Уряд нарешті оприлюднив постанову від 22 квітня 2020 р. №306, якою було затверджено порядок надання допомоги по частковому безробіттю під час карантину. Тож розгляньмо, що потрібно для того, щоб цю допомогу отримати.
Нагадаємо, що ще 22 квітня на своєму засіданні уряд затвердив порядок надання нової допомоги по частковому безробіттю, яка запроваджується у зв'язку з карантином.
До речі, сама допомога по частковому безробіттю — явище не нове. Вона і раніше надавалася згідно зі ст. 47 Закону про зайнятість та за створеним на її виконання Порядком №103.
Проте Закон №540 виклав ст. 47 Закону про зайнятість в новій редакції і додав нову статтю 47-1 (згодом оновлену Законом №553, чинним з 18.04.2020 р.), яка говорить про надання допомоги по частковому безробіттю саме через запровадження в Україні карантину. І не просто карантину, а саме того, який був установлений Постановою №211, — тобто карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. І ось під цю нову статтю і було розроблено новий Порядок №306.
Як надаватиметься допомога
При наданні допомоги по частковому безробіттю на час карантину застосовуватиметься вже знайомий деяким роботодавцям ланцюг:
Центр зайнятості <-> Роботодавець -> Працівники
Тобто допомога надаватиметься територіальним центром зайнятості, розташованим за місцем реєстрації роботодавців як платників ЄСВ.
Надаватиметься допомога за зверненням роботодавця, який має надати центру зайнятості певний перелік документів (про нього нижче).
Центр зайнятості ініціює перерахування на рахунок роботодавців коштів на виплату такої допомоги.
І тільки після цього роботодавець виплачує її працівникам. Тут виконується теж уже знайомий нам принцип від ФСС: спочатку кошти від Фонду безробіття, а потім — виплата працівникам. Навпаки (тобто виплатити допомогу з власних коштів, а потім за рахунок фінансування від Фонду відшкодувати понесені витрати) роботодавець не може!
Увага! Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.
Що вважається страховим випадком і протягом якого періоду надаватиметься допомога
Допомога надаватиметься працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності у роботодавця.
Суму допомоги по частковому безробіттю надаватимуть на строк зупинення (скорочення) діяльності на період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
У якому розмірі надаватиметься допомога
Хоч ця допомога і має на меті компенсувати працівникові втрати у зарплаті, насправді її розмір суворо обмежено.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.
Але розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Тобто не більше 4723 грн на місяць на кожного працівника!
Хто з працівників зможе отримати допомогу
Як передбачено п. 6 Порядку №306, виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом). Отже, допомога виплачуватиметься за основним місцем роботи.
При цьому Порядок №306 не уточнює долю внутрішніх сумісників (тобто тих, хто в одного роботодавця працює і за основним місцем роботи, і за сумісництвом). На нашу думку, внутрішні сумісники теж зможуть претендувати на таку допомогу. Але при цьому до розрахунку буде братися лише скорочення робочого часу за посадою такого працівника, яка визначена як основне його місце роботи. Втім, щодо цього варто дочекатися роз'яснень від Фонду безробіття.
Також п. 3 Порядку №306 говорить, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.
Але згідно п. 20 Порядку №306 допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також у разі освоєння нового виробництва (продукції) відповідно до ст. 113 КЗпП.
Хто з роботодавців зможе оформити отримання допомоги
Тут дива не сталося. Чітких критеріїв у Порядку №306 щодо роботодавців, які можуть подавати документи для отримання фінансування, немає.
Про них відомо лише ось що.
Критерій №1. Це суб'єкти малого та середнього підприємництва. ОКЛИК
Хто належить до таких суб'єктів, визначає ч. 3 ст. 55 ГКУ.
Суб'єктами малого підприємництва є:
- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізособи-підприємці, в яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
- юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб'єктами середнього підприємництва є:
- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізособи-підприємці, в яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
- юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 50 осіб, але не перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, але не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Нагадаємо!
Офіційні курси гривні до іноземних валют, середні за період, регулярно розміщуються Національним банком України на його сайті. Про те, як ці середні показники рахуються, йдеться у листі НБУ від 22.03.2004 р. №13-410/1390.
Зверніть увагу!
Щодо цього критерію у Порядку №306 є важливі зауваження:
У разі коли суб'єкт господарювання належить одночасно до різних категорій суб'єктів підприємництва за різними критеріями, належність до відповідного суб'єкта підприємництва для застосування цього Порядку визначається за річним доходом від провадження будь-якої діяльності за звітний рік.
