Нерезидент сплатив з рахунку в Україні
Юрособи-нерезиденти віднедавна отримали можливість відкривати валютні рахунки в банках України. Але якщо нерезидент вирішить розрахуватися з такого рахунку з резидентом за ЗЕД-контрактом, це загрожує резидентові серйозними неприємностями. На це вказують податківці в ІПК від 06.07.2023 №1735/ІПК/99-00-07-05-02-06 (див. «ДК» №32/2023). Проаналізуймо, наскільки законодавчо обґрунтованою є позиція, викладена в цій ІПК.
Порядок розрахунків за експортними операціями
Експорт (експорт товарів) — це продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів (ст. 1 Закону про ЗЕД).
При цьому розрахунки проводять у порядку, встановленому п. 6 ч. 2 ст. 5 Закону про валюту. А отже, всі розрахунки на території України проводять виключно у гривнях, крім розрахунків, зокрема, за іншими операціями, визначеними МКУ та/або нормативно-правовими актами Національного банку України.
Розрахунки за операціями, визначеними ч. 2 ст. 5 Закону про валюту, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривнях, а також у банківських металах.
Кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку (п. 23 Положення №5).
Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в п. 27 — 30 розділу IV Положення №2, здійснюють виключно через банки (п. 31 розділу IV Положення №2).
При цьому, згідно з останнім абзацом п. 4 розділу І Положення №2, до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у пп. 1 п. 4 розділу I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (включаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку з виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку з невиконанням зовнішньоекономічного договору), включаючи такі розрахунки на території України.
Нагадаємо, що до 2019 року законодавство України давало можливість відкривати нерезидентам в українських банках тільки інвестиційні типи рахунків з обмеженими можливостями для провадження господарської діяльності. Наразі, згідно з Інструкцією №162, іноземні компанії можуть відкривати поточні рахунки в банках України, як із провадженням, так і без провадження господарської діяльності на території України. Відкривати рахунки можна в національній валюті, євро та доларах США.
За інформацією на офіційних сайтах українських банків, нерезиденти можуть здійснювати такі операції за поточним рахунком для компаній-нерезидентів, зокрема:
— зарахування коштів від юросіб та фізосіб-резидентів та нерезидентів України;
— перерахування коштів юрособам та фізособам-резидентам та нерезидентам України.
Таким чином, жодних заборон для використання рахунку, відкритого юрособі-нерезиденту на території України, для оплат за експортними контрактами не встановлено ані Законом про валюту, ані Інструкцією №162.
Обмеження на час воєнного стану
Водночас порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (ч. 4 ст. 5 Закону про валюту). І відповідні нормативні акти, наведені нами вище, не зазнали змін щодо обмежень використання поточних рахунків юросіб-нерезидентів для розрахунків на території України, в т. ч. за операціями експорту.
Проте саме на період дії воєнного стану НБУ встановило обмеження, які передбачають заборону банкам завершити валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента у банку коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з‑за кордону в Україну (п. 14 — 19 Постанови №18).
Отже, відповідаючи на поставлені в ІПК запитання, ми наголошуємо, що:
1) на нашу думку, не є порушенням валютного законодавства оплата нерезидентом товару за експортним контрактом з валютного рахунку, відкритого в банківській установі України;
2) проте на період дії воєнного стану в Україні (адже Постанову №18 прийнято саме на час дії особливого періоду) така експортна операція не буде завершена. Тим самим резидент як постачальник за ЗЕД-контрактом наражає себе на небезпеку застосування до нього штрафних санкцій (пені) за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.
Відповідальність за порушення
Як нараховується пеня за порушення строків розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів та який строк сплати такої пені?
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно зі ст. 13 Закону [про валюту], тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних коштів за договором (вартості недопостаченого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних коштів за договором (вартості недопостаченого товару).
У разі застосування пені, зокрема, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності складається податкове повідомлення-рішення за формою «С».
Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
ЗІР, підкатегорія 112.05
Можливе вирішення
На нашу думку, в цій ситуації, якщо сторони укладали ЗЕД-контракт після 24.02.2022, вони мали б передбачити особливості порядку здійснення розрахунків — з обов’язковою умовою про надходження коштів з закордонного рахунку нерезидента-покупця.
Якщо таких умов немає, то отримана ІПК дає можливість звернутися з листом до нерезидента з додатком до ЗЕД-контракту, де сторони мають пояснити ситуацію (фактично йдеться про збитки резидента через розрахунки з поточного рахунку юрособи-нерезидента в українському банку) і підписати додаткову угоду, де змінити порядок розрахунків та вирішити долю вже отриманих коштів за цим контрактом (повернути їх або зарахувати в рахунок оплати інших зобов’язань, якщо таке можливе, або прийняти інше рішення, позитивне для обох сторін).
У будь-якому разі кошти за укладеним ЗЕД-контрактом мають надійти саме з закордонного рахунку юрособи-нерезидента. Що й буде підставою для зняття операції з валютного контролю.
Нормативна база
- МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.
- Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
- Інструкція №162 — Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою НБУ від 29.07.2022 №162.
- Положення №2 — Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 №2.
- Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 №5.
- Постанова №18 — Постанова НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».