Податкові зміни для суб’єктів ЗЕД
Найближчим часом наберуть чинності зміни до ПКУ та МКУ, пов’язані з експортом товарів і документальним оформленням таких операцій.
Проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі — Закон №3706) (див. «ДК» №25/2024), а також проєкт закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі — Закон №3707) (див. «ДК» №25/2024) були прийняті ВРУ і наразі перебувають на підписі у Президента України.
Як передбачено його прикінцевими положеннями, Закон №3706 набере чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. Винятки становлять лише зміни до пп. 196.1.4 ПКУ, які набирають чинності з 1 жовтня 2024 року.
Своєю чергою, Закон №3707 набере чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом №3706.
Отже, якщо ці закони опублікують у червні, то частина змін, які вони вносять до ПКУ та МКУ, наберуть чинності вже з 1 липня. Тому суб’єктам ЗЕД треба бути готовими до них вже тепер. Тим більше що зміни ці, попри назву закону, стосуються не лише експортерів.
Нові реквізити податкової накладної та розрахунку коригування до неї
До п. 201.1 ПКУ (який визначає зміст ПН/РК) внесуть такі зміни:
— щодо опису (номенклатури) товарів/послуг та їх кількості, обсягу. У податковій накладній, що її складають за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначають ті одиниці виміру товарів, які застосовуються для оформлення митної декларації на такі товари.
На перший погляд видається, що зазначені зміни стосуються лише тих, хто вивозитиме товар за межі митної території України. Це правда, але до п. 201.1 ПКУ додадуть також два нові реквізити ПН/РК:
— дата й номер митної декларації, які зазначатимуться у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;
— дата й номер договору (контракту), які зазначатимуться у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, яку складають за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, проставлятимуть відповідну відмітку про форвардний контракт.
Ця інформація теж стосується лише тих, хто здійснюватиме вивезення товарів. Проте, щоб зазначити такі реквізити, їх доведеться додати до форми ПН/РК. Отже, чекаємо на проєкт змін до такої форми, і застосовувати їх (оновлені) вже доведеться всім платникам ПДВ!
Що ж до самих правил оформлення митної декларації, то їх щодо експорту змінили Законом №3707. Зокрема, у розділі ХХІ МКУ з’явиться новий п. 9-35, який встановлюватиме тимчасові правила оформлення митної декларації у період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого КМУ.
Банківська таємниця від податківців: що нового
Щойно Закон №3706 набере чинності, рішення суду вже не знадобиться і НБУ, банки, інші фінансові установи, а також небанківські надавачі фінансових послуг будуть зобов’язані надавати органам ДПС інформацію щодо дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Нова редакція пп. 20.1.5 ПКУ
Нові тимчасові правила оподаткування ПДВ експорту товарів
Їх додадуть у вигляді п. 97 до підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. При цьому п. 91, який наразі встановлює тимчасові правила оподаткування експорту товарів, з цього підрозділу вилучать!
Основна відмінність нових правил у тому, що вони здебільшого стосуються документального оформлення самих експортних операцій, складання ПН/РК, визначення ставки ПДВ, яка при цьому застосовуватиметься. Їх ви можете переглянути в тексті самого закону наприкінці цього номера журналу. Решта нюансів (таких як обов’язок реєстрації платником ПДВ тощо) регулюватимуться загальними правилами ПКУ.
Реєстрація ПН/РК в ЄРПН
Зміни будуть внесені і до пп. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо часу, коли можна буде зареєструвати ПН/РК. І стосуються вони теж експортних ПН/РК!
Реєстрація ПН/РК, поданих для реєстрації в ЄРПН, у яких відображено операцію з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження КМУ, та надсилання квитанції про прийняття або неприйняття чи зупинення реєстрації таких ПН/РК здійснюватимуться протягом трьох операційних днів з дня подання їх для реєстрації.
Що зміниться з 1 жовтня?
А з 1 жовтня 2024 року буде скасовано пільгу з ПДВ за пп. 196.1.4 ПКУ для постачання негашених поштових марок України, електронних марок, конвертів або листівок із негашеними поштовими марками України.
Тобто незалежно від того, для чого платники ПДВ постачатимуть ці товари: для поштових послуг чи для колекціонерів, — до їх ціни входитиме ПДВ.
Зміни щодо контрольованих іноземних компаній (КІК)
Внесуть зміни і до порядку обчислення скоригованого прибутку КІК, що оподатковується в Україні.
Так, нині витрати КІК на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями враховуються у сумі, що не перевищує 30 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і суми амортизаційних відрахувань КІК за даними фінансової звітності звітного (податкового) періоду, в якому такі проценти нараховують.
Змінами передбачено вилучення застосування цієї норми:
а) до частини процентних витрат контрольованої іноземної компанії, які є вищими за рівень витрат, розрахованих за принципом «витягнутої руки» відповідно до правил, установлених ст. 39 ПКУ. Крім цього, такі витрати враховуються при розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії з урахуванням пп. 39-2.3.2.4 ПКУ. У такому разі згадана вище норма застосовується до частини процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
б) до частини процентних витрат КІК за сумою кредиту (позики), який було отримано шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі), що входить до переліку, затвердженого КМУ, або від непов’язаної особи, з метою надання КІК кредиту (позики) пов’язаній особі — резиденту України за умови, що різниця між ставкою надання кредиту (позики) КІК пов’язаній особі — резиденту України і ставкою кредитування (запозичення), під яку КІК було отримано відповідний кредит (позику), не перевищує 50 базисних пунктів.
Новацією є і те, що контролююча особа протягом 60 календарних днів з дня отримання вимоги від ДПС буде зобов’язана надати за власним вибором документацію з ТЦУ, складену відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, або документацію з ТЦУ, складену відповідно до вимог законодавства іноземної держави (території), в якій зареєстрована КІК, з перекладом такої документації українською мовою. До цього податківці визнавали тільки документацію, складену відповідно до ст. 39 ПКУ!
При цьому підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ доповнять новим п. 72, який передбачає, що з 1 січня 2022 року і протягом дії воєнного стану та навіть протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:
до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим — восьмим п. 120.7 ПКУ, — а це штрафи за порушення порядку подання звітності про КІК;
до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 ПКУ (теж про КІК).