надаватиме можливість отримати висновок щодо продовження граничних строків розрахунків у ЗЕД.

Юрособа-резидент отримала замовлення на будівництво об’єкта у Польщі. Як правильно оформити скерування працівників-будівельників з України для виконання робіт?

ВС* вважає, що під час воєнного стану розрахунки за експортними операціями треба проводити лише у грошовій формі.

Чи є наведені нижче у прикладах операції з іноземними партнерами контрольованими? Для юросіб — суб’єктів ЗЕД і платників податку на прибуток це питання щоразу є важливим.

Найближчим часом наберуть чинності зміни до ПКУ та МКУ, пов’язані з експортом товарів і документальним оформленням таких операцій.

Ситуація: у 2020 році отримано товар, постачальник — Туреччина. У договорі обумовлено, що арбітраж застосовується за законодавством Туреччини. Який строк позовної давності застосовується до такого договору?

ВС наголосив*, що допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав, зокрема за договорами відступлення права вимоги. Це правило можна застосовувати навіть у відносинах із контрагентами-нерезидентами.

Керівник підприємства є заброньованим працівником. Чи можна скерувати його у відрядження за кордон для здійснення партнерських відносин у ЗЕД? Чи достатньо для цього запрошення від партнера-нерезидента та наказу про відрядження?

Компанія мала борги перед нерезидентом за постачання пального в 2021-2022 рр. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення 3-стороннього договору переведення боргу та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?

Юрособи-нерезиденти віднедавна отримали можливість відкривати валютні рахунки в банках України. Але якщо нерезидент вирішить розрахуватися з такого рахунку з резидентом за ЗЕД-контрактом, це загрожує резидентові серйозними неприємностями. На це вказують податківці в ІПК від 06.07.2023 №1735/ІПК/99-00-07-05-02-06 (див. «ДК» №32/2023). Проаналізуймо, наскільки законодавчо обґрунтованою є позиція, викладена в цій ІПК.

Подеколи, переважно здійснюючи ЗЕД-операції, суб’єкти господарювання встановлюють ціну договору в одній валюті, а оплату — в іншій. Тож виникає потреба у відповідних розрахунках та відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку. Розгляньмо пов’язані з цим особливості.

Верховний Суд вважає*, що запізнення на 1 день через зарахування резидентові валютних коштів від нерезидента на рахунок у банку — не проблема. Адже у потрібний (останній) день ці кошти були зараховані на розподільчий рахунок у банку резидента!

Підприємство планує імпорт та експорт товару (робіт, послуг) за бартерним договором. Чи можливі такі операції під час воєнного стану, які юридичні особливості ЗЕД-бартеру, обліку, оподаткування?

Новий Закон №2458 (текст Закону див. «ДК» №35/2022) покликаний поширити спрощене декларування на експортні товари за різними підпозиціями у межах однієї товарної позиції УКТ ЗЕД. Що це означає і як спростить життя бізнесу та митниці, читайте далі.

Чи є обмеження на бартерні операції під час воєнного стану? Чи може проводити бартерні операції у ЗЕД ФОП на ІІІ групі ЄП (2%)? Як визначається вартість товару під час імпорту в разі бартерної операції?

З 05.04.2022 р. підприємство перейшло із загальної системи на ЄП за ставкою 2%. У березні придбало товар у нерезидента і продало іншому нерезидентові за ціною нижче від ціни придбання без завезення в Україну. Чи коригувати фінрезультат? Оплата надійшла в червні. Чи оподатковувати ЄП курсову різницю?