• Посилання скопійовано

Коригування ПДВ

Коригування звітності з ПДВ та проведення в обліку РК до ПН — чи не постійне явище нашого теперішнього життя. Умови, створені законодавцем та податківцями для бухгалтерів та бізнесу загалом, не залишають шансу навіть найсумліннішим бухгалтерам вести облік, реєструвати ПН та звітувати з ПДВ без коригувань. Спробуємо дати відповідь на ті запитання, з якими найчастіше стикаються нині бухгалтери.

Загальні норми

Коригування звітності. Якщо вже після подання звітності платник ПДВ виявив помилку в декларації, він повинен надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ). Окремий УР можна не подавати, у разі коли виявлена помилка буде виправлена у складі наступних звітних податкових періодів. Саме за таким принципом і побудований алгоритм коригування звітності з ПДВ: є уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який може бути поданий і як самостійний документ (про це зазначається в полі 1 комірки 01 відповідного УР), або ж як складова частина декларації з ПДВ (помітка робиться в полі 2 комірки 01 УР). Пам'ятайте: в загальному випадку норми п. 50.2 ПКУ забороняють платнику податків подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору під час документальних планових та позапланових перевірок (але тільки щодо тих податків і зборів, які перевіряються контролюючим органом під час таких перевірок).

Коригування ПЗ та ПК з ПДВ. У загальному випадку за нормами п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості внаслідок:

— наступного за постачанням перегляду цін (за умови поставки товару без оплати або з частковою оплатою);

— повернення товарів/послуг особі, яка їх надала;

— повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, —

суми ПЗ та ПК підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Крім того, РК до ПН складається також у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у т. ч. не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Більшість коригувань відображають у рядках 8 та 16 декларації з ПДВ. Але оновлена форма звітності не містить рядка, де мало би знайти своє відображення коригування внаслідок виправлення помилки, яка не пов'язана зі зміною компенсації вартості товарів, послуг (таких виправлень нині об'єктивно дуже багато). На думку податківців, у цьому разі треба скласти РК, але у звітності його не відображати, адже якщо на підставі складеного РК до ПН обсяги постачання товарів (послуг), а відповідно і сума ПЗ або ПК платника податку, не змінилися або змінилися тільки обов'язкові реквізити ПН, то немає підстав для заповнення рядків 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2 та/або 16.1, 16.1.1 декларацій з ПДВ.

Про нюанси заповнення ряд.16.1 декларації з ПДВ див. статтю «ДК» №10/2015, порядок заповнення ряд. 8.3 та 16.5 — «ДК» №10/2015. А предметом цієї статті є аналіз норм, що регулюють коригування звітності з ПДВ на підставі коригувань ПЗ та ПК.

Рядок 8

Рядок 8 — це загальний підсумковий рядок, який заповнюється у разі зміни суми компенсації, коригування обсягів поставки товарів/послуг або у разі повернення постачальником суми попередньої оплати. Сума колонки «Б» цього рядка зі знаком «+» або «-» потрапляє до рядка 9, що визначає загальну суму ПЗ з ПДВ за звітний період.

Усі коригування у бік збільшення або зменшення ПЗ за основною ставкою 20% відображають у рядках 8.1.1 (за операціями, що мали місце до 1 лютого 2015 р.) та 8.2.1 (за операціями після цієї дати). Ті самі коригування у розрізі окремих періодів до 1 лютого 2015 р. і після цієї дати, але за ставкою 7%, показують у рядках 8.1.2 та 8.2.2. У разі коли попередньо ПЗ за операцією не нараховувалися (внаслідок застосування пільги), але з часом є потреба коригувати обсяги таких операцій (за ст. 192 ПКУ), використовуємо рядки 8.1.3 та 8.2.3 декларації залежно від того, коли була здійснена первинна операція.

При заповненні будь-якого з рядків 8.1 чи 8.2 обов'язково подаємо додаток Д1.

Рядок 16

Рядок 16.2 заповнюють лише сільгоспвиробники. У ситуації, коли товари, послуги, необоротні активи використовуються для виготовлення сільськогосподарських товарів/послуг частково, суму ПК з ПДВ частково слід коригувати. Коригування здійснюють виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві (для сільгосппідприємств — виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої згідно з пп. 209.15.1 ПКУ з урахуванням пунктів 209.6, 209.7 ПКУ) за дотримання одночасно двох умов:

— у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів;

— при реєстрації сільгосппідприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Для сільгосппідприємств-експортерів актуальним є заповнення ряд.16.3. Цей рядок у декларації 0110 заповнюють із рядка 16.3 декларації 0121 — 0123, який, своєю чергою, формується на підставі бухдовідки з розрахунком такої суми. Така сума ПДВ визначається виходячи з фактично сплачених (нарахованих) сум постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів та за рахунок яких сформовано ПК за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), експортованими у звітному податковому періоді.

