Знаєте анекдот: «Ти можеш сісти на шпагат? — Можу! Але один раз…»? Схожа ситуація — із застосуванням РРО на спрощеній системі оподаткування. Щоб неочікуваних податкових ризиків поменшало, розглянемо, як діяти у практичних ситуаціях, у яких часто-густо опиняються підприємці на спрощеній системі оподаткування.
Спершу нагадаймо норму пункту 296.10 ПКУ, яка встановлює умови застосування і звільнення від застосування РРО фізособами — підприємцями на спрощеній системі оподаткування.
Звільнення «єдиноподатників» від РРО
Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Пункт 296.10 ПКУ (виділення автора)
Iз положень цього пункту випливає низка висновків.
1. Ця норма стосується лише приватних підприємців — платників єдиного податку.
2. Обов'язкове застосування РРО виникає при досягненні 1000000 грн протягом календарного року. А це означає, що кожного 1-го січня звітного року відбувається так зване обнулення.
3. У разі коли мало місце перевищення граничної межі доходу в 1000000 грн, але підприємець не планує більше здійснювати готівкові операції, РРО йому не потрібен. Якщо ж підприємець і надалі планує торгувати за готівку, застосування РРО для нього є обов'язком. Також слід урахувати, що стаття 2 Закону про РРО до розрахункових операцій відносить розрахунки платіжними картками.
4. При перевищенні обсягу доходу в 1000000 грн застосовувати РРО слід з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення. Наприклад, якщо перевищення відбулося у липні 2017 року, застосовувати РРО потрібно з 1 жовтня 2017 року. А в серпні — вересні, навіть за перевищення мільйонної межі, підприємець має право працювати без РРО.
5. Якщо обов'язок застосування РРО виник, то він продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Iнші особливості застосування норми ст. 296.10 ПКУ розглянемо на прикладах.
Приклад 1 Підприємець — платник єдиного податку 3-ї групи за період січень — квітень 2017 року здійснював підприємницьку діяльність та отримав виручку у сумі 1250000 грн, з них готівкою 800000,00 грн.
Навколо цієї ситуації виникає низка запитань. Чи слід застосовувати РРО, адже готівкою прийнято менше допустимої межі? Та й взагалі, на що слід орієнтуватися при обчисленні обсягу — готівку чи безготівку? Якщо після перевищення підприємець не здійснюватиме готівкових операцій, чи необхідно йому реєструвати РРО?
Для обчислення «готівкового» ліміту слід брати до уваги усі операції — і готівкові, і безготівкові. У нашому випадку — 1250000 грн.
Відповідно має місце перевищення межі 1 млн, а отже, виникає обов'язок застосування РРО з 1 липня 2017 року (липень — перший місяць кварталу за місяцем, коли мало місце перевищення).
Але увага! Якщо надалі (починаючи з липня) підприємець здійснюватиме виключно безготівкові операції, РРО йому не потрібен.
Приклад 2 Підприємець 3-ї групи має магазин торгівлі взуттям. Значний обсяг реалізації відбувається із використанням платіжного термінала. Відповідно, згідно з умовами договору еквайрингу, на розрахунковий рахунок підприємця потрапляє виручка за мінусом послуг еквайрингу. За результатами січня — листопада 2017 року виручка, що потрапила на розрахунковий рахунок підприємця, становить 995000,00 грн. Плата за послуги еквайрингу — 5460 грн. Разом виручка, включаючи банківські послуги (еквайринг), становить 1000460 грн.
Отже, має місце перевищення граничної готівкової межі. Хоча на розрахунковий рахунок потрапила сума, менша за 1 млн грн.
Приклад 3 Протягом 2017 року виручка підприємця 2-ї групи становила 750000 грн. Крім того, протягом року підприємець вніс власні кошти на підприємницький поточний рахунок у розмірі 500000 грн.
Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 млн гривень) визначається з урахуванням усіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця.
Донедавна думка фіскалів з цього приводу була однозначною: власні кошти включаються до доходу ФОП — платника єдиного податку. Це роз'яснення було розміщено в Загальнодоступному інформаційному ресурсі (підкатегорія 107.04, запитання: «Чи включаються до доходу ФОП — платника ЄП власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності?»).
Відповідь була такою: «Власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку».
Але з 21.12.2017 р. це роз'яснення переведено до категорії нечинних із коментарем «у зв'язку з набранням чинності постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 2017 року №133 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».
Тому якщо підприємець зіткнувся зі схожою ситуацією, рекомендуємо заручитися індивідуальною консультацією та отримати роз'яснення щодо включення «власних» коштів до обсягу доходу, який оподатковується єдиним податком та враховується у «готівковий» ліміт.
Приклад 4 Також слід урахувати, що стаття 3 Закону про РРО до розрахункових операцій відносить розрахунки платіжними картками. А тому при досягненні загального обсягу виручки протягом календарного року 1 млн грн застосування РРО є обов'язковим навіть у разі, якщо підприємець не прийматиме готівку, а лише платіжні картки від покупців: адже в цьому випадку він здійснює розрахункові операції.
Приклад 5 Підприємець розпочав діяльність з лютого 2018 року, будучи платником ЕП 3-ї групи. Підприємницька діяльність полягала у торгівлі ювелірними виробами у невеличкому магазині. Обсяг доходу за перший місяць роботи не перевищив і 25000 грн. Підприємець має намір з квітня 2018 року торгувати ручними годинниками. Останні включені до Переліку №231, отже, продавати їх можна виключно із застосуванням РРО незалежно від розміру доходу. При цьому через РРО слід буде проводити всі продажі, а не лише продаж побутових технічно складних товарів.
Відповідальність
Нагадаємо про розмір штрафних санкцій за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій. Згідно зі статтею 17 Закону про РРО, розмір санкції за таке порушення (продаж без РРО, в той час коли це є обов'язком), вчинене вперше, становить 1 грн, а за кожне наступне — 100% вартості проданих без РРО товарів (послуг).
Оскільки штрафні санкції чималі, рекомендуємо бути обачними у сфері готівкових розрахунків.
Приклад 6 Перевищення 1 млн відбулося у 2017 році. Підприємець приймає рішення про припинення підприємницької діяльності у січні 2018 року, а з 1 квітня 2018 року реєструється повторно суб'єктом підприємницької діяльності.
Слід застерегти підприємців від такого роду оптимізацій. Адже, на думку фіскалів, ліквідація та повторна реєстрація суб'єкта господарювання не «обнулює» готівковий ліміт. Ця позиція озвучена у Загальнодоступному інформаційному ресурсі. На запитання «Чи мають право не застосовувати РРО ФОП — платники ЄП другої і третьої груп, які до припинення підприємницької діяльності (переходу на сплату інших податків та зборів) перевищили обсяг доходу 1000000 грн, а потім повторно зареєструвались платниками ЄП?» — надана така відповідь:
«З метою визначення необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг), повинні самостійно встановити перевищення обсягу доходу понад 1000000 гривень.
При цьому, якщо зазначені особи, які до припинення підприємницької діяльності (переходу на сплату інших податків та зборів) перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвались платниками єдиного податку, то такі особи зобов'язані застосувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу».
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Перелік №231 — Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231.
Мар'яна КАВИН, податковий консультант