20 червня Президент України підписав два укази, якими скасував понад сотню указів, виданих за 1994 — 2014 рр. Розгляньмо наслідки прийняття Указу Президента від 20.06.2019 р. №418/2019, які стосуються касової дисципліни.
Скасування фінштрафів за порушення касової дисципліни
Це найгарячіша та найбільш обговорювана тема, тому розпочнемо саме з неї.
Так, коментований Указ №418 скасовує всім відомий Указ №4361, який визначає застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.
Так, скасовуються для юросіб всіх форм власності, ФОПів, а також постійних представництв нерезидентів штрафи за такі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ (тобто порушення норм Положення №1482):
— за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
1 Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.
— за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
— за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин, — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;
— за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25% виданих під звіт сум;
— за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;
— за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки.
А для банків скасовується штраф у 50-кратному розмірі н. м. д. г. за кожен випадок невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах.
Ще одна добра новина — вважаємо, що якщо на момент прийняття податківцями рішення про накладання штрафу за Указом №436 за правопорушення, вчинені протягом 1095 днів із дати здійснення правопорушення , то застосовувати такі штрафи до СГ вони не зможуть. Адже фактично нормативно-правового акта, який встановлює розмір штрафу, вже не буде. А отже, податківці у повідомленнях-рішеннях не можуть посилатися на Указ №436 при розрахунку фінансових санкцій за порушення касової дисципліни.
Позиція податківців і ВСУ
Відповідно до роз'яснень податківців (див., зокрема, лист ДФСУ від 11.08.2016 р. №17492/6/99-99-15-02-02-15) та позиції ВСУ, яку він висловив у постанові від 15.11.2018 р. №К/9901/51322/18 у справі №817/712/17, на санкції, передбачені Указом №436/95, не поширюються строки позовної давності, встановлені ст. 250 ГКУ, а поширюються строки, передбачені пунктом 102.1 ПКУ, тобто 1095 днів.
Наприклад, дата приймання повідомлення-рішення про накладання штрафу згідно з Указом №436, приміром за неоприбуткування готівки, що сталося 05.11.2018 р., є 24.06.2019 р. Оскільки Указ №418 є чинним вже з 23.06.2019 р., то накласти штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованої готівки ДФС вже не має права.
Нагадаємо!
Відповідно до абз. 5 п. 58.1 ПКУ, податкове повідомлення-рішення повинне містити, зокрема, посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків.
А грошове зобов'язання — це, зокрема, сума штрафних (фінансових) санкцій, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 14.1.39 ПКУ).
З якої дати Указ №418 є чинним?
Відповідно до п. 2 Указу №418, цей Указ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
У субботу, 22 червня 2019 року, його було опубліковано в «Урядовому кур'єрі» №116/2019. А отже, з 23 червня 2019 року він набрав чинності.
Тож якщо після дати опублікування Указу №418 ви отримаєте повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за Указом №436, то сміливо можете оскаржувати таке рішення відповідно до п. 56.2 ПКУ. Про процедуру оскарження повідомлень-рішень ми писали в статті «Оскарження рішень податкових органів» у «ДК» №12/2012. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Пишіть зауваження (заперечення) на акти перевірок податківців. Як це робити, ми детально писали в статті «Заперечення на акт податкової перевірки» в «ДК» №49/2014.
А тепер не позитивна новина: адмінвідповідальність за порушення касової дисципліни залишається. Нагадаємо, яка саме:
— за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т. ч. за перевищення граничних сум розрахунків готівкою, — від 1700 до 3400 грн. За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, — від 8500 до 17000 грн (ст. 163-15 КУпАП);
— за здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, які реалізують товари за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій (на відповідальних осіб), — від 289 до 1496 грн. За ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за те саме порушення, — від 731 до 2975 грн (ч. 1 ст. 164-4 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП та ст. 234-2 КУпАП, повноваження розглядати справи з метою накладення на посадових осіб підприємств і ФОПів штрафів, які загрожують суб'єктам за порушення касової дисципліни (санкцій за ст. 163-15 КУпАП), надано органам ДФСУ. Виявляти порушення і складати протоколи про адмінпорушення вони можуть під час перевірок.
А от відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи про адмінпорушення за ст. 164-4 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (тобто особи Національної поліції). Справи про такі порушення також розглядають органи Нацполіції (ст. 222 КУпАП).
Зверніть увагу: для ФОПів оприбуткуванням готівки (згідно з п. 11 розділу II Положення №148) є запис в Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат). Таким чином, завдяки скасуванню цього Указу №436 з підприємців знімається найбільш загрозливий штраф у 5-кратному розмірі невідображеної (або несвоєчасно чи не в повній сумі відображеної) у цій Книзі готівки.
Але оскільки ведення такої Книги передбачено ПКУ, то, як і раніше, за порушення порядку ведення Книги (як за порушення ведення податкового обліку) податківці можуть застосувати адмінштраф за ст. 163-1 КУпАП у розмірі від 85 до 170 грн. Розглядають адміністративні справи за такі порушення районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (ст. 221 КУпАП).
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»