Рядок 16.4 пов'язаний із перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (за п. 199.5 ПКУ). Цей рядок корелює з вичерпним переліком ситуацій, коли треба його заповнювати:

— за підсумками останнього звітного податкового періоду календарного року — це загальний випадок, перерахунок зазвичай здійснюється у грудні;

— у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку — у разі зняття з обліку платника податку, у т. ч. за рішенням суду.

Рядки 16.5 та 16.6 декларації присвячені так званому відновленню податкового кредиту (відповідно до п. 198.5 ПКУ, до 01.07.2015 р. на підставі бухгалтерської довідки). Так, у рядку 16.5 відображають суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні та/або виготовленні товарів, послуг, необоротних активів, які не були включені до складу ПК та/або з яких були визначені ПЗ, якщо вони фактично були використані у звітному податковому періоді в оподатковуваних операціях.

Коригування щодо використання товарів/послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у т. ч. переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, що надаються за межами митної території України з урахуванням їх місця постачання відповідно до п. 186.2, 186.3 ПКУ), відображають у ряд. 16.6. Обчислення значень рядків 16.4 та 16.6 базується на заповненні додатка Д7. А обчислена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів, суми ПДВ, сплачені при придбанні та/або виготовленні яких не були включені до складу податкового кредиту та/або з яких були визначені податкові зобов'язання, в оподатковуваних операціях потім весь календарний рік застосовується при визначенні ПК з ПДВ і заповненні рядка 16.6.1 (колонка Б) декларації.

Д1 та УР

Заповнення рядків 8.1 чи 8.2 ґрунтується на заповненому додатку Д1. За лютий 2015 р. додаток Д1 подається вже за оновленою формою, проте всі зміни в ньому — прогнозовані та продиктовані змінами в ряд. 8 та 16 декларації з ПДВ, які ми розглянули вище.

УР, на відміну від додатка Д1, як і раніше, є окремою формою звітності, що подається у будь-який момент, коли помилка виявлена. УР може подаватися або як додаток до поточної декларації, або як самостійний документ (абз. 4 та 5 п. 50.1 ПКУ).

Пам'ятайте, що різний статус УР супроводжується різними розмірами штрафних санкцій: УР як самостійний документ має своїм наслідком штраф 3% від суми недоплати до бюджету; поданий УР у складі звітності з ПДВ тягне за собою штраф у 5% недоплаченої суми.

Якщо УР подається як додаток до декларації з ПДВ, то на нього поширюються ті самі строки подання, що й для декларації, в якій виправляється помилка. Якщо ж УР подається як самостійний документ, то він може бути поданий у будь-який момент, потрібний підприємству (наприклад, коли вже маємо інформацію про початок податкової перевірки на конкретному підприємстві), тож чекати наступного місяця для виправлення помилки не треба. Наприклад, якщо помилку виявили 03.03.2015 р., шляхом подання УР як самостійного документа вона може бути виправлена того-таки дня, не чекаючи на підготовку звітності за лютий 2015 р. і подання цієї інформації про помилку у складі звітності за лютий 2015 р. Важливо, що завдяки поданню УР як самостійного документа є можливість виправити в тому самому податковому (звітному) періоді помилки за кілька попередніх податкових (звітних) періодів, подавши стільки УР, скільки періодів потребують коригування, тимчасом як у складі поточної декларації можна виправити помилку тільки одного періоду.

Унаслідок оновлення форм звітності з ПДВ УР та Д1 зазнали мінімальних змін, про них «ДК» писав у №8/2015.

Приклад 1 При формуванні звітності за лютий 2015 р. помилково не заповнено кол. А ряд.1.1. Колонка Б ряд.1.1 декларації та додаток 5 заповнені правильно, жодна з отриманих квитанцій не містила застережень про помилку, звітність була прийнята податковим органом. Чи загрожує підприємству штраф? Які подальші дії бухгалтера?

