Оновлена форма декларації з ПДВ має більше рядків для уточнень та проведення коригувань, аніж її попередниця. Проаналізуймо на прикладі видавничої пільги, в яких випадках та з якими наслідками буде проведено коригування ПЗ та ПК у зв'язку з нецільовим використанням товарів.
Нормами ст. 197 ПКУ визначено перелік операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. Фактично це означає пільгу з ПДВ: згадані у ст. 197 ПКУ операції не мають ані «вхідного податкового кредиту», ані «вихідних податкових зобов'язань» з цього податку. Одним із видів пільгованих операцій є постачання (передплата) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру) (пп. 197.1.25 ПКУ).
Водночас норми ч. 2 п. 198.5 ПКУ дають платнику податків можливість включити суми ПДВ, що раніше не були відображені у складі ПК (зокрема, через те, що товари/послуги, які придбавалися з таким ПДВ, передбачалося використовувати в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності), на підставі бухгалтерської довідки до ПК звітного періоду, коли фактично такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Бухдовідку слід відобразити в реєстрі замінників ПН відповідно до п. 201.11-1 ПКУ (до ДПІ нині такі реєстри не подаються, а зберігаються у платника податків). База оподаткування визначатиметься аналогічно, як і у випадку з ПЗ з ПДВ: або балансова вартість, або вартість придбання (п. 189.1 ПКУ).
І навпаки. Якщо ПК скористалися, але потім цільове призначення активів, послуг чи необоротних активів змінилося і вони фактично використані в пільгованих або в негосподарських операціях, мусимо донарахувати ПЗ з ПДВ останнім днем місяця, коли мала місце зміна мети використання (виписати собі ПН та зареєструвати їх в ЄРПН із дотриманням відведених для реєстрації термінів (п. 198.5 ПКУ)). Базою для такого нарахування буде:
для необоротних активів — балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни);
для товарів/послуг — вартість їх придбання (п. 189.1 ПКУ).
У такій ПН має бути зазначено тип причини — 08, 09 або 13, реквізити покупця заповнюють даними продавця, а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображають умовний ІПН «400000000000».
Але зверніть увагу: обов'язок нарахування ПЗ є тільки щодо тих сум, що попередньо були віднесені до складу ПК з ПДВ, — це ключовий фактор у цьому питанні!
Для відображення донарахованих ПЗ унаслідок нецільового використання товарів, необоротних активів та послуг призначено ряд. 8.2.3 із відповідним заповненням додатка Д1, для донарахування ПК на підставі бухдовідки — ряд. 16.5 декларації з ПДВ (а в разі якщо таке відновлення потребує розподілу ПК з ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ, — рядок 16.6 декларації з ПДВ).
Приклад Підприємство придбало послуги з доставки періодичного видання на наступні 3 місяці, сума авансу — 3000 грн, тобто 1000 грн на місяць (отримана ПН із заповненою гр. 12). Але вже за місяць напрям використання передоплачених послуг змінився: останні два місяці вони використовувалися для доставки клієнтам роздаткових матеріалів із проведених семінарів у межах електронної версії видання1. Отже, 3000 - 1000 = 2000 грн — це сума оплати за два місяці, яка має пройти через ПДВ-облік як відновлення ПК з ПДВ: 2000 х 20% = 400 грн відображаємо в ряд. 16.5 (на підставі бухдовідки).
1 Електронна версія періодичного видання фактично є інформаційною послугою та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за ставкою 20% (додатково див. лист Міндоходів від 07.10.2013 р. №12633/6/99-99-19-04-02-15).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор