Нагадаємо, що 28.04.2020 р. набрав чинності новий Закон про запобігання та протидію легалізації та відмиванню доходів (Закон №361). Він установлює нові правила фінансового моніторингу господарських та фінансових операцій. Що зміниться?
Приватні бухгалтери: можливим є перенесення штрафів
Законом №361, зокрема, перелік суб'єктів первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги у межах трудових правовідносин) поповнено такими суб'єктами:
- госпсуб'єкти, що надають послуги з бухобліку (тобто бухгалтери);
- госпсуб'єкти, що здійснюють консультування з питань оподаткування.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №361 визначено, що розмір штрафу за порушення суб'єктом первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії, вчинені таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу до набрання чинності цим Законом, визначається виходячи з розміру штрафу за відповідне порушення, встановленого законом на дату його вчинення.
На нашу думку, приватних бухгалтерів та податкових консультантів ці правила не стосуються, адже вони не були суб'єктами фінмоніторингу до 28.04.2020 р.
Утім, Аудиторська палата України листом від 10.04.2020 р. №01-01-21/252 звернулася з пропозиціями до Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та Мінфіну. Вона запропонувала відтермінувати застосування штрафів, що можуть бути застосовані до суб'єкта первинного фінмоніторингу, визначені ч. 5 ст. 32 Закону №361, та застосовувати їх через 30 днів з дня скасування карантину, запровадженого КМУ в порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Відповідні зміни пропонується внести до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №361.
Але це не єдина проблема: порядки ведення Держфінмоніторингом обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, обліку суб'єктів первинного фінмоніторингу та подання інформації для взяття їх на облік (зняття з обліку), затверджені постановою КМУ від 05.08.2015 р. №552, досі не зазнали змін та/або не скасовані. Не прийняті й нових документів, які включають до первинного фінмоніторингу у т. ч. приватних бухгалтерів та податкових консультантів.
Повідомлення про кінцевих бенефіціарів — наразі без змін
Ще один важливий момент: за новим Законом юрособи щороку протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації подаватимуть держреєстратору заяву про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, а також структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства (ст. 17-1 Закону про держреєстрацію).
Щоправда, форму та зміст структури власності на сьогодні власники визначають самостійно. А ось з 28.04.2020 р. це має робитися у порядку, затвердженому Держфінмоніторингом за погодженням з Мін'юстом. Досі жодних рішень Держфінмоніторинг не прийняв.
Увага!
Відповідний обов'язок щодо подання відомостей про бенефіціарів виникає у госпсуб'єктів протягом 3 місяців з дня набрання чинності відповідним рішенням Держфінмоніторингу про затвердження форми та змісту структури власності. Наразі такого документа не оприлюднено.
Тож щодо багатьох аспектів нового Закону №361 суб'єкти первинного фінмоніторингу перебувають в очікуванні. Єдиний, хто наразі зобов'язаний керуватися положеннями нового Закону №361, — це НБУ: він вніс зміни до Положення про фінмоніторинг.
Моніторинг фіноперацій: які суми цікавлять?
У поле зору банків з метою здійснення моніторингу фінансових операцій потрапляють валютні/гривневі перекази та фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) на суму від 400 тис. грн.
Належна перевірка провадиться в разі:
- здійснення переказів (у т. ч. міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму в розмірі 400 тис. грн;
- здійснення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн;
- здійснення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин із клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує 400 тис. грн (п. 3 ст. 11 Закону №361).
Увага!
Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує сумі у розмірі 400 тис. грн.
Щодо валютних переказів, то нагадаємо, що, крім банків, під час проведення валютних операцій небанківські фінансові установи, оператор поштового зв'язку, які отримали банківську ліцензію (ліцензію), здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.
Таким чином, здійснюючи перекази через інші системи грошових переказів, слід знати, що перекази на суму іноземної валюти, еквівалентну 30 тис. грн і більше, підпадають під фінансовий моніторинг уповноваженої установи (валютного агента).
Не варто намагатись обійти цю норму. Адже навіть якщо подрібнити цей переказ, його окремі суми будуть пов'язані між собою та у будь-якому разі підпадатимуть під фінмоніторинг (п. 3 ст. 11 Закону №361).
Водночас граничні строки проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (нині це 365 календарних днів) не поширюватимуться на операції, сума яких менша за 400 тис. грн (пп. 1 п. 22 Положення №5).
У листі від 13.04.2020 р №25-0006/18603 НБУ вказує на контроль і за операціями р2р-переказу (переказ із використанням електронних гаманців, віртуальних активів, інших електронних платіжних засобів) суб'єктами первинного фінмоніторингу, що супроводжують переказ, — банки та небанківські фінустанови повинні отримувати інформацію про платника та/або отримувача коштів.
Підозрілі фінансові операції
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №361 фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Під підозрою Закон №361 (п. 46 ч. 1 ст. 1) розуміє припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їхня діяльність чи походження активів пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення чи з вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачено міжнародні санкції.
Отже, якщо у банка виникли підозри, то він має право на зупинення видаткової фінансової операції. При цьому зарахування коштів на рахунок здійснюється без обмежень (ч. 4 ст. 23 Закону №361).
Про зупинення видаткової фінансової операції банк приймає рішення до 2 робочих днів без попередження клієнта, Держфінмоніторинг має на це до 7 робочих днів.
Увага!
Банки лише на письмовий запит клієнта повідомлятимуть йому у письмовій формі номер та дату рішення Держфінмоніторингу про зупинення видаткових фінансових операцій (п. 11 ст. 23 Закону №361).
