Тема нарахування зарплати в розмірі, не меншому ніж 3723,00, тобто мінімальної заробітної плати (МЗП), та «дотяжки ЄСВ» залишається актуальною. Хоча, здається, вже сказано все, але все-таки виникають запитання.
Нагадаємо: у 2018 році зарплата працівнику, що виконав місячну норму, має бути нарахована у розмірі, не меншому ніж 3723 грн за місяць, тобто не менше ніж МЗП. Якщо мова йде про погодинну оплату праці, — то за годину має бути не менше ніж 22,41 грн.
Щодо ЄСВ, то у 2018 році мінімальний внесок ЄСВ за працівника за основним місцем роботи, якщо працівник не має інвалідності й це не місяць прийняття й не місяць звільнення, має бути не менший ніж 819,06 грн.
Дотримання оплати праці в розмірі, не меншому ніж МЗП
З початку 2017 р. Закон про оплату праці зазнав змін.
У статті 3-1 Закону про оплату праці запроваджуються гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати. Передбачено, що до мінімальної зарплати входять доплати, надбавки та премії, крім тих, які визначено цією статтею.
Змінено поняття систем оплати праці, але суть залишається та сама. Системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (1762,00 грн).
Але розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Узагальнимо, які виплати враховуються, а які не враховуються для дотримання норм щодо МЗП.
Враховуються при обчисленні зарплати для дотримання норм МЗП
1. Основна зарплата, зокрема винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками та посадовими окладами.
2. Доплати і надбавки до тарифних ставок (окладів) за суміщення професій (посад); виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника; розширення зон обслуговування; інтенсивність праці; класність водіям (машиністам) транспортних засобів; керівництво бригадою; високі досягнення в роботі; виконання особливо важливої роботи на певний строк; знання та використання в роботі іноземної мови; допуск до державної таємниці; дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів, науковий ступінь; за роботу в святкові і вихідні дні тощо.
3. Премії (щомісячні, квартальні тощо) і винагороди, в тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер; винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи).
4. Iндексація (листи Мінсоцполітики від 02.01.2018 р. №50/0/2-18/28, від 10.01.2018 р. №27/0/101-18, від 07.02.2018 р. №5/0/66-18, Мінфіну від 26.12.2017 р. №08040-11-10/36578, Держпраці від 29.12.2017 р. №12290/4/4.3-дп-17).
Не враховуються при обчисленні зарплати для дотримання норм МЗП
1. Виплати, визначені частиною другою ст. 3-1 Закону про оплату праці: доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я; доплата за роботу у нічний час; доплата за роботу в надурочний час; виплати за роз'їзний характер роботи; премії до ювілейних і святкових дат.
2. Виплати, обчислені з розрахунку середньої зарплати: відпусткові; компенсація за невикористану відпустку; лікарняні; декретні.
3. Iнші виплати: винагорода за договором цивільно-правового характеру; оплата праці відповідно до трудового договору внутрішнього сумісництва.
Мінімальний розмір ЄСВ та «дотяжка»
У випадку меншої бази нарахування ЄСВ, ніж розмір МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Та є виняткові ситуації, коли не треба робити, так би мовити, «дотяжку» ЄСВ:
— при нарахуванні заробітної плати фізособам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Тобто працівникам, які працюють за зовнішнім сумісництвом, «дотяжку» ЄСВ не робимо;
— при нарахуванні ЄСВ на суму винагороди за договорами цивільно-правового характеру;
— не донараховується ЄСВ до мінімальної зарплати на заробітну плату інвалідів, які працюють на підприємстві, де застосовуються ставки 8,41, 5,3 та 5,5%;
— не донараховується ЄСВ, якщо працівник перебував у трудових відносинах не повний календарний місяць (місяць прийняття та місяць звільнення працівника, див. лист ДФСУ від 29.01.2016 р. №1394/5/99-99-17-03-03-16, «ДК» №14/2016).
Також бухгалтеру слід звертати увагу на «дотяжку» ЄСВ за таких умов.
Якщо винагорода за договором цивільно-правового характеру нараховується не за основним місцем роботи, то ЄСВ нараховується на фактичний розмір винагороди за цим договором. Та якщо винагорода за договором цивільно-правового характеру нараховується працівнику за основним місцем роботи, розмір винагороди треба додати до інших доходів працівника, отриманих у цьому місяці від роботодавця (відпусткових, лікарняних тощо). У разі загальної місячної суми отриманого доходу, меншої за мінімальну заробітну плату, слід нарахувати ЄСВ на мінімальний розмір зарплати, установлений законом на місяць, за який отримано дохід (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Якщо має місце простій на підприємстві незалежно з чиєї вини (працівника чи роботодавця), ЄСВ слід нараховувати на розмір мінімальної зарплати, установлений законом на місяць, за який отримано дохід. Та у разі прогулу працівника протягом всього місяця та відсутності заробітку за місяць ЄСВ не нараховується взагалі, оскільки немає бази нарахування ЄСВ.
Якщо працівник за основним місцем роботи хворів, початок і закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, бо загальна сума доходу ще не відома. Якщо після розподілу лікарняного загальний дохід за місяць менший від мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати ЄСВ виходячи з мінімальної заробітної плати (див. лист ДФСУ від 31.03.2015 р. №6667/6/99-99-17-03-01-15, «ДК» №37/2015).
