ТОВ — резидент на загальній системі оподаткування має річний дохід понад 20 млн грн. ТОВ мало заборгованість за валютним кредитом перед банком, що її банк відступив на користь іншого ТОВ — резидента. Новий кредитор надіслав повідомлення про відступлення права вимоги, в якому сума боргу наведена також у валюті. Чи продовжувати перерахунок курсових різниць при зміні кредитора?
Облік валюти та курсових різниць регламентовано П(С)БО 21. Відповідно до п. 7 П(С)БО 21 на кожну дату балансу:
а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;
б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;
в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.
Через те що за умовами запитання заборгованість залишається валютною та її погашення здійснюватиметься коштами у валюті, то це монетарна стаття — як у періоді заборгованості перед банком, так і після відступлення банком права вимоги. Відповідно до п. 4 П(С)БО 21, монетарні статті — це статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
У разі якщо кредитне зобов'язання виражене в іноземній валюті, виникають питання отримання ліцензії. Iноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках та в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦКУ). Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривнях. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ст. 524 ЦКУ).
Здійснення валютних операцій в Україні є обмеженим та має відбуватися з додержанням вимог валютного законодавства. Відповідно до ч. 1, 2, 4. ст. 5 Декрету №15-93, здійснювати валютні операції мають право лише ті суб'єкти, які отримали індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій. Згідно з п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету №15-93, індивідуальної ліцензії потребують у тому числі операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
Вимогу ТОВ — нового кредитора щодо повернення заборгованості зі сплати кредитних коштів та процентів за кредитним договором з використанням іноземної валюти може бути реалізовано лише за умови наявності у товариства індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.
За відсутності такої ліцензії ТОВ — новий кредитор не має права на отримання коштів в іноземній валюті. Натомість такі платежі можна здійснювати у гривнях.
Отже, обліковувати заборгованість у валюті можна, але погашати її у валюті можна лише за наявності ліцензії, про яку йшлося вище. Якщо ліцензії немає, валютна заборгованість погашається в гривнях. Але в будь-якому разі за нею слід розраховувати курсові різниці до моменту її погашення. На це впливає не факт зміни кредитора, а факт зміни валюти заборгованості — це можна зробити за згодою сторін шляхом укладання, наприклад, додаткової угоди до договору. Сторони можуть змінити валюту договору на гривню у будь-який момент.
Нормативна база
- Декрет №15-93 — Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
- П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.
Юлія ЄГОРОВА, Дебет-Кредит»