Показник річного доходу суб'єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для суб'єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб'єкта підприємництва, що подає річну звітність).
Що ми бачимо з цього? Порядок №306 фактично підтверджує дві надії роботодавців, які на нього чекали (і спростовує відмови в наданні допомоги центрами зайнятості, з якими вже багато хто зіткнувся на практиці):
- Оформити допомогу може не лише виробник продукції, а й той, хто провадить інші види діяльності. Тобто код КВЕД тут ні до чого, і обмежень у сфері, в якій працюють роботодавці, не має бути!
- Оформити допомогу зможуть не лише юрособи, а й підприємці.
Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де фіксується такий показник.
Що ми бачимо з цього? А ось це зауваження цікаве, адже підприємці статзвітності (зокрема, Звіту з праці) не подають. Проте, сподіваємося, Фонд безробіття швидко вирішить, чим цю звітність замінити і як підприємцю підтвердити цей показник.
Критерій №2. Які не мають боргу зі сплати ЄСВ за останні 6 місяців перед зверненням по допомогу.
Тут слід врахувати два моменти.
Коли роботодавець звертається по допомогу вперше і надає повний пакет документів, факт відсутності боргу підтверджує видана ДПС довідка про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
Проте виплачуватися допомога може протягом періоду, який може бути більшим, аніж місяць. Що як під час такого щомісячного фінансування в роботодавця виникнуть борги з ЄСВ? Щодо цього Порядок №306 нічого не пише. Тобто, виходить, що поява такого боргу не стане на заваді в отриманні допомоги.
Які документи слід подати Центру зайнятості для оформлення допомоги
Крок перший: заява +
Для звернення до центру зайнятості п. 9 Порядку №306 встановлює обов'язковий пакет документів:
- заява у довільній формі, в якій, зокрема, зазначається інформація про належність роботодавця до суб'єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України та до якої додаються посвідчені роботодавцем копії підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів;
- посвідчену роботодавцем копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
- відомості про працівників (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно із статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення». Бланк таких відомостей є в додатку 2 до Порядку №306;
- видана ДПС довідка про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
Зверніть увагу!
Центрам зайнятості забороняється вимагати інші документи, ніж визначені цим Порядком (п. 11 Порядку №306).
Найцікавішим залишається наказ, який роботодавець має скласти та копію якого надати центру зайнятості.
З тексту Порядку №306 можна побачити, що допомога надаватиметься на працівників, які втратили частину зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності їх роботодавців.
Проте чітко, який саме з варіантів, передбачених КЗпП, дій роботодавця під час карантину підходить для отримання допомоги, у Порядку так і не було зазначено. Висвітлено лише одне питання — оплачуваний простій під часткове безробіття не потрапляє. Відпустки, тим більш, оплачувані, — також ні.
Тому щоб отримати допомогу, все ж таки доведеться оформити наказ про зупинення (скорочення) діяльності на час карантину і скорочення тривалості робочого часу (із визначенням посад працівників, для яких це скорочення встановлюється).
А для того, щоб отримати таку допомогу, скорочені робочі години не повинні оплачуватися роботодавцем. Адже допомога, по суті, має бути компенсацією втрати зарплати, а не додатковою виплатою до неї.
Увага! Такі подані документи, звісно, прийматимуться територіальним центром зайнятості.
Зокрема, у разі подання неповного пакета документів або наявності в окремих документах помилок центр зайнятості у межах 3-х робочих днів повідомляє про це роботодавця. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець має право повторно звернутися до центру зайнятості протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості.
Але рішення про надання або відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймає обласний або Київський міський центр зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання (або повторного подання) роботодавцем документів. Про таке рішення складається відповідний наказ, про що роботодавця повідомляється протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
Цікаво!
У разі коли роботодавцю відмовлено в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину з не залежних від нього причин, він має право повторно звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину в межах строку дії карантину, але не більше 30 календарних днів після його завершення.
Рішення обласних та Київського міського центру зайнятості про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину може бути оскаржене до Державного центру зайнятості або суду.
Державний центр зайнятості має право переглянути рішення, скасувати його частково або повністю та зобов'язати обласний або Київський міський центр зайнятості розглянути питання про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину повторно.