Такі помилки, звичайно, простіше виправити через «звітну нову», якщо граничний строк подання звітності ще не вичерпано. У разі коли незаповнений рядок виявили вже після 20 числа місяця, наступного за звітним, із поданням УР можна не поспішати. По-перше, ця помилка не призвела до недоплати податку за підсумками місяця. А по-друге, норми п. 49.11 ПКУ регламентують, що в разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ПКУ, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом 5 р. д. з дня її отримання. Пункт 49.15 ПКУ визначає звітність неподаною, у разі коли одночасно виконуються обидві умови: декларацію заповнено з порушенням норм п. 48.3 і 48.4 ПКУ та контролюючим органом платнику податків надсилається письмова відмова у прийнятті його податкової декларації у встановлений строк — 5 р. д.

У наведеному випадку говорити про неприйняту податкову звітність не доводиться. Якщо «шлюз» у податковій пропустив незаповнення кол. А ряд. 1.1 та відсутність взаємоув'язки цього показника з додатком Д5 (а на практиці це трапляється досить часто), то цей факт взагалі не конче має виявитися надалі. Якщо ж помилка все-таки буде виявлена податковим інспектором під час камеральної перевірки «вручну», підприємству загрожує штрафна санкція в 170 грн (п. 163-1 КпАПУ).

Приклад 2 Зроблено помилку в додатку Д5, до недоплати до бюджету це не призвело. Як зробити виправлення? Чи треба формувати порожню декларацію з ПДВ?

Формуємо УР, в якому графа 4 та графа 5 містять однакові показники, графу 6 заповнюємо з прочерками, адже фактично зміни результуючих показників не було. До цього УР формуємо додаток Д5 із виправленими показниками. Зверніть увагу: до УР вносимо тільки дані, які треба виправити, а не всі дані з попередньої неправильної декларації з ПДВ.

Приклад 3 Бухгалтер помилково відобразила дані про поставку покупцю — платнику ПДВ у Д5 як поставку неплатнику ПДВ у розділі «Інші». Звітність прийнята податковим органом. Ця помилка не призвела до недоплати ПДВ до бюджету. Як її виправити?

У цій ситуації слід подати УР із заповненими колонками 4 та 5, де показати вже задекларовані та уточнені дані, і порожньою колонкою 6 (фактично ця помилка не спричиняє різниці між задекларованими та уточненими даними), та Д5, у якому ставиться позначка «Уточнюючий» і в розділі І якого заповнюється додатковий рядок. У графі «Індивідуальний податковий номер» цього рядка зазначаємо дані контрагента і далі всі дані щодо цієї поставки зі знаком «плюс». У рядку «Інші» цього ж розділу І показуємо помилковий запис щодо цієї поставки зі знаком «мінус» (тобто зменшуємо таким чином загальну суму обсягу поставки та ПЗ з ПДВ на відповідне коригування, зазначене у новому рядку, і нейтралізуємо попередню помилку).

Приклад 4 У Д5 за січень 2015 р. щодо двох контрагентів неправильно відобразили суми ПЗ з ПДВ: суми поміняні місцями. Загальна сума зобов'язань з ПДВ не змінилася. Але, певна річ, під час перевірки порівнянності показників між контрагентами податківці побачать помилку. Як краще її виправити?

За період, коли допущено помилку, слід подати УР із заповненими колонками 4 (задекларовані раніше дані) та 5 (уточнені дані), і порожньою колонкою 6 (фактично різниці між попередньо задекларованими та уточненими даними немає) та Д5 із позначкою «Уточнюючий». Крім того, в розділі 1 Д5 відображаємо:

— два окремі рядки, у яких повторюємо всі дані за такими контрагентами, раніше зазначені в Д5, у т. ч. неправильні, зі знаком «мінус», суми обсягів поставки та ПДВ;

— два окремі рядки, в яких зазначаємо правильні дані за такими контрагентами, відповідно зі знаком «плюс»;

— рядок «Усього за звітний період» не заповнюємо, тому що результуючий показник (зі знаком «+» та зі знаком «-») у підсумку дасть нуль.

Приклад 5 Підприємство отримало ПН із неправильно зазначеними одиницями виміру. Чи обов'язково вимагати від контрагента РК до такої ПН?

Справді, було б добре мати правильно заповнену та вчасно зареєстровану ПН, але реалії свідчать, що від деяких контрагентів цього добитися вкрай важко. Тому найпростішим варіантом у цій ситуації було би просто «не помітити» цього дефекту ПН через його неістотність. Вимагати РК від контрагента не слід. Правомочність ПН як підтвердження ПК з ПДВ визначається наявністю в ній обов'язкових реквізитів (п. 201.1 ПКУ), до яких одиниця виміру не належить, та її реєстрацією в ЄРПН.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор

До змісту номеру