Розгляньмо докладно на прикладах.
МЗП і погодинна оплата
Часто на гарячу лінію «Дебету-Кредиту» надходять запитання щодо погодинної оплати праці та дотримання норм щодо МЗП за місяць.
У разі коли працівники, яким установлені годинні тарифні ставки, виконали місячну норму праці і розмір нарахованої заробітної плати нижчий від місячної мінімальної заробітної плати, то доплата до розміру мінімальної місячної заробітної плати їм не провадиться, оскільки гарантією в оплаті праці для цих працівників є мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі (лист Мінсоцполітики від 20.03.2017 р. №766/0/101-17/28).
Зверніть увагу, що не застосовується одночасно годинна МЗП 22,41 та місячна 3723,00 грн.
Приклад 1 Доплата МЗП та «дотяжка» ЄСВ до МЗП, основне місце роботи.
Працівнику за основним місцем роботи встановлюється оклад 2700,00 грн. Цей працівник відпрацював повний місяць і повністю виконав норму праці, тож він має отримати не менше ніж 3723,00 грн, а отже, йому слід доплатити до рівня МЗП 1023,00 грн (3723,00 грн - 2700,00 грн). ЄСВ нараховуємо в розмірі 819,06 грн (3723,00 х 22%).
Отже, нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 2 «Дотяжка» ЄСВ до МЗП, але не доплата до МЗП.
Працівник за основним місцем роботи працює на підприємстві на неповній зайнятості по 4 години на день (п'ятиденка), оклад за цією посадою становить 3723,00 грн. Таким чином, він має отримати за свою роботу 1861,50 грн (3723,00 х 0,5). Але ЄСВ роботодавець має нарахувати у розмірі 819,06 грн (3723,00 х 22%).
Приклад 3 Доплата до МЗП та «дотяжка» ЄСВ.
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 1800,00 грн. Він працює неповний робочий час (1/4 зайнятості). Працівник повністю виконав норму праці.
За відпрацьований час підприємство має йому виплатити за окладом 450,00 грн (1800,00 х 0,25) і провести доплату до рівня мінімальної зарплати 480,75 грн ((3723,00 - 1800,00) х 0,25). Нараховано всього 930,75 грн (3723,00 х 0,25).
Оскільки це основне місце роботи і база нарахування ЄСВ менша від мінімальної зарплати, ЄСВ роботодавець нараховує в розмірі 819,06 грн (3723,00 х 22%) — з мінімальної зарплати. Тобто робиться і доплата до МЗП, і «дотяжка» ЄСВ.
Приклад 4 Iндексація та доплата до МЗП.
Зарплата працівника у березні 2018 за повністю відпрацьований час становить 3600,00 грн, а саме:
— оклад 3000,00 грн;
— індексація — 600,00 грн.
Як бачимо, зарплата працівника менша, ніж 3723 грн МЗП. Таким чином, слід провести доплату до МЗП:
3723,00 грн - 3600,00 грн = 123,00 грн.
ЄСВ нараховуємо в розмірі 819,06 грн (3723,00 х 22%).
Отже, нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 5 Суміщення посад та доплата МЗП.
У березні 2018 р. працівник суміщає посади. За суміщення посади працівнику встановили доплату у розмірі 200,00 грн.
Оклад за основною посадою становить 2500,00 грн.
Оскільки у працівника фактична зарплата за місяць менша, ніж розмір МЗП, — 2700,00 грн (2500,00 грн + 200,00), слід провести доплату до МЗП, а саме:
3723,00 - 2700,00 грн = 1023,00 грн.
ЄСВ нараховуємо в розмірі 819,06 грн (3723,00 х 22%).
Отже, нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 6 Доплата до МЗП за відрядної оплати праці.
За відрядною розцінкою працівнику встановлено оплату 12 грн/шт. (120 грн за день, 10 штук за день).
У лютому 2018 р. працівник відпрацював усі дні за графіком роботи — 20 днів.
Також виготовив 200 деталей — тобто виконав норму.
Зарплата працівника за місяць становить 2400,00 грн (12 грн х 200 деталей).
Оскільки фактичний заробіток працівника за лютий менший, ніж розмір МЗП, необхідно доплатити до МЗП:
1323,00 грн (3723,00 грн - 2400,00 грн).
ЄСВ нараховуємо в розмірі 819,06 грн (3723,00 х 22%).
Отже, нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 7 Погодинна оплата праці та доплата до МЗП.
У працівника на підприємстві встановлена погодинна оплата праці.
Годинна ставка працівника становить 21,00 грн.
Працівник за лютий відпрацював 160,00 год.
Фактична зарплата працівника становить 3360,00 грн.
Оскільки працівнику встановлено годинну тарифну ставку (21,00 грн/год.) і вона менша, ніж МЗП у погодинному розмірі 22,41, слід провести доплату до МЗП за кожну годину, відпрацьовану працівником.
225,60 грн (22,41 грн х 160,00 год - 3360,00 грн = 3585,60 грн - 3360 грн = 225,60 грн).
ЄСВ нараховуємо в розмірі 819,06 грн (3723,00 х 22%).
У цьому прикладі заробітна плата з доплатою до МЗП становить 3585,60 грн — за погодинною ставкою, а мінімальний внесок з ЄСВ справляється з місячної мінімальної зарплати — 3723 грн.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»