Під таке зупинення платежів можуть потрапити як юрособи, ФОПи, так і пересічні громадяни. Адже підозрілі фінансові операції ведуть до з'ясування інформації про учасників операції (ініціатора й отримувача), а також щодо походження активів. Тож фінансові операції вивчатимуться значно ширше, ніж це передбачає ідентифікація та верифікація клієнтів.
Видаткова фіноперація зупинена. Що далі?
Відповідно до п. 118 Положення про фінмоніторинг банк і далі обліковує кошти на поточному рахунку клієнта за фінансовою операцією зі списання коштів, проведення якої зупинено в порядку, визначеному відповідно до цього розділу.
Банк здійснює облік коштів за фінансовими операціями із зарахування коштів на рахунок клієнта та за фінансовими операціями без відкриття рахунку, проведення яких зупинено в порядку, визначеному вимогами цього розділу, на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку 2909 П «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку». Облік розрахункових документів за передбаченими цим пунктом фінансовими операціями разом із розпорядженнями про їх зупинення здійснюється на позабалансовому рахунку 9809 А «Інші документи за розрахунковими операціями клієнтів».
Водночас відомості про підозрілі операції передаються до правоохоронних органів. Як наслідок, можливою є поява ухвали суду про арешт майна та коштів на рахунку в межах відкритого кримінального провадження, якщо підозри підтверджуються.
Але навіть за наявності мотивованої підозри та з метою збору додаткової інформації строк зупинення видаткової фінансової операції не може перевищувати 30 робочих днів.
Хто відповідатиме за помилки?
Такі дії банків можуть розглядатися їхніми клієнтами як порушення прав власності на кошти. Тоді значно підвищується ризик втрати клієнтів. Адже банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта і встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (ст. 1066 ЦКУ).
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання коштами, які перебувають на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом чи умовами обтяження, предметом якого є майнові права на кошти, що перебувають на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом (ст. 1074 ЦКУ).
Отже, є шанси, що банки застосовуватимуть зупинення видаткових фіноперацій лише за наявності реальної мотивованої підозри у легалізації (відмивання) доходів, а не лише за наявності перших припущень при вивченні інформації щодо ініціатора переказу й отримувача коштів. Інакше госпсуб'єкти можуть вирішити з таким банком далі не працювати і стати клієнтами інших менш ризик-мотивованих банків.
Проте за помилки банків останні не відповідатимуть. Замороження активів та зупинення видаткових фіноперацій (блокування рахунків) не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності суб'єкта первинного фінансового моніторингу, його посадових осіб та інших працівників (ч. 7 ст. 22, ч. 13 ст. 23 Закону №361).
Зверніть увагу!
Зупинення видаткових операції за рахунком клієнта банку слід відрізняти від заморожування активів. Останнє має відбуватися лише у випадках, коли такі активи пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, з одночасним повідомленням про таке заморожування Держфінмоніторингу та СБУ (ч. 1 ст. 22 Закону №361).
Перекази коштів від 5 тис. грн до 30 тис. грн — не моніторять
Під фінмоніторинг (наразі ми говоримо про ідентифікацію та верифікацію ініціатора переказу) не підпадають операції, наведені у п. 18 ст. 14 Закону №361, зокрема:
- переказу коштів на суму, що є меншою ніж 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, для зарахування на рахунок отримувача виключно з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом, за умови що суб'єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів отримувачу, може здійснити відстеження через отримувача за допомогою унікального облікового номера фінансової операції переказу коштів та визначити особу, яка уклала договір з отримувачем про поставку товарів, виконання робіт, надання послуг, надання кредиту;
- переказу коштів готівкою у межах України у сумі, що є меншою ніж 5 тисяч гривень, та за відсутності ознак пов'язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5 тисяч гривень.
Що стосовно цього кажуть банки?
Деякі банки, навіть ті, які мають мобільні застосунки, все ж таки вказують на те, що у разі здійснення переказу готівкою на власну картку або на іншу картку така фінансова операція обмежується сумою до 4999 грн на добу. Якщо сума переказу становить 5 тис. грн та більше, — просимо до каси банку з паспортом.
У тих банках, які мають відповідні технічні можливості здійснювати верифікацію за номером картки, поповнення через термінали (ПТКС) власної картки можливе в сумі від 5 тис. грн до 29 999 грн, зокрема авторизація через NFC або ПТКС технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки). Утім, комісія за такі перекази нас ще здивує!
Поповнення картки та перекази у таких банках через термінали (ПТКС) у сумі до 4 999 грн здійснюються без авторизації (за номером картки) та обмеження стосуються лише однієї операції. При цьому кількість операцій на добу не обмежується.
Отже, на сьогодні не всі банки мають технічні можливості забезпечити виконання вимог закону, тож обмеження на поповнення картки та перекази готівкою через ПТКС встановлюються кожним банком самостійно.
НБУ зі свого боку наголошує, що зарахування на одну картку від однієї особи чи кількох осіб кількох платежів по 5 тис. грн не є об'єктом фінмониторингу. Проте фінансові установи мають виконувати деякі технічні вимоги закону — наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього вони матимуть достатньо часу, адже буде встановлено тривалий перехідний період — до кінця 2020 року. За цей час вони зможуть виконати всі технічні вимоги.
Саме це й провокує різні підходи банків до встановлення обмежень на суму операції.
Безготівкові перекази з картки на картку, як і раніше, здійснюються без обмежень. Хоча, як кажуть самі банки, НБУ може запитати про будь-яку фінансову операцію.
Щодо розрахунків в інтернет-магазинах, то ці операції також не підпадають під обмеження за сумою (але, звісно, максимум до 400 тис. грн!), адже для них встановлено виняток у пп. 6 п. 18 ст. 14 Закону №361 та авторизація платежу здійснюється за номером картки.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон №361 — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Положення про фінмоніторинг — Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 26.06.2015 р. №417.
- Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»