Розглянемо порядок заповнення рядка 16.1 декларації з ПДВ1 та додатки Д1 до неї. Які операції підлягають відображенню в цьому рядку? Якою є процедура коригування ПК покупця? На підставі яких документів вона здійснюється? Чи є відповідальність за невчасну реєстрацію РК? Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете в статті.
Коригування ПК відображають у рядку 16 декларації з ПДВ. Цей рядок має 7 підпорядкованих рядків, окремі з яких, своєю чергою, розшифровуються у своїх підпорядкованих рядках. Але ми сьогодні поговоримо тільки про ті рядки, розшифрування яких пов'язане з випадками коригування ПК з ПДВ у рядку 16.1.
При заповненні рядків 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4, 16.1.5, 16.1.6 декларації з ПДВ обов'язково подається додаток Д12, який заповнюється в розрізі контрагентів та РК до ПН. При цьому суми коригувань відображають у декларації з ПДВ залежно від відображення напряму використання товарів (послуг), зазначених у ПН, за якими оформляють такі РК, і того, в яких рядках декларації з ПДВ відображався такий ПК. Отже, рядки 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3 декларації з ПДВ відображають коригування відповідних рядків декларації 10.1.1, 10.1.2, 10.2.1, 10.2.2; рядки 16.1.5, 16.1.6 — коригування рядків 15.1, 15.2, а рядок 16.1.4 — коригування операцій, за якими не нараховувався ПДВ (тобто де сум ПК з ПДВ не було, проте ці операції відображалися в розділі ІІ «Податковий кредит» декларації з ПДВ).
Покажемо, як заповнюються зазначені рядки та додаток Д1 до них, на прикладах.
Приклад 1 Підприємство «А» у зв'язку з поверненням придбаних товарів постачальникові, за якими було відображено ПК за ставкою 20% у декларації з ПДВ за лютий 2015 р. у рядку 10.1.1, отримало та зареєструвало в березні 2015 р. РК до ПН на суму 36000,00 грн з ПДВ (30 000,00 грн без ПДВ і 6000,00 грн ПДВ).
1 У цій статті розглядаємо заповнення рядка 16.1 у декларації з ПДВ, форма якої затверджена наказом МФУ від 23.09.2014 р. №966 у редакції наказу МФУ від 23.01.2015 р. №13.
2 Додаток 1 до декларації з ПДВ «Розрахунок коригування сумм податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)».
Зазначене коригування відобразиться в рядку 16.1 декларації з ПДВ за лютий 2015 р. (у колонці А — 30000, в колонці Б — 6000) і в таблиці 2 розділу ІІ додатка Д1 (див. зразки 1 і 2). У ній одним рядком зазначають найменування або П. І. Б. постачальника, його ІПН, реквізити ПН і РК до неї, за якими здійснюється коригування, а також підстава для коригування «Повернення товарів»).
Приклад 2 Підприємство «А» у зв'язку зі збільшенням вартості товарів, за якими ПК за ставкою 7% відображається в декларації з ПДВ за березень 2015 р. у рядку 10.1.2, отримало зареєстрований у березні 2015 р. РК до ПН на суму 26750,00 грн з ПДВ (25000,00 грн без ПДВ і 1750,00 грн ПДВ).
Зразок 1
Заповнення таблиці 2 розділу ІІ додатка Д1 до декларації з ПДВ до прикладів 1 — 3
Зразок 2
Відображення в рядку 16 декларації з ПДВ коригувань за прикладами 1 — 3
Такі операції знайдуть своє відображення в рядку 16.1.1 (у колонці А проставляється сума 25000 грн, у колонці Б — 1750 грн) декларації з ПДВ за лютий 2015 р. і в таблиці 2 розділу ІІ додатка Д1 аналогічно до зазначеного в прикладі 1 з причиною коригування «Зміна ціни».
Приклад 3 Підприємство «А» у зв'язку зі збільшенням вартості послуг, придбаних з ПДВ, але використаних для надання послуг за межами митної території України (ПН відображена в рядку 10.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2015 р., і сума ПДВ не була включена до ПК) отримало зареєстрований у березні 2015 р. РК до ПН на суму 6000,00 грн з ПДВ (5000,00 грн без ПДВ і 1000,00 грн ПДВ).
Це коригування відобразиться в рядку 16.1.2 декларації з ПДВ (колонка А 5000) та в таблиці 2 розділу ІІ додатка Д1.
Зверніть увагу: якщо суми ПК з ПДВ відображалися в рядках 10.1.1 або 10.1.2 декларації з ПДВ, то в графах 14 і 15 додатка Д1 показуються суми ПДВ, що підлягають коригуванню.