Крок другий: договір
У разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення укладається договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, в якому визначаються права та обов'язки сторін, порядок перерахування роботодавцю коштів Фонду та виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, гарантії зайнятості працівника, якому виплачується допомога по частковому безробіттю на період карантину, відповідальність сторін, строк дії договору та порядок вирішення спорів.
Примірний договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину наведено у додатку 1 до Порядку №306.
Зверніть увагу!
Коли йдеться про гарантію зайнятості працівника, якому виплачується ця допомога, мається на увазі, що роботодавець, який бажає отримувати фінансування, не може такого працівника звільнити протягом періоду, коли він отримував допомогу, і ще 6 місяців після, з таких підстав:
— за скороченням чисельності чи штату, крім випадку повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП),
— за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП),
— за ініціативою самого працівника в разі порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП).
Уточнимо: звільнити працівника на підставі зазначених норм КЗпП можна. Але таке звільнення буде порушенням договору, укладеного роботодавцем із центром зайнятості.
У примірному зразку договору встановлено й обов'язок роботодавця письмово інформувати центр зайнятості про порушення цієї умови.
Якщо цю умову договору порушити, настає відповідальність, передбачена п. 20 Порядку №306: кошти, отримані роботодавцем, повертаються до Фонду безробіття в повному обсязі у розмірі виплаченої звільненій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Якщо звільнення відбудеться з інших підстав, наприклад, за власним бажанням працівника (ч. 1 ст. 38 КЗпП), то роботодавець нічого не порушив й отриману раніше допомогу на такого працівника повертати Фонду не повинен. Зрозуміло, що після звільнення такого працівника вже не буде зазначено у відомостях, які надаються центру зайнятості (і допомоги за період після звільнення він не отримає).
Крок третій: відомості
Документи подані, договір укладено — що далі? Наступний крок — це власне отримання фінансування.
Як говорить п. 15 Порядку №306, перераховуються роботодавцю кошти для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину центром зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 2, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості.
Що ми бачимо з цього? Прямого обов'язку роботодавця подавати відомості про таких працівників щомісяця Порядок №306 не встановлює.
Проте у примірному зразку договору (додаток 1 до Порядку №306) говориться про:
- обов'язок роботодавця подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про працівників, яким призначено допомогу, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом 5 календарних днів;
- право роботодавця додатково надавати центру зайнятості відомості про працівників, не включених до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантин.
Тобто подання відомостей про працівників у первинному пакеті документів — недостатньо. Щоб отримати допомогу, треба буде надавати такі відомості щомісяця.
А якщо раптом подані відомості зміняться — наприклад, працівник, якому призначено допомогу, візьме відпустку, оформить лікарняний або звільниться, — про це обов'язково і швидко слід повідомити центр зайнятості.
Перелік працівників, зазначений у первинному пакеті документів, теж не є граничним. Наприклад, якщо протягом карантину далі скорочення робочого часу буде встановлено для більшої кількості працівників, про це варто повідомити центр зайнятості. Про таку можливість говорить і останній абзац п. 16 Порядку №306.
Крок четвертий: звітування
Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей).
Копія зазначеної відомості (відомості на виплату грошей) із підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Що ми бачимо з цього? Окремого звіту про отримання та використання коштів не буде. Але повідомити про їх використання (по суті, підтвердити первинними документами) буде потрібно!
І ось тут важливий момент щодо підтвердження перерахування допомоги на рахунок працівникам. Виходить, що надати цю допомогу готівкою не вийде.
Контроль та відповідальність
Насамкінець зауважимо, що центри зайнятості під час надання допомоги ретельно перевірятимуть надану роботодавцями інформацію (зокрема, звірятимуть її з даними Реєстру застрахованих осіб, який формується ПФУ на підставі щомісячних звітів з ЄСВ). І в разі виявлення недостовірних даних — припинить надання допомоги.
Буде і документальна перевірка — протягом 90 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам. У разі виявлення нецільового використання коштів роботодавцю доведеться повернути їх Фонду безробіття. А ще сплатити штраф — у розмірі таких коштів.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон №540 — Закон України від 30.03.2020 р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Закон №553 — Закон України від 13.04.2020 р. №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
- Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. №5067-VI «Про зайнятість населення».
- Постанова №211 — Постанова КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
- Порядок №103 — Порядок надання допомоги по частковому безробіттю, затверджений наказом Мінсоцполітики від 07.03.2013 р. №103.
- Порядок №306 — Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений постановою КМУ від 22.04.2020 р. №306.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»