У зразках 1 і 2 умовно показано заповнення таблиці 2 розділу ІІ додатка Д1 до декларації з ПДВ та рядка 16 декларації з ПДВ, якби всі операції були здійснені одним підприємством (на практиці поєднання всіх розглянутих операцій — одночасне здійснення операцій за основною ставкою, за ставкою 7% та надання послуг за межами митної території України не є поширеним).
Таблиця
| При зменшенні вартості товарів (послуг) унаслідок перегляду цін, поверненні товарів (послуг) постачальникові (продавцю), поверненні передоплати одержувачу (покупцю) | |
| постачальник відповідно зменшує суму ПЗ та надсилає одержувачеві РК | одержувач відповідно зменшує суму ПК у разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення РК, а також якщо він скористався правом на ПК у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг) |
| При збільшенні вартості товарів (послуг) унаслідок перегляду цін | |
| постачальник відповідно збільшує суму ПЗ та надсилає одержувачеві РК | одержувач відповідно збільшує суму ПК, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку, а також якщо він скористався правом на ПК у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг) |
У яких випадках платники податків повинні оформляти РК, які знаходять відображення згодом у вищезгаданих рядках декларації з ПДВ? Відповідь на це запитання дає стаття 192 ПКУ, що визначає порядок коригування ПЗ та ПК. Відповідно до п. 192.1 ПКУ РК до ПН оформляється як підстава для одночасного коригування ПЗ постачальника (продавця) та ПК одержувача (покупця), якщо після постачання товарів (послуг) відбувається:
— перегляд цін на такі товари (послуги);
— повернення товарів (послуг) особі, яка надала їх.
Таке саме коригування ПЗ та ПК відбувається й у разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг).
Унаслідок перерахунку ПЗ та ПК зміняться таким чином (таблиця).
Процедура електронного адміністрування запровадила вимоги до реєстрації РК в ЄРПН, яка має певні особливості. З 01.02.2015 р., якщо складання РК — це обов'язок постачальника (продавця), то реєстрація РК може бути також обов'язком одержувача (покупця). У разі якщо РК передбачає зменшення ПЗ постачальника (продавця) і ПК одержувача (покупця), то обов'язок його реєстрації покладається на одержувача (покупця). Для цього постачальник надсилає покупцю складений РК, у верхній лівій частині якого робить відповідну позначку «Х». Відтак покупець реєструє РК в ЄРПН.
Щоб отримати такий зареєстрований РК, продавець надсилає запит в ЄРПН, за яким отримує повідомлення про реєстрацію РК в ЄРПН та РК в електронному вигляді. Такий РК вважається зареєстрованим в ЄРПН і отриманим продавцем (п. 201.10 ПКУ).
Зверніть увагу: п. 192.1 ПКУ передбачає також складання РК до ПН для виправлення помилок, допущених при їх складанні. Проте на сьогодні форма декларації з ПДВ не передбачає відображення таких РК у додатку Д1, а також, зокрема, в рядку 16 декларації з ПДВ.
РК до ПН, які були складені до 01.02. 2015 р., а також РК до ПН, які не видаються покупцю, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (абз. 4 п. 22 Порядку №9571).
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. №957.
За невчасну реєстрацію РК до ПН, також як і за відсутність такої реєстрації, платник ПДВ, який був зобов'язаний її здійснити, несе відповідальність. Так, загальне правило щодо застосування штрафних санкцій за невчасну реєстрацію, згідно з п. 120-1 ПКУ, діє однаковою мірою як щодо реєстрації в ЄРПН ПН, так і щодо реєстрації РК. Граничний термін такої реєстрації — 15 днів з дня складання. Штрафні санкції при порушенні — від 10% до 50% від суми ПДВ, зазначеної в такій ПН або РК (розмір штрафу залежить від суми ПДВ у такій ПН або РК і терміну запізнення з реєстрацією). Уточнимо, що в період до 01.07.2015 р. платники податків звільняються від застосування штрафних санкцій також і в перші 15 днів після закінчення граничного терміну реєстрації.
Повернімося до випадку реєстрації РК одержувачем товарів (послуг). Слід зазначити, що в цьому випадку постачальник (продавець) не має права зменшити ПЗ, поки одержувач (покупець) не зареєструє РК в ЄРПН. Логічно, що разом з обов'язком реєстрації РК у такого одержувача (покупця) виникає також відповідальність за невчасну реєстрацію РК. Отже, за затримку реєстрації йому загрожує штраф від 10 до 50% залежно від термінів затримки. Якщо все ж таки покупець не зареєструє РК протягом 180 днів, то продавець так і не зможе зменшити свої ПЗ.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»